- •Практикум з прикладної механіки для самостійної роботи студентів
- •Розділ і Геометричні характеристики плоских перерізів
- •Статичні моменти площі. Визначення центру перерізу
- •1.2 Моменти інерції. Моменти інерції для простих перерізів (прямокутник, круг, кільце)
- •Головні осі. Центральні осі. Головні центральні осі
- •1.4 Моменти інерції відносно осей, паралельних центральним
- •1.5 Визначення відцентрового моменту інерції для кутика нерівнобокого, рівнобокого.
- •Контрольні питання
- •Ключові слова
- •1.6 Типова задача
- •1.7 Варіанти завдань для модульної контрольної роботи
- •План розв’язання
- •1.8 Варіанти завдань для розрахунково-графічних та контрольних робіт
- •План розв’язання
- •Розділ іі розтягання – стискання
- •2.1.Умови виникнення деформації. Поздовжня сила у перерізах
- •2.2. Побудова епюри поздовжніх сил. Прості приклади
- •2.3 Використання узагальненої функції Хевісайда для побудови епюри поздовжньої сили
- •2.4. Урахування власної ваги стрижня при побудові епюри поздовжніх сил
- •2.5. Розрахунок на міцність при розтязі – стисканні
- •Контрольні питання
- •Ключові слова
- •2.7. Типова задача задача 2
- •2.8 Варіанти завдань для модульних контрольних робіт
- •План розв'язання
- •2.9 Варіанти завдань для розрахунково-графічних та контрольних робіт задача 2
- •План розв'язання
- •Розділ ііі Кручення валів круглих та трубчастих перерізів
- •3.1 Умови виникнення деформації. Крутний момент у перерізах
- •3.2 Побудова епюри крутних моментів. Прості приклади
- •3.3 Застосування узагальненої функції Хевісайда для побудови епюр крутного моменту
- •3.4.1 Проектувальний розрахунок. Підбір перерізу
- •3.4.2 Перевірка міцності
- •Визначення деформацій. Розрахунки на жорсткість. Приклади
- •Контрольні питання
- •Ключові слова
- •3.6 Типова задача
- •Варіанти завдань для модульних контрольних робіт
- •План розв’язання
- •3.8 Варіанти завдань для розрахунково-графічних та контрольних робіт
- •План розв’язання
- •Розділ IV Основи теорії напруженого і деформованого стану
- •4.1 Напруження в точці. Тензор напружень
- •4.2 Закон парності дотичних напружень. Головні площадки та головні напруження
- •4.3 Лінійний напружений стан
- •4.4 Плоский напружений стан
- •4.5 Пряма задача плоского напруженого стану
- •4.6 Обернена задача плоского напруженого стану
- •4.7 Об’ємний напружений стан. Головні напруження
- •Контрольні питання
- •Ключові слова
- •4.8 Типова задача
- •4.9 Варіанти завдань для модульної контрольної роботи
- •План розв'язання
- •4.10 Варіанти завдань для контрольних та розрахунково-графічних робіт
- •План розв’язання
- •Глава V Плоске згинання
- •5.1 Умови виникнення деформації
- •5.2 Поперечна сила та згинальний момент у перерізах
- •5.3 Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів у балках.
- •5.3.1 Зосереджена сила на консолі (рисунок 5.5).
- •5.3.2 Рівномірно розподілене по довжині консолі навантаження інтенсивності q (рисунок 5.6).
- •5.3.4 Зосереджена сила р, прикладена до двохопорної балки. (рис. 5.8).
- •5.4.2. Застосування узагальненої функції Хевісайда для складення виразів qy(X) та mz(X)
- •5.5. Розрахунки на міцність при плоскому згинанні
- •5.5.1. Перевірний розрахунок (перевірка перерізу на міцність).
- •5.5.2. Проектувальний розрахунок на міцність.
- •5.5.3 Повний розрахунок балок на міцність.
- •5.6 Розрахунки деформацій при згинанні.
