8.5 Виробництво м’яса птиці. Забій птиці

Технологія виробництва м’яса птиці передбачає спеціалізоване вирощування молодняку, який характеризується високою швидкістю росту, добрим розвитком м’язів, ефективним використанням корму і дає високоякісне смачне м’ясо. Рекомендовані строки вирощування на м’ясо, жива маса та якість тушок м’ясного молодняку птиці різних видів наведені в таблиці 64.

Курчат-бройлерів вирощують у кліткових батареях, на глибокій підстилці чи сітчастій підлозі. Щільність посадки бройлерів відповідно становить 32 – 37; 18 – 20 та 30 – 35 гол. на 1 м² підлоги. Фронт годівлі – 2,5 – 3 см. Доступ до води вільний. Важливою умовою вирощування бройлерів є дотримання необхідного режиму мікроклімату. приміщення. Для гусок і качок гніздо обладнують на висоті 9 см. На дно гнізда кладуть суху чисту солому.

Строки вирощування на м’ясо, жива маса та якість тушок м’ясного молодняку птиці різних видів

Вид птиці	Строк вирощування, днів	Жива маса, кг	Вихід до живої маси, %
			напівпатраної тушки	патраної тушки	їстівних частин
Курчата-бройлери	49	1,6 – 1,7	81 – 82	62 – 63	52 – 65
Індиченята	120	4,7 – 5,3	81 – 84	64 – 67	60 – 63
Каченята	49	2,0 – 2,5	77 – 84	63,1	49 – 53
Гусенята	63	3,5 – 4,2	76 – 82	58 – 60	50 – 54

Перед забоєм бройлерів витримують без корму при вільному доступі до води протягом 8 год. Відловлюють птицю на забій при освітленості у пташнику 1 – 2 лк.

При вирощуванні на м’ясо каченят застосовують різні технології утримання: на підлозі з глибокою підстилкою і на сітчастій, у кліткових батареях, безпересадочне та з переміщенням один чи два рази при використанні потокових технологічних ліній і відгодівельних майданчиків.

Основний спосіб вирощування м’ясних каченят – на підлозі. Щільність посадки на 1 м² площі – 8 – 10 гол. Фронт напування – 2 – 2,5 см. Темпи росту контролюють зважуванням один раз на тиждень 50 каченят, відібраних з партії методом випадкової вибірки. Одержані дані порівнюють з нормативами живої маси каченят відповідних порід, кросів.

Передзабійне утримання становить 4 – 8 год.

Гусенят на м’ясо вирощують на підлозі з підстилкою і комбінованим способом. Щільність посадки гусенят на підлозі – 4 гол. на 1 м². При комбінованому способі гусенят з 1-го по 21 – 31-й день утримують у пташнику на підлозі з підстилкою, а влітку – у літньому таборі під навісом. Табори розміщують поблизу водойм з пасовищами.

Відомий і інший спосіб: з 1-го по 20 – 30-й день гусенят вирощують у переобладнаних кліткових батареях КМБ-2 чи на сітчастій підлозі, після цього – у приміщенні на глибокій підстилці чи в літніх таборах. Щільність посадки гусенят у віці 1 – 4 тижнів – 8 гол. на 1 – м².

Передзабійна голодна витримка гусей повинна тривати 4 – 8 год. при вільному їх доступі до води.

Основний спосіб вирощування на м’ясо індиченят – на підлозі. їх розміщують групами по 250 гол, розділяючи сітчастими перегородками (до стелі). Щільність посадки – 3 – 4 гол. на 1 м² підлоги пташника (у кінці вирощування). Фронт годівлі – 4 – 5 см, фронт напування – 2 см.

Голодна витримка індиків перед забоєм становить 8 – 12 гол при вільному доступі до води.

Забій птиці. Для поліпшення смакових якостей м’яса за 2 тижні до забою з раціону птиці виключають рибні та м’ясні корми. Якщо м’ясо призначене для тривалого зберігання, то курям і качкам не дають корму за 18 – 24 год, індикам та гусям – за 24 – 36 і води – за 6 год. до забою. Забивають птицю через ротову порожнину, перерізуючи кровоносні судини з лівого боку шиї лезом ножа або гострими кінцями ножиць, і уколом у праву частку мозочка, що призводить до ослаблення м’язів, які тримають пір’я, внаслідок чого тушку легше обскубувати. Якщо м’ясо зразу використовуватиметься для приготування їжі, передзабійне голодування скорочують до 8 – 10 год.

