- •Практикум з прикладної механіки для самостійної роботи студентів
- •Розділ і Геометричні характеристики плоских перерізів
- •Статичні моменти площі. Визначення центру перерізу
- •1.2 Моменти інерції. Моменти інерції для простих перерізів (прямокутник, круг, кільце)
- •Головні осі. Центральні осі. Головні центральні осі
- •1.4 Моменти інерції відносно осей, паралельних центральним
- •1.5 Визначення відцентрового моменту інерції для кутика нерівнобокого, рівнобокого.
- •Контрольні питання
- •Ключові слова
- •1.6 Типова задача
- •1.7 Варіанти завдань для модульної контрольної роботи
- •План розв’язання
- •1.8 Варіанти завдань для розрахунково-графічних та контрольних робіт
- •План розв’язання
- •Розділ іі розтягання – стискання
- •2.1.Умови виникнення деформації. Поздовжня сила у перерізах
- •2.2. Побудова епюри поздовжніх сил. Прості приклади
- •2.3 Використання узагальненої функції Хевісайда для побудови епюри поздовжньої сили
- •2.4. Урахування власної ваги стрижня при побудові епюри поздовжніх сил
- •2.5. Розрахунок на міцність при розтязі – стисканні
- •Контрольні питання
- •Ключові слова
- •2.7. Типова задача задача 2
- •2.8 Варіанти завдань для модульних контрольних робіт
- •План розв'язання
- •2.9 Варіанти завдань для розрахунково-графічних та контрольних робіт задача 2
- •План розв'язання
- •Розділ ііі Кручення валів круглих та трубчастих перерізів
- •3.1 Умови виникнення деформації. Крутний момент у перерізах
- •3.2 Побудова епюри крутних моментів. Прості приклади
- •3.3 Застосування узагальненої функції Хевісайда для побудови епюр крутного моменту
- •3.4.1 Проектувальний розрахунок. Підбір перерізу
- •3.4.2 Перевірка міцності
- •Визначення деформацій. Розрахунки на жорсткість. Приклади
- •Контрольні питання
- •Ключові слова
- •3.6 Типова задача
- •Варіанти завдань для модульних контрольних робіт
- •План розв’язання
- •3.8 Варіанти завдань для розрахунково-графічних та контрольних робіт
- •План розв’язання
- •Розділ IV Основи теорії напруженого і деформованого стану
- •4.1 Напруження в точці. Тензор напружень
- •4.2 Закон парності дотичних напружень. Головні площадки та головні напруження
- •4.3 Лінійний напружений стан
- •4.4 Плоский напружений стан
- •4.5 Пряма задача плоского напруженого стану
- •4.6 Обернена задача плоского напруженого стану
- •4.7 Об’ємний напружений стан. Головні напруження
- •Контрольні питання
- •Ключові слова
- •4.8 Типова задача
- •4.9 Варіанти завдань для модульної контрольної роботи
- •План розв'язання
- •4.10 Варіанти завдань для контрольних та розрахунково-графічних робіт
- •План розв’язання
- •Глава V Плоске згинання
- •5.1 Умови виникнення деформації
- •5.2 Поперечна сила та згинальний момент у перерізах
- •5.3 Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів у балках.
- •5.3.1 Зосереджена сила на консолі (рисунок 5.5).
- •5.3.2 Рівномірно розподілене по довжині консолі навантаження інтенсивності q (рисунок 5.6).
- •5.3.4 Зосереджена сила р, прикладена до двохопорної балки. (рис. 5.8).
- •5.4.2. Застосування узагальненої функції Хевісайда для складення виразів qy(X) та mz(X)
- •5.5. Розрахунки на міцність при плоскому згинанні
- •5.5.1. Перевірний розрахунок (перевірка перерізу на міцність).
- •5.5.2. Проектувальний розрахунок на міцність.
- •5.5.3 Повний розрахунок балок на міцність.
- •5.6 Розрахунки деформацій при згинанні.
- •5.6.1 Метод початкових параметрів для консолі.
- •Контрольні питання.
- •Ключові слова
- •5.7 Типова задача.
