Оцінка екстерєру та конституції тварин.

Особливо детальну оцінку екстер’єру і конституції проводять при бонітуванні тварин.

При оцінці екстер’єру враховують як загальну будову тіла тварини, її гармонійність, так і розвиток окремих частин і статей - стать - це анатомічна ділянка, яка моє певні умовні межі на тілі тварини. основні статі екстер’єру такі: голова, шия, холка, лопатка, груди, спина, поперек, кряжі, черево, кінцівки, вим’я, зовнішні статеві органи (Рис. 1).

Огляд та описання статей необхідно починати з голови. Поступово переходячи до задньої частини тулуба, відмічаючи добре розвинуті статі та найбільш значні недоліки.

Оцінюючи екстерєр слід памятати, що він є породною ознакою і тому для кожної породи характерні свої, специфічні екстерєрні особливості. Крім того, екстерєр значною мірою залежить від статі і віку тварин. Статеві відмінності в екстерєрі зумовлені статевим диморфізмом, або розвитком другорядних статевих ознак. Відомо, що у телиць більш високий процент м’язів у задній частині, у бичків збільшені м′язи шиї та грудей, кастрати займають проміжне положення.

У тварин досить чітко виражені вікові зміни екстерєру. Це пояснюється насамперед тим, що в ембріональний і постембріональний періоди вони ростуть із різною швидкістю. Крім того, різні органи і тканини у зазначені періоди мають різну енергію росту, внаслідок чого з віком різко змінюється їх будова тіла. Особливо значною мірою на будову тіла впливають ріст і розвиток скелету.

Рис. 1. Статі корови

1 – потиличний гребінь; 2 - лоб; 3 - морда; 4 - нижня щелепина; 5 - шия; 6 – загривок; 7 – підгруддя; 8 – грудина (кобилка); 9 – холка; 10 – лопатка; 11 – плечолопаткове зчленування; 12 – лікоть; 13 – передпліччя; 14 – зап’ястя; 15 – гомілка; 16 – ратиця; 17 – спина; 18 – поперек; 19 – щуп; 20 – молочні колодязі; 21 – молочні вени; 22 – вим’я; 23 – маклак (клуб); 24 – крижі; 25 – сідничні горби; 26 – стегно; 27 – колінна чашечка; 28 – скакальний суглоб; 29 – китиця хвоста; 30 – бабка (путо)

Оцінюють тварин за екстер'єром трьома способами; 1. Окомірно (візуально) - шляхом зовнішнього огляду статей, їм описання та промацування (масть, прикмети, стан шкірною покриву, товщина й еластичність шкіри, розвиток кістяка, м"язів, підшкірної сполучної тканини, суглобів та ін.). Статі оцінюються в балах і за їх сумою, відповідно до інструкції по бонітуванню, визначається клас за екстер’єром. 2. Вимірювання у певних точках тіла (см), обчислення індексів, побудова екстер'єрних профілів. Цей спосіб доповнює і уточнює попередній. Вимірюють тварин на рівному горизонтальному майданчику за допомогою вимірювальної палиці, циркуля, стрічки. При вимірюванні інструменти повинні дише торкатись тіла тварин не вдавлюючись у нього. Відрахунки на інструментах слід фіксувати, не відриваючи їх від точок вимірювання. Палицею вимірюють висоту та довжину тулуба, ширину і глибину грудей за лопатками тощо, циркулем - голову і зад, стрічкою - обхвати та ін. залежно від мети вимірювання і виду тварин беруть різну кількість промірів: 3-10 - для запису в племінну книгу, до 50 і більше - в наукових дослідженнях.

Абсолютні величини промірів дозволяють порівняти розвиток окремих статей тварин, але не дають можливості повною мірою оцінити пропорційність будови тіла.

З цією метою визначають індекси - тобто відношення одного проміру до іншого виражене в процентах. Проміри порівнюють не випадкові, а тільки ті, що анатомічне пов’язані один з одним і характеризують пропорції розвитку тварин. За промірами та індексами можна порівняти окремих тварин одну з одною, з середніми даними по стаду, ровесницями, кращими тваринами записаними в ДКПТ. 3. Фотографування дає можливість за фотографією тварини одержати уявлення про тип і пропорційність будови тіла, розвиток окремих статей та недоліки екстер’єру, порівняти із зображенням інших тварин, тому фотографування – важливий додатковий матеріал для більш повної оцінки розвитку тварини.

Типи конституції визначають окомірно, одночасно з оцінкою екстерєру за розвитком кістяка і мязів, а також за будовою шкіри і розвитком підшкірної жирової тканини.

При бонітуванні окомірну оцінку екстерєру і конституції великої рогатої худоби проводять за спеціальними 100 - і 5- бальній шкалами з урахуванням недоліків. При цьому оцінку знижують відповідно до ступеня вираження недоліків.