- •5.6.1 Метод початкових параметрів для консолі.
- •Контрольні питання.
- •Ключові слова
- •5.7 Типова задача.
- •5.8 Варіанти завдань для модульних контрольних робіт
- •План розв'язання
- •5.9 Варіанти завдань для розрахунково-графічних та контрольних робіт.
- •План розв’язання
- •Список використаної та РекомендованОї літературИ
- •Дсту 3436 - 96 швелери сталеві горячекатані
- •Гост 8510-93 кутики сталеві горячекатані hepibнополочні
- •Стандартний ряд діаметрів валів та вісей
- •Питання для самопідготовки до іспиту
4.1 Напруження в точці. Тензор напружень
Напруження є наслідком взаємодії частинок тіла при його навантажуванні. Для дослідження напруженого стану навантаженого тіла у деякій точці А виділимо елемент об’єму тіла у вигляді нескінченно малого паралелепіпеда біля цієї точки. (рис. 4.1).
|
|
Рисунок 4.1 |
Рисунок 4.2 |
До граней виділеного паралелепіпеда прикладені внутрішні сили, які замінюють дію відкинутої частини тіла. Ці внутрішні сили, що приходяться на нескінченно малі грані елементарного паралелепіпеда, будемо називати повними напруженнями PX, PY, PZ (рис. 4.2). Їх можна зобразити у вигляді нормальних та дотичних складових – проекцій повних напружень на координатні осі, як це показано на видимих гранях паралелепіпеда (рис. 4.3).
Рисунок 4.3
Із умови рівноваги паралелепіпеда витікає, що на невидимих гранях діють такі ж самі за величиною, але протилежні за напрямом проекції повних
напружень:
нормальних до граней –
та дотичних до граней -
Отже, на гранях елементарного паралелепіпеда, виділеного в околі точки А навантаженого тіла, діють дев’ять компонент напружень, які можна подати у вигляді квадратної матриці – тензора напружень в точці А:
Перший рядок – напруження, що діють на площадці, перпендикулярній до осі Х, другий рядок – до осі у, третій – до осі z. На видимих площадках додатні нормальні напруження співпадають за напрямом із відповідними осями. Х; Y або Z. Дотичні додатні співнапрямні із осями, паралельно яким вони діють. На невидимих гранях паралелепіпеда навпаки – коли протилежно напрямлені до напрямків осей, тоді додатні і нормальні і дотичні.
Приклад 4.1 Записати тензор напружень у околі точки А за поданими на гранях паралелепіпеда напруженнями (рис. 4.4).
Розв’язання:
Рисунок 4.4
Визначаємо компоненти тензора:
Записуємо тензор напруження
4.2 Закон парності дотичних напружень. Головні площадки та головні напруження
Якщо придивитися до напрямків дотичних напружень на взаємно перпендикулярних площадках, тоді можна помітити, що вони мають величину і напрям, визначені за певним законом:
Дотичні напруження на двох будь-яких взаємно перпендикулярних площадках, які напрямлені перпендикулярно до лінії перетину площадок, однакові за модулем і намагаються повернути елемент у різні боки. Це – закон парності дотичних напружень.
Якщо
змінити відносно осей X, Y та Z орієнтування
виділеного паралелепіпеда, тоді
напруження на гранях змінюються теж.
Можна відшукати таке положення,
коли на
гранях
не будуть
діяти дотичні напруження.
Такі площадки називаються
головними площадками.
Нормальні напруження, які діють на
головних площадках називаються головними
напруженнями. Їх назначають через
символи
.
Причому повинна виконуватися алгебраїчно
нерівність
.
Приклад 4.2. Показати значення головних напружень (рис. 4.5).
Розв’язання.
Спочатку
запишемо напруження
:
.
Рисунок 4.5
Оскільки дотичні напруження на гранях відсутні, то маємо головні площини. Тоді згідно нерівності запишемо головні напруження:
.
