Контрольні запитання та питання для обговорення

1. Народногосподарське значення галузі рибництва.

2. Біологічні особливості та індивідуальний розвиток риби.

3. Господарсько-біологічні особливості коропа, білого і строкатого товстолобика, білого амура.

4. Типи та групи рибницьких ставків.

5. Відтворення коропа.

6. Технологія підрощування личинок.

7. Отримання потомства рослиноїдних риб.

8. Кормова база і годівля риби у водоймах.

9. Система ветеринарно-санітарних вимог при вирощуванні риби.

10. Переробка риби.

Контрольні тести по темі «Вирощування риби»

1. Молоді особини риб швидше всього ростуть:

1) весною; 2) літом; 3) восени; 4) зимою.

2. З якою метою проводять вапнування води у місцях, де вирощують рибу?

1) для збагачення її поживними речовинами; 2) поліпшення кисневого режиму; 3) нейтралізації кислотності; 4) осадження водоростей; 5) всі відповіді правильні; 60 правильні відповіді 2, 3 та 4.

3. Утримання ставків без води на протязі теплого періоду року називають:

1) меліорацією; 2) літуванням; 3) біогенізацією; 4) водною сівозміною.

4. Чи доцільно на нагульних ставах утримувати водоплавну птицю (гусей та качок)?

1) так; 2) ні; 3) все залежить від пори року.

5. З якою метою удобрюють стави?

1) для підгодівлі риби; 2) для поліпшення природної кормової бази; 3) з метою знищення не бажаного зоопланктону.

6. Білий амур та білий товстолобик відносять до:

1) рослиноїдних риб; 2) морської риби; 3) холодноводних риб.

7. При недостатній кількості у воді необхідно проводити:

1) удобрення водойм; 2) аерацію води за допомогою механічних засобів; 3) вносити вапно.

8. У холодноводних водоймах краще розводити:

1) коропа, карася, лина, білого амура, товстолобика; 2) форель, сига; 3) щуки та раки.

9. Знаряддя лову риби дезинфікують:

1) 2%-ним розчином формальдегіду; 2) 0,5%-ним розчином мідного купоросу; 3) 3%-ним розчином хлорного вапна; 4) правильна відповідь 1 та 2; 5) правильна відповідь 2 та 3.

10. Про всі випадки загибелі риби, виникнення або підозрі на захворювання негайно потрібно повідомити:

1) правоохоронні органи; 2) ветеринарних спеціалістів; 3) прокуратуру.

12. Бджолярство

12.1. Біологія бджіл

Медоносні бджоли живуть сім’ями. Влітку бджолина сім’я складається з однієї матки, 50 – 70 тис. робочих особин і кількох сотень, іноді тисяч трутнів. На зиму склад змінюється: кількість бджіл зменшується до 25 тис., трутнів у кінці літа вони виганяють. Зимує сім’я, що складається тільки із жіночих особин. Навесні вони виховують і самців, які ніякої функції в сім’ї не виконують. Їх біологічне призначення – парування з матками, чим забезпечують відтворення потомства.

Бджолині сім’ї розмножуються з яєць, які відкладає матка. Вона – мати усіх бджіл вулика, від неї вони успадковують ознаки. Трутні розвиваються із незапліднених яєць, із запліднених виходять робочі бджоли або матки, що залежить від типу годівлі.

Від моменту відкладання яйця до виходу з комірки період розвитку робочої бджоли триває 21 день, матки – 16 (іноді 17), трутня – 24 дні. Тому через 21 день бджолиний розплід у гнізді повністю оновлюється.

У природних умовах сім’ї розмножуються роїнням, що спостерігається після весняного нарощування молодих бджіл. Виліт ранніх роїв в умовах теплої весни і доброго нектаровиділення, коли у вуликах створюються запаси корму, припадає на кінець травня – початок червня. Необхідні для організму бджіл речовини надходять у результаті споживання та перетравлення нектару і виробленого з нього меду та квіткового пилку.

Личинки, з яких розвиваються робочі бджоли і трутні, у перші три дні живляться молочком, що їм виробляють бджоли-годувальниці. У маточниках личинки забезпечені молочком на весь період цієї стадії. Для дорослої матки певна група бджіл, що доглядають за нею, виділяє таке ж саме молочко і годує її постійно.

Живлення дорослих робочих бджіл пилком тимчасово може припинитися, проте мед потрібний постійно. Тому при роїнні бджоли набирають запас меду в зобики, якого їм вистачає на кілька днів. Життя сім’ї повністю залежить від рослин, які виробляють нектар. У сучасному бджільництві бджіл тимчасово підгодовують цукром у вигляді сиропу або тіста.

Життєдіяльність бджолиної сім’ї цілком залежить від умов клімату і медозбору. Наприкінці літа активність льоту зменшується, а при температурі повітря нижче 8 – 10°С бджоли з гнізда уже не вилітають. Узимку у бджіл уповільнюється споживання корму, дихання, обмін речовин, вони створюють своєрідне середовище – бджолиний клуб, усередині якого міститься матка, і так зимують. Перший обліт навесні бджоли здійснюють у сонячну погоду при температурі повітря понад 9 – 10°С.