5.3 Ветеринарно-санітарні заходи під час виробництва яловичини

При вирощуванні молодняку великої рогатої худоби основні профілактичні заходи повинні бути спрямовані на збереження здоров’я і продуктивних якостей тварин, охорону ферм від занесення збудників інфекційних та інвазійних хвороб, а також на захист навколишнього середовища від забруднення виробничими відходами.

При в’їзді на територію ферми слід обладнати санітарний бар’єр. Ферму необхідно обнести суцільною загорожею. Відвідування її окремими особами, як і в’їзд стороннього транспорту, не дозволяється. При вході в тваринницькі приміщення встановлюють дезбар’єри розміром 3 х 1,5, які постійно зволожують 2%-ним розчином гідроокису натрію або іншими дезинфікуючими речовинами.

Поголів’я комплектується здоровим молодняком із господарств, вільних від інфекційних хвороб. Купувати можна лише тварин, що мають ветеринарне свідоцтво. За день до відправлення здійснюють клінічний огляд відібраних телят, виміркують у них температуру тіла. Копита ретельно очищають і дезинфікують 1 – 2%-ним розчином формаліну чи лізолу. Якщо телят транспортують на значні відстані автомобільним або іншим транспортом, то для запобігання стресам їм випоюють 125 г глюкози, розчиненої у 2 л підігрітої води, за 20 –30 хв. до транспортування вводять внутрішньом’язово 2,5%-нии розчин аміназину на 0.5%-ному розчині новокаїну в дозі 1 мг/кг живої маси, а також антибіотики – тетрациклін або окситетрациклін 500 тис. од. і полівітаміни (А, Б, Е) – по 3 мл.

На кожну групу телят ветспеціалісти повинні видати довідку про стан здоров’я, температуру тіла і здійснені тваринам щеплення.

Дуже важливим моментом у профілактиці захворювань телят є правильне їх транспортування із господарств-постачальників: перевезення на значну відстань, як стрес, зумовлює зневоднення організму і зміну гормонального статусу, що може закінчитися різким зниженням опірності організму та виникнення захворювань. Тому перевозити телят слід спеціально обладнаними машинами, кузов яких поділений перегородками на дві або чотири секції – 4 або 2 м² кожна. Телятам віком до 1 міс. залежно від тривалості транспортування необхідно відводити від 0,3 до 0,6 м²/гол„ площі підлоги кузова.

Мікроклімат у кузові повинен бути у таких межах: температура – 15 – 16°С, відносна вологість повітря – 50%, швидкість руху повітря – 0,05 – 0,06 м/сі Влітку допустима температура до 25°С при швидкості руху повітря 0,3 – 0,5 м/с.

Після вивантаження тварин кузов необхідно повністю очистити і продезинфікувати.

Розміщують телят у заздалегідь підготовлених приміщеннях для карантинування. Тут тварин оглядають, зважують, вимірюють температуру тіла. Якщо виникла підозра на захворювання (підвищена температура тіла, кашель, пронос тощо), таких телят ізолюють і викликають ветеринарного спеціаліста для консультації.

Перед прийманням кожної партії тварин приміщення очищають, ремонтують і дезинфікують. Для цього вони повинні бути вільними від 3 до 5 днів.

У карантинному приміщенні телят утримують не менш як 30 днів. Комплектування здійснюють одновіковими тваринами, різниця у віці не повинна перевищувати 5 днів. Заповнюють приміщення за 2 – 3 дні із одного, максимум 2 – 3 господарств. Телят утримують у групових клітках по 10 – 20 гол. Площа підлоги повинна дорівнювати 1,2 – 1,5 м², а об’єм приміщення – 14 – 20 м³/гол.

У процесі адаптації до нових умов внаслідок інфікування, а також змін у годівлі та утриманні у тварин можуть виникати шлунково-кишкові і респіраторні захворювання.

