11.3 Кормова база і годівля риби

Природна кормова база – це всі доступні для споживання організми та рослини водойми. Сюди належать планктон – організми, які живляться і розмножуються у воді, та бентос – організми, що населяють дно водойм.

Для визначення природної рибопродуктивності ставу беруть проби планктону і бентосу й визначають форми, кількість та масу організмів, що там містяться.

Природні, корми в годівлі риби повинні становити не менше 30, а штучно виготовлені – 70%. Достатньо розвинута кормова база особливо необхідна у вирощувальних, малькових і нерестових ставах, оскільки молодь риби потребує максимум природних кормів. На початку розвитку личинки живляться дрібними формами зоопланктону, коловертками, дафніями; на 3 – 9-й день після переходу на активне харчування – дрібними формами хірономід і водоростями; у 4-тижневому віці – олігохетами, хірономідами та личинками інших комах. Щоб збільшити кількість і одержати мальків високої якості, спеціально розводять живий корм: дафній, інфузорій, личинок комах, черв’яків тощо. Для збагачення ставів природними кормами на них встановлюють ультрафіолетові лампи, на світло яких летять різні комахи і, потрапляючи у воду, стають поживою для риби. Слід відзначити, що освітлення полегшує також охорону риби.

Підгодівля риби. Основним методом підвищення рибопродуктивності ставів є підгодівля риби, яку узгоджують із внесенням добрив. Корм у стави вносять на заздалегідь обладнані майданчики площею 2 – 4 м² кожний на 2,5 – 5 тис. цьогорічок або 200 – 400 однорічок на майданчик. Ці місця позначають тичками або поплавцями. Застосовують також різні годівниці. На великих ставах корм роздають кормороздавачами на кормових доріжках. Глибина кормових місць – від 0,5 до 1 м вздовж берегової лінії.

Для годівлі риби використовують різні корми тваринного і рослинного походження, комбіновані, мінеральні добавки, вітамінні препарати, антибіотики та ін. Поживну цінність корму визначають за протеїновим відношенням та кормовим коефіцієнтом. Протеїнове відношення показує, скільки частин перетравних безазотистих речовин припадає на одну частину перетравного протеїну. Кормовий коефіцієнт – це кількість корму, необхідного для одержання 1 кг приросту маси риби. Якісна характеристика кормів для риб наведена у таблиці.

Корми для годівлі риби

Корм	Протеїнове відношення	Кормовий коефіцієнт	Корм	Протеїнове відношення	Кормовий коефіцієнт
Люпин:			Трава:
жовтий	1	3 – 4	лучна	6	6 – 7
синій	2	3 – 5	конюшини	4	6
Горох кормовий	3	4 – 5	Макуха:
Ячмінь	8	4 – 5	соняшникова	0,9	3 – 6
Жито	6	4 – 5	бавовникова	1	3 – 6
Пшениця	5	4 – 5	лляна	2	4 – 6
Кукурудза	10	4 – б	конопляна	1	5
Висівки:			ріпакова	2	5 – 7
пшеничні	5	4 – 7	соєва	1	5
житні	4	4 – 7	Шрот:
ячмінні	4	4 – 7	гірчичний	0,6	8
Пил борошняний	3	5 – 7	рициновий	0,9	8
Дріжджі кормові	1	3 – 5.	Борошно кров’яне	0,2	1,5 – 2
Дробина пивна:			Кров свіжа	0,04	2
суха	2	20 – 25	Борошно:
свіжа	2	30	м’ясо – кісткове	0,8	1,5 – 2,5
			рибне	од	3,5 – 2,0
			м’ясне	1	1,5 – 2,0
			Лялечки шовкопряда	0,9	2

Рибу годують також спеціальними комбікормами, які містять всі поживні речовини. Необхідну кількість кормів для риби залежно від щільності її посадки розраховують за формулою: К = П х Г х а (N – 1),де К – кількість кормів; П – природна рибопродуктивність ставу; Г – площа ставу, га; N – щільність посадки риби, яка у кілька разів перевищує 1; 1 – норма посадки риби за природної продуктивності; а – кормовий коефіцієнт.

Визначену таким чином кількість корму розподіляють по місяцях року приблизно у такому співвідношенні: травень – 10%, червень – 20 – 25, липень – 30 – 35, серпень – 25, вересень – 5—10%. Для годівлі риби в ставках оптимальною температурою води є 20 – 27°С, але починати підгодівлю, необхідно у травні при температурі 12 – 15°С, а закінчувати – у вересні або жовтні при температурі 12°С. Риба найкраще використовує корм, коли розчиненого кисню у воді міститься не менше 7 – 9 мг/л. У цей період її можна годувати 2 – 4 рази на добу. Середньодобовий раціон для риби розраховують з урахуванням її маси та температури води.

