10.5 Ветеринарно-санітарні заходи під час виробництва продукції кролівництва

Значних збитків фермерам завдають різні хвороби кролів. Для їх профілактики господар повинен здійснювати комплекс селекційних, зоотехнічних та ветеринарно-санітарних заходів. Селекційна робота передбачає розведення міцних, здорових кролів, стійких проти різних хвороб; зоогігієнічна – ґрунтується на суворому дотриманні умов годівлі та утримання тварин, а ветеринарно-санітарна передбачає своєчасне виявлення та ізоляцію хворих тварин, здійснення, профілактичних, діагностичних і лікувальних заходів.

Насамперед необхідно регулярно проводити дезинфекцію кролятників. їй передує ретельне механічне очищення приміщень, кліток, годівниць та інвентаря. Для дезинфекції вологим методом використовують 5% -ний розчин кальцинованої соди (температура не нижче 90°С), 2%-ний розчин лугу, 3%-ну гарячу емульсію ксилонафту, 20%-ний розчин свіжогашеного вапна, 1 – 2%-ний розчин формаліну, 2%-ний розчин хлораміну чи дезмолу, 3%-ну оцтову кислоту, розчини гіпохлориду натрію, які містять не менше 2% активного хлору. Для щоденної дезинфекції інвентаря у кролятнику встановлюють відра або бак з дезрозчином (2%-ний розчин хлораміну чи дезмолу, 1 – 2%-ний розчин формаліну та ін.).

Якщо тварин утримують у приміщеннях, то важливе значення для профілактики їх захворювання є дотримання норм мікроклімату. Оптимальна температура повітря для кролів становить 14 – 18°С, відносна вологість – 60 – 80%, концентрація аміаку не повинна перевищувати 10 мг/м . Крім того, довжину світлового дня слід підтримувати в межах від 14 до 18 год, а освітленість – 75 – 100 лк.

Щоб запобігти занесенню збудників хвороб, слід закуповувати кролів тільки у благополучних щодо інфекційних та інвазійних хвороб господарствах.

Найбільших турбот завдають хвороби органів дихання, травлення, шкіри га обміну речовин, які, як правило, виникають внаслідок порушення умов годівлі і утримання. З інфекційних хвороб останнім часом значного поширення набули міксоматоз та вірусна геморагічна хвороба. Вони зумовлюються вірусом і можуть спостерігатися у будь-яку пору року, але найчастіше навесні та восени.

При міксоматозі уражуються слизові оболонки і шкіра з утворенням вузликів та набрякових пухлин у ділянці вух, повік, голови, спини, статевих органів. Основним переносником вірусу є двокрилі кровосисні комахи і нашкірні паразити (кліщі, блохи), в організмі яких він зберігається понад 7 міс. Тому найбільше випадків захворювання припадає на кінець літа та осінь, коли спостерігаються сприятливі умови для масового розмноження комарів. Отже, важливим заходом профілактики міксоматозу є знищення комарів, мух і ектопаразитів. Особливу роль відіграє своєчасна вакцинація кролів. Профілактичне щеплення найдоцільніше проводити ранньою весною, а додаткове – коли молодняк досягає 35 – 45-денного віку.

При виявленні захворювання хворих тварин убивають і знищують разом з шкурками, здорових – вакцинують. Проводять дезинфекцію кліток та інвентаря 3%-ним гарячим розчином їдкого натру, 2 – 3%-ним розчином формаліну тощо.

Вірусна геморагічна септицемія характеризується дуже швидким поширенням з охопленням великої кількості тварин. При цьому гинуть практично всі кролі.

З метою профілактики хвороби доросле поголів’я і молодняк після відлучення вакцинують. При виявленні захворювання усіх кролів забивають. Тушки здорових кролів можна використовувати для виготовлення консервів. Трупи і тушки хворих кролів та кроленят до 2-місячного віку спалюють. Клітки, інвентар, прилеглу територію дезинфікують 3%-ним розчином їдкого натру або формаліну. На ферму накладають карантин. Його знімають через 15 днів після останнього випадку захворювання та проведення відповідних ветеринарних заходів.

Кокцидіоз – одне з найпоширеніших паразитарних захворювань кролів. Найбільш чутливий до нього молодняк 25 – 70-денного віку. Джерелом інвазії часто є дорослі кролі. Нерідко хвороба виникає при утриманні кролів на суцільній підлозі. У таких умовах хворіє і гине від кокцидіозу більшість молодняку.

Першою ознакою захворювання є швидка втрата тваринами живої маси (30 – 50% початкової). Кролі втрачають апетит, пригнічені, у них з’являється пронос, збільшується живіт. Нерідко спостерігається параліч кінцівок і шийних м'язів, а перед смертю – судоми.

Під час розтину трупа виявляють ураження кишечнику і печінки. Слизова оболонка кишечнику потовщена, іноді вкрита білим нашаруванням (ніби посипана манною крупою). На поверхні печінки видно жовтуваті та білуваті вузлики розміром від просяного зерна до горошини. Для лікування і профілактики хвороби використовують цілий ряд препаратів відповідно до рекомендацій ветеринарного спеціаліста. Клітки, годівниці, напувалки знезаражують полум’ям паяльної лампи. Велике профілактичне значення при кокцидіозі мають дотримання оптимальних умов годівлі і утримання кролів та своєчасна дезинфекція приміщень.