Для профілактики респіраторних захворювань у приміщеннях необхідно дотримувати параметрів мікроклімату: температура повітря повинна бути в межах 15°С, відносна вологість – 70%, швидкість руху – 0,3 – 0,5 м/с, концентрація вуглекислого газу – 0,2%, аміаку – 10 – 15 мг/м³, сірководню – 5 мг/м³. Особливу увагу звертають на безперебійну роботу системи вентиляції, яка повинна забезпечувати потреби тварини у свіжому повітрі: взимку – 17 – 20 м³/гол, восени та навесні – 30 – 40 м³ і влітку – 50 – 70 м³/гол.

Поряд із загальними здійснюють спеціальні ветеринарні заходи, зокрема аерозольну обробку тварин як з профілактичною, так і з лікувальною метою. Для цього приміщення обладнують стаціонарною системою труб. Аерогенним способом можна обробляти телят сироваткою крові тварин-реконвалесцентів або лікарським препаратами відповідно до рекомендацій ветеринарного спеціаліста.

Якщо не має можливості встановити апаратуру для аерозольної обробки, то тварин можна обробити з розрахунку 0,5 мл на 1 м³ приміщення сумішшю одно хлористого йоду з алюмінієвою пудрою у співвідношенні 10:1. обробку здійснюють протягом 10 діб по 1 год. можна змішувати кристалічний йод, хлорид амонію та алюмінієву пудру у співвідношенні 10:2:1, після чого додати кілька крапель води. Загальна кількість суміші не повинна перевищувати 250 г, а доза йоду – 0,25 г на м³ приміщення. Обробляють тварин – 30 – 40 хв 4 дні підряд.

Профілактика травматизму. Після розміщення телят у карантинних приміщеннях при безприв’язному утриманні з метою запобігання травматизму необхідно здійснити обезрожування (декорнуацію) та обрізування хвостів (каудотомію). Обезрожування можна провести самостійно. Для цього найчастіше використовують хімічний або термічний метод. при хімічному обезрожуванні навколо рогових зачатків вистригають шерсть, над ними скальпелем або ножицями зрізують шкірку і протягом 15 – 20 с втирають натрію чи калію гідроокис. Попередньо з цих препаратів виготовляють палички або олівці: основу розтоплюють у склянці і виливають у тонкостінну пробірку, яка знаходиться в банці з піском. Після охолодження препарату пробірки розбивають, палички очища від скла і парафінують, занурюючи їх на 1 – 2 с.у розтоплений парафін. Перед використанням кінець палички очищають парафіну. Через 6 – 8 днів на обробленому місці утворює сухий струп, який відпадає через 2 – 3 тижні.

Термічний метод використовують на телятах віком 3 тижнів: сталевий або мідний припікач, нагрітий на паяльній лампі до почервоніння, прикладають до зачатку рога і, повертаючи його, припікають протягом 10 – 12 с до появи темно-бурого струпу. Слід зазначити, що налагоджено промисловий випуск електроприпікачів. При виконанні операцій по обезрожуванню необхідно дотримувати правил техніки безпеки.

Операцію по обрізуванню хвостів у телят здійсню) у 10 – 30-денному віці. Для цього відступають від кореня хвоста на ширину долоні і накладають емаскулятор, поступово здавлюючи. його бранші. Після відрізування хвоста інструмент тримають ще 5 – 10 с. Рану обробляють септонексом кубатолом або іншим антисептичним препаратом.

Залежно від епізоотичної ситуації в регіоні можуть проводитися вакцинації проти ящура, лептоспірозу, пастерельозз інших інфекційних хвороб. Крім того, слід контролюю зараження тварин гельмінтами і за необхідності проводиться обробки антигельмінтиками, а також контролювати обмін речовин в організмі. Для цього у лабораторію направляють проби сироватки крові. Дослідження на туберкульоз та бруцельоз проводять за місяць до відправки тварин на м’ясокомбінат.

Увесь комплекс спеціальних діагностичних, профілактичних та лікувальних заходів необхідно погоджувати з ветеринарними спеціалістами і проводити планово.

Особливу увагу слід звертати на своєчасну дезинфекцію приміщень (після звільнення їх від тварин), знищення гризунів та шкідливих комах. Після закінчення відгодівлі молодняк транспортують на м’ясокомбінат. Перед цим ветеринарний лікар повинен обстежити тварин і виписати супровідне ветеринарне свідоцтво.