- •5.8 Варіанти завдань для модульних контрольних робіт
- •План розв'язання
- •5.9 Варіанти завдань для розрахунково-графічних та контрольних робіт.
- •План розв’язання
- •Список використаної та РекомендованОї літературИ
- •Дсту 3436 - 96 швелери сталеві горячекатані
- •Гост 8510-93 кутики сталеві горячекатані hepibнополочні
- •Стандартний ряд діаметрів валів та вісей
- •Питання для самопідготовки до іспиту
5.2 Поперечна сила та згинальний момент у перерізах
Якщо при плоскому згинанні все навантаження лежить у головній площині стрижня ХОУ (див. рис. 5.1), тоді воно не дає проекцій на вісь z та моментів відносно осей Х і У. Отже у будь-якому перерізі балки
Не дорівнюють нулю тільки поздовжня сила N, поперечна сила QY та згинальний момент MZ.
Поперечною силою Q=QY у перерізі називається сума проекцій усіх навантажень на поперечну вісь стрижня ОУ, узятих з одного боку від цього перерізу. При цьому ці проекції можуть бути додатними і від’ємними.
Правила для визначення знаку проекції зовнішнього навантаження на поперечну вісь такі:
1. Універсальне правило. Якщо зовнішня сила намагається повернути балку відносно розглядуваного перерізу за годинниковою стрілкою, то у виразі для Q в цьому перерізі вона дає додатний додаток.
На рисунку 5.2 у перерізі на відстані х від опори А у виразі поперечної сили Q реакція RA дає додатний доданок тому, що вона повертає частину стрижня між опорою А та даним перерізом відносно цього перерізу за годинниковою стрілкою.
Сила Р дає у виразі Q від’ємний додаток. Отже, перерізуючи сила у даному перерізі як сума усіх навантажень, узятих зліва має вираз:
; (5.1)
узятих праворуч:
; (5.2)
Пара М не дає проекції на поперечну вісь стрижня, тому вона у виразі поперечної сили не враховується.
Оскільки поперечна сила у перерізі є величиною, яка не залежить від того, з якого боку від перерізу ми її знаходимо, тоді значення виразів (5.1) та (5.2) за величиною та знаком повинні бути однаковими. Ця умова може виконуватися лише тоді, коли реакції RA та RB знайдено правильно за величиною та напрямом, тобто коли вони дійсно забезпечують рівновагу стрижня під дією зовнішніх навантажень (Р та М) (рис. 5.2).
2. Спрощене правило. Якщо початок осі Х стрижня беремо зліва і обходимо стрижень зліва направо, тоді усі зовнішні навантаження, що діють догори, дають додатний доданок у виразі поперечної сили.
Якщо вісь х стрижня напрямлена наліво, тоді усі зовнішні навантаження, що діють донизу, дають додатний доданок.
Згинальним моментом М=МZ у перерізі називається сума моментів усіх зовнішніх навантажень (P, q, M), узятих з одного боку від цього перерізу, відносно головної центральної осі Z цього перерізу. При цьому додатки цієї суми можуть мати різні знаки.
Правило для визначення знаків доданків у виразі згинального моменту у даному перерізі таке:
Якщо зовнішнє навантаження (P, q, M) гне стрижень догори (при умові, що ми уявно жорстко закріпимо стрижень у даному перерізі), тоді доданок, в який входить це навантаження у виразі згинального моменту, буде з додатним знаком.
Якщо гне донизу – тоді з від’ємним знаком.
На рис. 5.2 у перерізі на відстані Х від опори А вираз згинального моменту:
Ліворуч
від перерізу х:
;
Праворуч
від перерізу х:
;
Знаки додатків пояснюють рис. 5.3 а), б).
Рисунок 5.2
Рисунок 5.3
Визначити куди гне балку (донизу чи доверху) зосереджена сила Р або
розподілене навантаження q легко.
Зрозуміти як гнеться стрижень від пари М можна з рисунків 5.4 а), б).
Рисунок
5.4
Видно, що одна й та сама пара М (за годинниковою стрілкою) може викликати додатний згинальний момент у перерізі С для балки на рисунку 5.4 а) та від’ємний – для балки на рисунку 5.4 б).
