1.3.Утримання індиків

При цілорічному промисловому виробництві індичиного м’яса наптахофабриках застосовують інтенсивне безвигульне утримання на підстілці або в клітках в пташниках без вікон з автоматичним регулюванням мікроклімату і світлових режимів.На глибокій підстилці – індичок-несучок утримують окремо від самців одновіковими партіями. В промисловому індиківництві застосовують штучне осіменіння.

Ремонтний молодняк індиків вирощують на підлозі, напідстилці або в кліткових батареях У пташники длябатьківського поголів’я ремонтний молодняк птиці, якийвирощують на підстилці переводять через 17 тижнів.Пташники розділяютьсітчастими перегородками навсю висоту приміщення на секціїмісткістю не більше 250 голів йобладнують соляріями зрозрахунку не менш 50 % площіприміщення.Для профілактики канібалізму в тижневому віці індичатамобрізають верхні або верхню й нижню частини дзьоба ножицями навідстані 2 мм нижче ніздрів[12.c. 296].

Індиків-плідників для штучного осіменіння утримують на підстилці по 15 голів або в індивідуальних клітках розміром 1 х 1 х 1м.В пташниках для індичок батьківського стада використовується ІВС-1.8, в якому передбачено механізацію годівлі, напування,збір яєць і видалення посліду.

В пташнику для несучок передбачають технологічний коридор,для утримання і розгулювання насідок, приміщення для зберігання яєць. Місткість секцій не більше 150 індичок-несучок.

В пташнику для індиків передбачають технологічний коридор, для їх утримання, бокс для взяття сперми, лабораторію, мийку. Перед посадкою птиці в пташники на суху, вимиту підлогу настеляють підстілку шаром не менше 15см. На 1 голову за період утримання витрачається 30кг підстілки.Підстілка: солома,лушпиння насіння соняшника, дроблені стержні,сфагновий торф, деревинні спилки, стружка. Після кожної партії індичок підстілку змінюють.

Щільність посадки індичок на підстилці: важкого кросу – 1,5гол./м²,середнього – 2гол./м², легкого –2,5гол./м².Щільність посадки індиків всіх кросів на підстилці –1гол./м²[14.c. 208].

1.4.Годівля індиків

Для годівлі індиків застосовуються ті ж самі корми, що й для курей. Проте у період інтенсивного росту молодняку йому потрібно більшебілкових вітамінних кормів.Годівля індиків різного віку і статі має свої особливості. Для індичок властива сезонність яйцекладки. Тому продуктивний період у них чергується знепродуктивним, що відбивається на їх потребі в енергії і поживних речовинах.

Потреба племінних індиків в енергії і протеїні така ж сама, як і в індичок,хоча значно вища в окремих амінокислотах і вітамінах та на 1,5 % нижча у кальцію. Особлива увага надається аргініну, який відіграє значнуроль у сперматогенезі. У племінний сезон добова потреба індиків у ньомустановить 40 мг на одну голову.

Норми жиророзчинних вітамінів (А, D, Е) для них, порівняно знесучками, збільшують у 2–3 рази, а вітаміну С додають із розрахунку 100 г на1 т комбікорму.

Основу повнораціонних комбікормів для індиків становлять зерновікорми (45–80%). Із рослинних протеїнових кормів вводять до них макуху абошрот, горохове і соєве борошно, кормові дріжджі.Для забезпечення необхідного енергетичного рівня годівлі індичок-несучок до комбікорму вводять 1–3% стабілізованого кормового жиру. Зурахуванням потреби у лінолевій кислоті (1,5–1,9%), до складу комбікормувводять 4–5 кг соняшникової олії у розрахунку на 1 т.

Для оптимізації раціону за амінокислотним складом до 30% повинно забезпечуватись за рахунок кормів тваринного походження.Для цього до складу комбікорму вводять 6–10% рибного або 5–8%м’ясо-кісткового борошна чи 3–6% сухого знежиреного молока.Нестачу кальцію, фосфору і натрію поповнюють введенням у комбікорм до 6% черепашки або вапняку та до 4% крейди, кісткового борошнаі знефтореного фосфату – до 3%. Кухонної солі додають не більше 0,5%. Гравій дають індичкам один раз на тиждень у кількості від 0,5 до 2,0% маси корму. Вітаміни і мікроелементи вводять до комбікорму у складі преміксу і з розрахунку 1% від маси корму.