Птицю забивають і зовнішнім способом. Беруть її за гребінь і голову так, щоб великий палець лівої руки накрив ліве вухо. Голову повертають вліво і злегка вигинають до себе. Біля кута нижньої щелепи, на 15 – 20 мм нижче вушної мочки, роблять навскісний розріз завдовжки 25 мм у індиків, качок і гусей і 15 мм у курей, курчат, каченят та гусенят. При цьому розрізують шкіру, яремну вену і сонну артерію, частково шийні м’язи. Потім птицю підвішують шиєю униз для знекровлювання, тривалість якого для курей і качок становить 6 – 10, а для гусей та індиків – 15 – 20 хв.

Обскубують тушки курей та індиків зразу ж після знекровлювання, а гусей і качок – опісля попереднього охолодження протягом 2 – 3 год. Спочатку обскубують пір’я крил та хвоста, потім – з грудей спини і ніг. Пеньки видаляють за допомогою тупого ножа, після цього тушку злегка обсмалюють. При наведеному способі забою тушку легше обскубувати після обробки гарячою водою.

Зняті з тушок пух та пір’я миють теплою (40 – 45°С) водою з розчиненим у ній пральним порошком. Після миття їх кілька разів прополіскують у чистій воді, ретельно віджимають і просушують.

Ветеринарно-профілактичні заходи у птахівничих господарствах

Під час вирощування різних видів птиці особливу увагу слід звертати на обов’язкове виконання ветеринарно-профілактичних заходів, які дають змогу запобігти захворюванню та одержати високоякісну продукцію. Насамперед господарства повинні працювати за принципом закритих підприємств. Ферми повинні бути обгороджені, при в’їзді на територію необхідно обладнати дезбар’єри із санпропускником. Забороняється відвідування виробничих зон сторонніми особами, а також завезення птиці і кормів без дозволу ветеринарного спеціаліста.

Для очищення приміщень, знищення гризунів, шкідливих комах тощо слід дотримуватися таких профілактичних перерв: при підлоговому та клітковому утриманні ремонтного молодняку на м’ясо (віком до 9 тижнів) усіх видів птиці – 2 тижні; при підлоговому утриманні усіх видів дорослої птиці та ремонтного молодняку старше 9 тижнів – 4 тижні; при клітковому утриманні дорослої птиці та ремонтного молодняку старше 9 тижнів – 3 тижні; при вирощуванні каченят до 4 тижнів – після кожного циклу 1 тиждень перерви та одна додаткова перерва на рік після останнього циклу – не менше 2 тижнів.

Профілактична перерва починається з моменту відправки останньої птиці з приміщення і закінчується з початком його заповнення новою партією. У цей час очищають приміщення, ремонтують обладнання, проводять дезинфекцію. Пташники дезинфікують у такій послідовності:

а) годівниці та бункери очищають від залишків корму;

б) осаджують пил методом зрошення 0,5%-ним розчином кальцинованої соди. Пташники закривають, не менш як на 3 год;

в) пташники і обладнання очищають від посліду, пір’я, пилу, підстилки, здійснюють частковий демонтаж повітроводів та їх очистку. Вентилятори, світильники протирають 5%-ним розчином фенолу або фенольного креоліну, потім вентилятори закривають поліетиленовою плівкою. Калориферні установки очищають струменем стиснутого повітря;

г) забруднені поверхні приміщення та обладнання зрошують гарячим (70°С) 2%-ним розчином ДМВ, кальцинованої соди або 1%-ним розчином гідроокису натрію та витримують 1 год, після чого приступають до миття;

д) приміщення і обладнання миють струменем води. Після миття роблять ремонт та налагодження обладнання;

ж) дезинфекцію здійснюють розчинами лугів або формальдегіду. Якщо обладнання виготовлене з алюмінію, то розчинів лугів не застосовують. Крім того, якщо є можливість герметизувати приміщення, то за допомогою аерозольних генераторів АГ-УД-2 або АГ-2 проводять аерозольну дезинфекцію. Для цього використовують 35 – 40%-ний розчин формальдегіду з розрахунку 20 мл на 1 м³. Продезинфіковане приміщення витримують протягом 24 год, потім провітрюють 12 год. Залишки формаліну нейтралізують розчином аміаку з розрахунку 1 частина аміаку на 2 частини формальдегіду;

з) стіни та стелі пташників двічі білять вапном.

Приміщення замикають і залишають для відпочинку: при утриманні птиці на підлозі, а також у клітках до 9-тижневого віку – не менш як на 5 днів, при утриманні дорослої птиці та ремонтного молодняку старше 9 тижнів – не менш як на 7 днів. Після цього у пташнику розміщують нову партію птиці.

Особливу увагу слід звертати на недопущення контакту з дикими птахами. Для цього вікна та вентиляційні шахти закривають сітками з отворами 1 х 1 або 2 х 2 см.

Відповідно до епізоотичної обстановки здійснюють комплекс специфічних профілактичних заходів по недопущенню інфекційних хвороб.