- •Практикум з прикладної механіки для самостійної роботи студентів
- •Розділ і Геометричні характеристики плоских перерізів
- •Статичні моменти площі. Визначення центру перерізу
- •1.2 Моменти інерції. Моменти інерції для простих перерізів (прямокутник, круг, кільце)
- •Головні осі. Центральні осі. Головні центральні осі
- •1.4 Моменти інерції відносно осей, паралельних центральним
- •1.5 Визначення відцентрового моменту інерції для кутика нерівнобокого, рівнобокого.
- •Контрольні питання
- •Ключові слова
- •1.6 Типова задача
- •1.7 Варіанти завдань для модульної контрольної роботи
- •План розв’язання
- •1.8 Варіанти завдань для розрахунково-графічних та контрольних робіт
- •План розв’язання
- •Розділ іі розтягання – стискання
- •2.1.Умови виникнення деформації. Поздовжня сила у перерізах
- •2.2. Побудова епюри поздовжніх сил. Прості приклади
- •2.3 Використання узагальненої функції Хевісайда для побудови епюри поздовжньої сили
- •2.4. Урахування власної ваги стрижня при побудові епюри поздовжніх сил
- •2.5. Розрахунок на міцність при розтязі – стисканні
- •Контрольні питання
- •Ключові слова
- •2.7. Типова задача задача 2
- •2.8 Варіанти завдань для модульних контрольних робіт
- •План розв'язання
- •2.9 Варіанти завдань для розрахунково-графічних та контрольних робіт задача 2
- •План розв'язання
- •Розділ ііі Кручення валів круглих та трубчастих перерізів
- •3.1 Умови виникнення деформації. Крутний момент у перерізах
- •3.2 Побудова епюри крутних моментів. Прості приклади
- •3.3 Застосування узагальненої функції Хевісайда для побудови епюр крутного моменту
- •3.4.1 Проектувальний розрахунок. Підбір перерізу
- •3.4.2 Перевірка міцності
- •Визначення деформацій. Розрахунки на жорсткість. Приклади
- •Контрольні питання
- •Ключові слова
- •3.6 Типова задача
- •Варіанти завдань для модульних контрольних робіт
- •План розв’язання
- •3.8 Варіанти завдань для розрахунково-графічних та контрольних робіт
- •План розв’язання
- •Розділ IV Основи теорії напруженого і деформованого стану
- •4.1 Напруження в точці. Тензор напружень
- •4.2 Закон парності дотичних напружень. Головні площадки та головні напруження
- •4.3 Лінійний напружений стан
- •4.4 Плоский напружений стан
- •4.5 Пряма задача плоского напруженого стану
- •4.6 Обернена задача плоского напруженого стану
- •4.7 Об’ємний напружений стан. Головні напруження
- •Контрольні питання
- •Ключові слова
- •4.8 Типова задача
- •4.9 Варіанти завдань для модульної контрольної роботи
- •План розв'язання
- •4.10 Варіанти завдань для контрольних та розрахунково-графічних робіт
- •План розв’язання
- •Глава V Плоске згинання
- •5.1 Умови виникнення деформації
- •5.2 Поперечна сила та згинальний момент у перерізах
- •5.3 Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів у балках.
- •5.3.1 Зосереджена сила на консолі (рисунок 5.5).
- •5.3.2 Рівномірно розподілене по довжині консолі навантаження інтенсивності q (рисунок 5.6).
- •5.3.4 Зосереджена сила р, прикладена до двохопорної балки. (рис. 5.8).
- •5.4.2. Застосування узагальненої функції Хевісайда для складення виразів qy(X) та mz(X)
- •5.5. Розрахунки на міцність при плоскому згинанні
- •5.5.1. Перевірний розрахунок (перевірка перерізу на міцність).
- •5.5.2. Проектувальний розрахунок на міцність.
- •5.5.3 Повний розрахунок балок на міцність.
- •5.6 Розрахунки деформацій при згинанні.
- •5.6.1 Метод початкових параметрів для консолі.
- •Контрольні питання.
- •Ключові слова
- •5.7 Типова задача.
