Способи розмноження.

Розмноження здійснюється з метою відтворення або відновлення поголів’я.

Відтворення – відновлення поголів’я шляхом розмноження і правильного вирощування приплоду з метою ремонту стада.

Основними способами розмноження є природне парування та штучне осіменіння. Природне парування поділяється на вільне та ручне.

За вільного парування плідник знаходиться разом із поголів’ям самок. Він самостійно виявляє, яка з самок знаходиться в охоті (охота – це готовність до спарування) та парує її.

Рис. 2. Статеві органи бика 1- сім’яник; 2- придаток сім’яника; 3- загальна піхова оболонка; 4- мошонка; 5- сім’яний канатик; 6- сім’явивідна протока; 7- судини; 8 – виносна протока; 9- міхурцева залоза; 10- простатична залоза; 11- лукоподібна залоза; 12- тазова кістка; 13- корінь статевого члена; 14- S – подібний вигин статевого члена; 15- голівка статевого члена; 16- препуцій; 17- паховий канал; 18 – вентральна стінка таза; 19- проміжність.

Недоліком такого парування є те, що важко точно встановити дату парування, що перешкоджає плануванню технологічних процесів.

За вільного парування плідники швидко виснажуються, тому їх треба вилучати зі стада та підгодовувати.

При ручному паруванні плідники утримуються окремо від поголів’я самок, тому для осіменіння потрібно вчасно виявляти тварин в охоті. Цим займається технік штучного осіменіння.

Для того, щоб виявити чи знаходиться корова в охоті, потрібно щоденно випускати поголів’я самок на вигульні майданчики і спостерігати за їхньою поведінкою.

Основними ознаками охоти корів та телиць є:

• Тварина в охоті не відходить від іншої тварини при спробі вистрибнути на неї ззаду.

• Тварина в охоті сама вистрибує на іншу тварину зі сторони плеча та голови.

Якщо ці дві ознаки проявилися, то ми вилучаємо тварини зі стада і заводимо до плідника на парування (Рис. 3).

Рис. 3. Ознаки охоти у корів.

Лише корови помічені чорним кольором є в охоті. (а) Корова в охоті не відходить при спробі іншої вистрибнути на неї ззаду. (b) Корова, яка не є в охоті відходить від іншої тварини при спробі вистрибнути на неї ззаду. (c) корова в охоті сама вистрибує на іншу тварину зі сторони голови. (d) залицяння між коровами, що свідчить про те, що одна чи інша можливо знаходиться у проеструсі.

Штучне осіменіння – один з напрямків розвитку біотехнологій минулого століття.

Воно дозволяє краще використовувати генетичний потенціал плідників. Наприклад: спермою одного плідника при штучному осіменінні за рік осіменяють приблизно 2 тисячі корів, а в окремих випадках до 50 тисяч. В той же час, при ручному паруванні одним плідником за рік осіменяють біля 60 корів, а при вільному - не більше 30-40 особин.

Штучне осіменіння включає наступні операції:

• Взяття сперми від плідника (Рис. 4);

• Оцінка сперми під мікроскопом (визначення кількості життєдіяльних сперміїв, оцінка їх рухливості та ін..);

• Розрідження сперми.

Відомо, що в 1 мл еякуляту плідників міститься декілька мільярдів сперміїв, а для запліднення потрібно значно менше, тому з метою економії сперми її розріджують в 20, 30, 40, 50… і навіть в 300 разів.

В якості розріджувачів використовують глюкозу, цитрат натрію, жовток курячих яєць, гліцерин, органічні кислоти, антибіотики та ін..

• Заморожування.

Після формування в спеціальні поліетиленові ампули, спермодози заморожують в середовищі рідкого азоту при температурі близько -170 градусів Цельсію в спеціальних сосудах Дьюара. В таких умовах спермії зберігають свою життєдіяльність багато років;

• Розморожування спермодоз і осіменіння ними самок, які знаходяться в охоті (Рис. 5).

Рис. 4. Всяття сперми від бугая - плідника		Рис. 5. Ректоцервікальний спосіб осіменіння корів.

Основними способами штучного осіменіння є:

1. Ректоцервікальний (“ректум”– пряма кишка, “цервікус” – шийка матки). При цьому способі пластмасовою піпеткою через піхву вводять сперму в шийку матки, одночасно через пряму кишку масажуючи шийку матки (Рис. 5, 6).

Рис. 6. Схематичне зображення ректоцервікального способу штучного осіменіння корови та її статевих органів:

1 – сечовий міхур; 2 – піхва; 3 – шийка матки; 4 – яєчники; 5 – ріг матки; 6 – тіло матки; 7 – пластмасовий шприц.

2. Візоцервікальний (“візо” – дивитись, “цервікус” – шийка матки). Проводиться за допомогою піхового дзеркала та пластмасового чи скляного шприця-катетера.

3. Маноцервікальний (“мано” – рука, “цервікус” – шийка матки). Найпростіший спосіб. В руку беруть поліетиленову ампулу спермо дози, руку вводять в піхву і витискають спермодозу.

4. Осіменіння за допомогою пластмасових капілярів та приєднаних до них катетера. Цей спосіб застосовується в основному в свинарстві, оскільки осіменіння свиноматки потребує значної кількості сперми. Відомо, що кнур-плідник виділяє біля 400 мл сперми. При цьому способі катетер вводиться в шийку матки, а через пластмасові капіляри надходить сперма.