Контрольні запитання та питання для обговорення

1. У чому полягають схожість і відмінність у складі рослинного і тваринного організмів?

2. Значення води у живленні тварин.

3. Роль мінеральних елементів у живленні тварин.

4. Значення у живленні тварин протеїну, жиру і вуглеводів.

5. Які речовини належать до біологічно активних?

6. Основні процеси травлення у тварин з однокамерним шлунком.

7. Особливості травлення у жуйних.

8. Коефіцієнт перетравності.

9. Вівсяна кормова одиниця.

10. Енергетична кормова одиниця.

11. В чому полягає відмінність між оцінюванням поживності кормів у вівсяних і енергетичних кормових одиницях?

12. У чому полягає комплексне оцінювання поживності кормів?

13. Розрахувати поживність 1 кг корму за вмістом обмінної енергії (індивідуальне завдання).

Контрольні тести по темі «Годівля сільськогосподарських тварин»

1. У сухій речовині тіла тварин більше всього міститься:

1) вуглеводів; 2) білків і жирів; 3) мінеральних речовин.

2. Елементи, яких в організмі тварин або в кормах міститься не менше, ніж 0,01% називаються:

1) мікроелементи; 2) мікроелементами; 3) ультрамікроелементами.

3. Найбільша кількість води міститься у таких видах кормів:

1) сіні та соломі; 2) зерні; 3) коренебульбоплодах; 4) зелених кормах.

4. При дефіциті в кормах натрію та хлору тваринам необхідно у раціон вводити:

1) м’ясо кісткове та рибне борошно; 2) корми рослинного походження; 3) кухонну сіль.

5. До мікроелементів, необхідних для повноцінного живлення тварин, відносять:

1) залізо, мідь, кобальт, цинк та йод; 2) кальцій і фосфор; 3) калій і натрій.

6. Найбільше жиру міститься в таких видах кормів:

1) у соломі та сіні; 2) коренебульбоплодах; 3) макусі; 4) у зерні вівса та кукурудзи.

7. Багаті на клітковину такі види грубих кормів:

1) солома; 2) полова 3) зелені корми.

8. Велика кількість цукру у наступних кормах:

1) молоці; 2) у зеленій масі злакових трав; 3) цукрових буряках та мелясі.

9. Тварини отримують вітаміни переважно з:

1) мінеральними речовинами; 2) кормами; 3) молоком.

10. У колишньому СРСР за одинцю поживності кормів було прийнято:

1) поживність одного кг вівса; 2) поживність 150 г. жиру; 3) кількість відкладених вуглеводів при згодовуванні 1 кг сіна.

3. Корми та їх характеристика

Кормами називають продукти рослинного і тваринного походження та промислового синтезу, які містять поживні речовини в засвоюваній формі, не впливають негативно на здоров’я тварин та якість одержуваної продукції. Для кожного виду корму характерні певні фізичні й хімічні ознаки, що визначають його поїдання та дієтичні властивості. Продукти, які містять шкідливі домішки, можна використовувати як корми після їхнього знешкодження з гарантією збереження здоров’я тварин і якості продукції, яку споживає людина.

Основні вимоги щодо якості кормів встановлені державними й галузевими стандартами. Якість корму визначають залежно від походження, вмісту вологи, протеїну, каротину, клітковини, органічних кислот, наявності шкідливих та отруйних домішок тощо.

Для зручності використання під час вирішення низки організаційних питань годівлі тварин, планування кормової бази корми класифікують за певними ознаками на окремі групи.