Середньодобовий раціон для коропа залежно від температури води, % до маси риби

Маса риби, г	Температура води, °С
	10 – 12	13 – 15	16 – 17	18 – 10	20 – 23	24 – 29	30 – 32
5 – 15					9,0	14,5	18,0
16 – 40			2,5	5,1	6,0	8,7	12,0
41 – 150	0,6	1,5	2,2	4,2	4.5	5,2
151 – 450	0,6	1,5	2,2	3,6	3,7	5,1	3,4
451 – 800	–	1,5	1,9	2,2	2,2	–	–

Середньодобову даванку корму на кожну декаду визначають за формулою [В х а( N – 1)] : N. де В – добовий приріст риби за певну декаду, г; а – витрати корму на 1 кг приросту маси риби; N – кратність посадки; 1 – постійна величина, що відповідає приросту маси тіла за рахунок природного корму.

У ставовому господарстві виробничі процеси умовно поділяють на весняні – пропуск весняних вод, вилов риби у неспускних ставах, підготовка ставів до зарибнення, розвантаження зимувальників, зарибнення нагульних ставів, організація нересту, зарибнення вирощувальних ставів; літні – контроль за ростом риби, удобрення ставів, годівля риби, будівельні та ремонтні роботи, підготовка до вилову риби; осінні – спуск води, вилов риби із ставів, відсаджування рибопосадкового матеріалу на зимівлю; зимові – нагляд за зимувальними та іншими ставами, боротьба із заморами, ловля риби під льодом, підготовка до впуску весняних вод у стави, виготовлення та ремонт знарядь для ловлі риби.

Вирощування коропа. Підготовку ставів до нересту коропа починають відразу ж після танення снігу. Підготовлені нерестові стави за 5 – 7 год. до посадки плідників на нерест через спеціальні фільтри заповнюють водою, температура якої становить 18 – 20 °С (на 1 – 2 °С більше ніж у ставах, де вони перебували до цього). Відбирають кращих за вгодованістю плідників з добре вираженими ознаками статі. їх переносять (або перевозять) у нерестові стави на брезентових ношах з водою по одному.

На нерест плідників коропа відсаджують під вечір з розрахунку на одне гніздо одна самка і два самці (площа ставу 100 – 200 м²). Риби нерестяться вранці протягом 5 – 7 год. Пізно ввечері того ж дня або вранці наступного плідників обережно виловлюють і пересаджують на нагул у літньоматочні ставки. Рівень води у нерестових ставах підвищують на 15 – 20 см. Перед викльовуванням водоспуски старанно закривають. При температурі води 18 – 20°С через 3 – 5 діб з ікри викльовуються личинки. На 3-ю добу у них з’являється передня частина плавального міхура і вони уже добре тримаються у товщі води, У цей час мальків або личинок по всій береговій мілководній зоні рано – вранці або пізно ввечері переводять у вирощувальні стави. Оптимальна щільність посадки залежно від рибоводної зони – 100 – 140 тис./га.

Під час вирощування цьогорічок коропа систематично годують. З 1-го липня – 2 – 3 рази на день, спочатку просіяним комбікормом, а потім кормосумішами, які роздають у спеціальних місцях.

Для поліпшення природної кормової бази вирощувальні стави удобрюють. При зниженні рН води їх вапнують негашеним вапном. Після закінчення вегетаційного періоду в кінці жовтня при температурі води 5 – 8°С цьогорічок виловлюють, промивають у чистій воді, зважують, підраховують, пропускають через профілактичні ванни (5 кг солі на 100 л води) і пересаджують у зимувальні стави глибиною не менш як 2 – 2,5 м і площею 0,5 – 1 га. Щільність посадки – до 800 тис/га. Один раз на декаду зимуючих риб детально оглядають. При утворенні криги прорубують контрольні ополонки, які щодня очищають від льоду, а в снігопад на ніч закривають солом’яними матами. Для збагачення води киснем її перекачують з ополонки в ополонку.