- •5.8 Варіанти завдань для модульних контрольних робіт
- •План розв'язання
- •5.9 Варіанти завдань для розрахунково-графічних та контрольних робіт.
- •План розв’язання
- •Список використаної та РекомендованОї літературИ
- •Дсту 3436 - 96 швелери сталеві горячекатані
- •Гост 8510-93 кутики сталеві горячекатані hepibнополочні
- •Стандартний ряд діаметрів валів та вісей
- •Питання для самопідготовки до іспиту
Контрольні питання
Які умови виникнення деформації розтягу-стиску?
Які умови рівноваги незакріпленого стрижня?
Які умови рівноваги закріпленого стрижня?
Види навантажень, які приводять до розтягу-стиску?
Як визначити ділянки на стрижні?
Що таке поздовжня сила у перерізі?
Як визначити знак доданка у виразі поздовжньої сили?
Що називається лінійною функцією, сталою функцією?
Які графіки лінійної функції, сталої функції та як вони будуються?
Що таке епюра N та як її будують (послідовність дій)?
Для яких х можна розглянути значення функції Хевісайда H(x-b) та чому вони дорівнюють?
Який вид навантаження прикладається до перерізу х=3 якщо розглядається х=3– та х=3+ ?
Як враховувати власну вагу стрижня?
Які є види розрахунків на міцність та яка між ними різниця?
Що таке абсолютні видовження стрижня та його окремих ділянок та як вони шукаються?
Що таке переміщення перерізу стрижня та як його знайти за величиною та напрямом?
Ключові слова
стрижень
деформація розтягу-стиску
умови рівноваги
зосереджена сила
рівномірно розподілене навантаження
ділянки на стрижні
поздовжня сила у перерізі
лінійна функція, стала функція
епюра N
функції Хевісайда H(x-b)
власна вага стрижня
питома вага
допустиме напруження
розрахунки на міцність
модуль поздовжньої пружності
абсолютні видовження
допустиме видовження
переміщення перерізу
2.7. Типова задача задача 2
ПРОЕКТУВАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК НА МІЦНІСТЬ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕМІЩЕННЯ ПЕРЕРІЗУ СТУПІНЧАСТОГО СТРИЖНЯ З УРАХУВАННЯМ ВЛАСНОЇ ВАГИ.
Закріплений стрижень знаходиться під дією зовнішніх сил Р1 та Р2 та під дією власної ваги (рис 2.16).
Дібрати
площі перерізів ділянок стрижня із
умови міцності. Знайти переміщення
перерізу А-А. Матеріал – сталь
,
,
густина
Розв’язання:
власну вагу враховуємо за допомогою
рівномірно-розподілених навантажень
.
Вісь х стрижня напрямимо від вільного
кінця до закріплення. Складемо вирази
для функцій поздовжніх сил на ділянках.
Покладемо площі F1 та F2 як параметри, які поки невідомі:
Рисунок 2.16
Будуємо епюру N від параметрів F1 та F2, (рис. 2.16).
Умова
міцності на ділянці
буде такою:
Приймаємо
Тепер
умова міцності для ділянки
Приймаємо .
Тепер знайдемо переміщення перерізу А-А. Цей переріз переміститься за рахунок деформації ділянок АС та СD. Деформація ділянки АВ на переміщення перерізу А не впливає.
Знайдемо деформацію ділянки АС.
На цю ділянку діє сила Р1, що проходить крізь попередню ділянку АВ, та сила ваги ділянки АВ, тобто рівнодіюча навантаження q1 на ділянці АВ:
Перенесемо
початок осі х у переріз А. Знайдемо
функцію поздовжньої сили
:
Деформація
ділянки АС:
Тепер відшукаємо деформацію ділянки СД.
На цю ділянку діє сила Р1, Р2 та сила ваги усієї ділянки ВС:
Перенесемо початок осі х у переріз С.
Деформація ділянки СД:
Переміщення перерізу А-А складається із суми деформацій ділянок АС та CD:
.
Оскільки
сума
- число додатне, тоді переріз А-А
переміститься донизу на 1,3 мм.
