12.2 Розведення бджіл

На території України розводять в основному бджіл української степової, карпатської, сірої гірської кавказької та середньоросійської (поліська популяція) порід.

Підвищення продуктивності пасік можливе лише при правильній і систематичній племінній роботі, яка у бджільництві здійснюється у трьох формах: масовий добір, індивідуальний або груповий добір, поліпшення бджіл схрещуванням з іншими породами (гібридизація). Найпоширенішою формою є масовий добір найкращих сімей: племінне ядро (15 – 20%), користувальна група і непродуктивні сім’ї. Маток і трутнів виводять у найпродуктивніших сім’ях.

Основним способом створення необхідної кількості сімей бджіл бажаної якості є штучне їх розведення методом формування відводків. У другій половині травня – у червні, коли в сім’ї високими темпами відбувається відтворення потомства, у порожній вулик відбирають 2 – 3 рамки з розплодом і бджолами, які на них сидять, та дві кормові рамки з медом і пергою. Необхідно також добавити бджіл, переважно молодих, для чого їх струшують з двох інших стільників. Льотні бджоли при цьому повертаються на своє місце, а розплід залишається. Того ж дня у відводок підсаджують матку, а маточник дають через 6 – 8 год., або наступного дня. Протягом перших днів життя нову сім’ю підгодовують цукровим сиропом. Іноді формують збірні відводки, відбираючи бджіл з розплодом від 2 – 3 сімей. Вони швидше стають сильними сім’ями і дають більше товарної продукції.

Для утворення нових сімей, заміни неякісних і старих маток, а також для організації запасних сімей необхідні молоді високопродуктивні матки. їх розводять у спеціально підготовленій сім’ї, яку називають вихователькою. Для закладання маточників їй підставляють рамки із закріпленими на горизонтальних планках комірками, в яких знаходяться личинки найменших розмірів – приблизно 12-годинного віку. Личинки для виховання з них маток за походженням повинні бути від найкращих на пасіці сімей. їх можна вирізувати шматочком стільника і по одній комірці приклеювати воском до прищеплювальної рамки. Ці комірки з личинками укорочують гострим лезом, залишаючи отвором вниз. Вони служать основою для закладання сім’єю маточників.

Замість готових бджолиних комірок з личинками можна закріпити штучно виготовлені за допомогою шаблона воскові мисочки і перенести у них шпателем личинки. Сім’ї-виховательці вставляють у центр гнізда прищеплювальну рамку з 30 – 40 личинками. Через 10 – 11 днів після прищеплення маточники роздають сім’ям або залишають у виховательки, розмістивши у спеціальних кліточках; у противному разі перша матка, що вийде, знищить усіх інших на завершальній стадії дозрівання.

Підсаджування нової матки у сім’ю потребує особливої обережності. Спочатку бджоли до неї ставляться вороже. Щоб послабити їх реакцію, сім’ю витримують без матки 5 – 6 год. Підсаджену в кліточці Титова матку витримують без доступу бджіл не менше доби. За поведінкою бджіл, що свідчить про невороже ставлення до матки з боку сім’ї, визначають час її випускання.

Найкращі строки виховання плодючих високопродуктивних маток – друга половина травня, червень і липень. Обов’язковою умовою є наявність узятку, запасів корму у сім’ї та молодих бджіл, здатних годувати личинок молочком.