Нагульні стави для вирощування товарної риби готують восени: їх осушують, прокопують водо- та риборозбірні, канави, викошують залишки рослинності, ремонтують греблі та гідротехнічні споруди, удобрюють, вапнують і заповнюють водою після пропуску весняних талих вод, стежачи, щоб не потрапила смітна та хижа риба. Зарибнюють стави відразу ж після зникнення льодоставу у різних місцях берегової зони. Необхідну кількість однорічок для посадки визначають за формулою: А=(Г х П х 100) : [(В – в)Р], де А – кількість однорічок, необхідна для зарибнення, шт.; Г – площа ставу, га; П – природна рибопродуктивність ставу, кг/га; В – запланована середня маса дворічок коропа, кг; в – середня маса однорічок на час зарибнення, кг; Р – вихід дворічок, % до кількості посаджених навесні однорічок.

Ріст риби контролюють один раз у 10 днів, відловлюючи з кожної ділянки по 50 дворічок, яких вимірюють і зважують, порівнюючи при цьому одержані дані із запланованим темпом росту риби.

Плановий графік росту дворічок коропа, г

Дата	Маса риби по зонах
	Полісся	Лісостеп	Степ
1 червня	80	90	100
1 липня	160	190	200
1 серпня	290	340	350
1 вересня	390	430	475
1 жовтня	400	450	500

При відставанні росту риби від планового виявляють причини і вживають заходів до їх усунення: поліпшують водообмін, вносять зміни в раціон годівлі тощо.

Виловлювати рибу в нагульних ставах починають у вересні. Із спущених ставів її виловлюють у центральному водозбірному каналі перед донним водовипуском або за допомогою рибоуловлювача. У неспускних та важкообловлювальних ставках русло перегороджують сітками на ділянки і виловлюють рибу по черзі у кожній із них.

Вирощування рослиноїдних риб. Рослиноїдні риби (білий амур, білий товстолобик тощо) в умовах України самостійно не розмножують, їх розводять, застосовуючи метод гіпофізарних ін’єкцій. Для цього використовують гіпофіз сазана, коропа, ляща або карася. Необхідну його кількість розтирають товкачиком у фарфоровій ступці, додають 1 – 1 – 2 краплі фізіологічного розчину і знову розтирають до однорідної маси, після чого допивають фізіологічний розчин (6,5 г солі на 1 л дистильованої води) з розрахунку 1 – 1,5 мл на 1 особину. Доза препарату для самок масою 5 – 7 кг становить 2,5 – 5 мг/кг маси тіла при температурі води 22 – 24°С.

Для ін’єкцій використовують шприци об’ємом від 2 до 5 мл з довгою (8 – 10 см) і тонкою голкою. Перший раз вводять 0,1 частини загальної кількості гіпофіза, а через 24 год – решту. Самцям ін’єкцію проводять один раз у дозі 8 – 10 мг на плідника масою 4 – 5 кг. Самку чи самця кладуть боком на поролон чи брезент на столі і роблять укол у м’язи спини трохи нижче основи спинного плавця після третього ряду луски. Самкам суспензію гіпофіза вводять ввечері о 22 год, повторно – через 24 год, самцям – відразу ж після повторної ін’єкції самок. Після цього плідників висаджують у спеціальні стави – саджавки або лотки. Воду в саджавках, накритих плівкою, підігрівають до 22 – 24°С. У кожний висаджують по 9 – 10 самок і 4 – 5 самців. Дозрілі самки після повторної ін’єкції виділяють ікру при температурі 21 – 23°С через 9 – 10 і при 24 – 25°С – через 7 – 8 год.

Ікру від кожної самки поміщають у окремий (емальований) посуд, який попередньо зважують і пронумеровують. Дозрілі самки віддають всю ікру. Вона легко витікає із статевого отвору, оскільки в ній мало оваріальної рідини. Колір ікри буває різним – від сіро – голубого до жовто – оранжевого. Перезріла ікра, має багато оваріальної рідини.

В 1 мл незаплідненої ікри міститься 700 – 900 ікринок білого амура, 100 – 1200 – білого товстолобика і 700 – 900 ікринок строкатого товстолобика. Приблизно така ж кількість ікринок і в 1 г незаплідненої ікри. Плодючість самок амура і товстолобика коливається в межах 1,3 – 1,8 млн ікринок залежно від розміру, маси та віку риби, а також від умов зберігання у літній період. Для розрахунків робочу плодючість самок рослиноїдних риб приймають за 400 – 600 тис. ікринок.

Дозрілих самців відловлюють, обтирають рушником, молочко зціджують у сухі чисті пробірки або баночки чи відразу на ікру, стежачи, щоб у посуд не потрапили екскременти, кров, вода чи слиз. Молочко беруть від кожного самця окремо. Посуд закривають корком або тампоном з вати і ставлять у прохолодне місце або холодильник. Доброякісним вважають молочко білого кольору і густої консистенції.