Для стабілізації вітамінів до них додають сантохін. У племінний сезон за утримання індичок на підлозі, їх годують досхочурозсипними або гранульованими комбікормами два рази на добу. Добова нормаспоживання комбікорму індичок становить 260 г, індиків – 500 г. Для племінних індиків кількість кормів тваринного походження у комбікормізбільшують на 2–3% або дають до 200 г свіжого знежиреного молока на добу.

За кліткового утримання індичок 18–30-тижневого віку рекомендуєтьсяобмежена (на 20%) годівля. У другу половину продуктивного періоду, щоб недопустити ожиріння індичок, теж доцільно обмежувати на 10% споживаннякорму,одночасно підвищуючи на 0,5% вміст кальцію і на 50% вітаміну D 3.

У першу добу після виходу з яйця молодняку дають (нульовий) комбікорм (60% кукурудзи, 27% пшениці, 10%соєвого шроту, 30% сухого знежиреного молока). На четверту добу згодовують75% нульового комбікорму і 25% – для першого віку, у п’яту – того й того однаково, на шосту – відповідно 25 і 75%, далі – тільки комбікорм для першого віку.

До 5–6-добового віку через недосконалість зору індичата споживають малу кількість корму і води. Тому рекомендується насипати корм у годівницісповна та добре освітлювати місця годівлі і напування.

Відповідно до сучасних технологій вирощування індиків, у нормахгодівлі передбачено такі періоди, тижнів: 1–4, 5–13, 14–17, 18–23 (для м’ясних)і 18–30 (для ремонтних).

Відповідно, залежно від віку і призначення молодняку, змінюється іструктура їх раціонів.

Інтенсивний ріст молодняку в стартовий період (1–4 тижні)забезпечується високим рівнем протеїну (28%). Із зниженням енергії ростуіндичат у наступні періоди рівень протеїну знижується поступово до 14–16%, акількість обмінної енергії, навпаки, зростає від 1,256 до 1,319 МДж в 100 гкомбікорму.

До складу повнораціонного комбікорму для ремонтних індичат входять тіж корми, що й для м’ясних, але останнім для інтенсивнішого росту потрібенвищий рівень енергії і протеїну в раціоні.

Для запобігання раннього статевого дозрівання ремонтний молодняквирощують за програмою обмеженої годівлі або зменшують поживністькомбікорму за рахунок кормів з високим вмістом клітковини (овес, ячмінь).Ремонтний молодняк починають годувати комбікормом, призначеним для дорослих індичок, за місяць до початку яйцекладки. З цього часу йому щодобизгодовують максимальну кількість корму (260–280 г на одну голову[13.c. 302-303].

У годівлі індичат застосовують два способи – сухий ікомбінований. При сухому способі використовують повнораціоннікомбікорми або сухі кормосуміші, при комбінованому способізастосовують сухі та вологі мішанки з використанням подрібненогозерна, сиру, знежиреного молока, зеленої маси та інших місцевихкормів. Згодовування вологих мішанок сприяє кращомуперетравленню кормів і зниженню їх витрат, але при цьому не можнадопускати його прокисання. Приготовлені мішанки повинні поїдатисяптицею не більше, ніж за 30-40 хвилин. Комбікорм у годівницяхповинен бути постійно, щоб індичата могли поїдати його досхочу.Заповнюють годівницю на одну третину висоти, щоб корм не розсипався[15.c. 18].

Не менш важливий фактор – напування індичат. Вода в напувалках повинна бути постійно, свіжа та тепла. Напувалки впродовж дня необхідно мити кілька разів. Крім води, індичатам випоюють відвари трав – кропиви, деревію, кульбаби, а також ягід шипшини. Дуже корисний напар хвої. Для цього треба взяти жменю голок хвої, залити 1 л окропу, укутати, настоювати ніч. Вранці випоїти птиці. Хвоя – джерело каротину і вітаміну С. Дрібно нарубані голки хвої можна додавати до корму. Хвоя і напар з неї використовуються як профілактичний засіб від гістомонозу. З профілактичною метою один раз на 10 днів у воду слід додавати марганцевокислий калій (марганцівку), розбавлений до світло-рожевого кольору[3].