Для запліднення 1 кг ікри використовують 5 – 6 мл молочка, одержаного від 3 – 4 самців. Його обережно розподіляють по ікрі гусячим пером, після чого додають 100 – 150 см³ свіжої води і обережно перемішують. Після додавання води ікринки запліднюються. Через 1 – 2 хв. знову доливають свіжу воду для промивання ікри. Так повторюють кілька разів, щоб змити залишки молочка, слизу, крові, луски і усунути клейкість. Через 15 – 20 хв. ікру закладають в інкубаційні апарати. Спочатку в апарат шлангом наливають 0,5 об’єму води, а потім обережно поліетиленовим кухлем вносять ікру. У кожний 100 – літровий апарат поміщають ікру від однієї самки – 600 – 700 тис. ікринок.

При оптимальному температурному режимі води (21 – 25 °С) період інкубації триває 23 – 32 год, при підвищенні температури до 26 – 28 °С він зменшується до 17 – 20 год. Як правило, масове вилуплення триває 1 – 3 год, у деяких випадках – 8 – 10 год. Через певний час вільні ембріони стають активними X піднявшись у верхній шар води, виносяться з апаратів й надходять у підготовлені саджавки, лотки та інші ємкості, розміщені в інкубаційному цеху. Ємкості з перед – личинками розміщують у басейнах завглибшки до 1 м і витримують залежно від температури води 48 – 100 год. Личинок, що перейшли на активне живлення, з апаратів, саджавок, лотків відсаджують у малькові чи вирощувальні стави.

Щільність посадки у вирощувальних ставах – від 1 – 1,5 до 3 млн/га. Період підрощування залежить від температури води і досягає 20 діб. Стави заливають водою за 4 – 5 днів до посадки личинок, а перед цим вносять органічні (1 – 1,5 т/га по сухому ложу) і мінеральні (30 – 40 кг) добрива. Рослиноїдних риб вирощують у монокультурі або разом з цьогорічками коропа у невеликих ставах (5 – 10 га) з добре спланованим ложем та фільтрованою водою. Щільність посадки личинок – 100 – 300 тис./га. При зарибненні ставів підрощеними до стійких стадій личинками щільність посадки зменшують до 50 – 100 тис./га.

Облов вирощувальних ставів проводять при температурі води 10 – 14°С. Став повільно випускають. Спочатку в уловлювач потрапляє білий товстолобик, потім строкатий, після чого білий амур разом з коропом.

Щільність посадки в зимувальники – до 400 – 500 тис./га. Рослиноїдні риби краще зимують окремо від коропа.

Товарну рослиноїдну рибу вирощують у нагульних ставах разом з коропом. Норма посадки однорічок білого амура – 50 – 100 шт/га залежно від заростання ставу, білого товстолобика – 500 – 1000, строкатого товстолобика – 500 – 700 шт/га.

У південних районах дворічки білого товстолобика виростають до 500 – 600 г, строкатого – до 700—800, а білого амура – до 220 – 350 г. Товарні якості дворічок амура і товстолобика невисокі, тому їх доцільно вирощувати до трирічного віку.

В умовах фермерського ведення рибного господарства племінна робота повинна бути спрямована на вирощування та оцінку плідників, самок і ремонтної молоді, підбір самців та самок для нересту, оцінку плідників за відтворювальними якостями.

Ремонтну молодь залежно від віку, а також плідників усіх вікових груп оцінюють за такими показниками: одноліток, цьогорічок, дволіток, дворічок – за походженням і масою, триліток та чотириліток – за походженням, екстер’єром, масою і розвитком ознак статі; плідників основного стада – за походженням, комплексом ознак та продуктивністю.

Для розмноження відбирають кращих за вгодованістю плідників з добре вираженими ознаками статі. Самці мають дещо видовжене тіло із загостреним кілем та пружним черевцем. Перший промінь черевного плавця товщій, ніж інші, анальний отвір трикутної ' форми, шкіра і зяброві кришки у переднерестовий період жорсткі. У самок черевце овально –випукле, еластичне, симетрично розширене знизу.

Вирощених плідників оцінюють не тільки за ростом та екстер’єром, а й за якістю сперми (концентрація сперміїв в 1 мм сперми та вміст у ній живих і мертвих сперматозоїдів).

Необхідна умова племінної роботи – мічення риби. Простим і найбільш надійним способом групового мічення є підрізування плавців (грудних, черевних і хвостових). Найдоцільніше наносити мітки стійкими барвниками. Добрі результати дає підшкірне введення холодорозчинних барвників.