5. Племінна робота

Мічення овець. Овець мітять татуюванням на внутрішньому боці вуха, міченням на вухах металевими та пластмасовими сережками, вищипами на вухах та випалювання на рогах. Вибракуваним тваринам обрізають кінець правого вуха.

У товарних господарствах ведуть індивідуальний облік тільки баранів плідників. Облік продуктивності вівцематок здійснюють поотарно.

Бонітування овець. Чистопородних овець в залежності від конституційних особливостей, будові тіла та продуктивності розподіляють на три класи: еліта, перший, другий, помісних тонкорунних і напівтонкорунних овець- на п’ять класів: еліта, перший, другий, третій та четвертий. Тварин, які не задовольняють вимогам згаданих класів вибраковують.

Продуктивність молодняка та дорослих овець тонкорунних та напівтонкорунних порід оцінюють за живою масою, настригом чистої вовни, її довжиною та тониною.

Добір тварин проводять на основі даних отриманих після бонітування.

Підбір, або формування пар для парування із метою одержання від них потомства їх бажаними властивостями. Однорідний підбір застосовують для одержання у потомстві характерних властивостей батьків та закріплення бажаних ознак. Наприклад, до довгововних вівцематок підбирають баранів із довгою вовною.

Парування самців і самок, які значно різняться між собою за основними селекційними ознаками, називається різнорідним підбором. При такому підборі, особливо коли різнорідність виявляється на породному рівні, часто спостерігається явище гетерозису.

6. Відтворення стада та вирощування молодняка

Відтворення стада починають з його формування, підготовки баранів вівцематок і ремонтного молодняка до племінного використання, проведення парування одержання приплоду і його вирощування.

Структура стада. Правильна структура стада (або співвідношення статево- вікових груп) забезпечує нормальне його зростання та своєчасну заміну старих та малопродуктивних тварин. На товарних фермах м’ясо - вовнового напряму, де весь молодняк, за винятком необхідного ремонту, відгодовують і забивають на м’ясо, кількість вівцематок на кінець року становить 60- 75%. У смушковому вівчарстві де значну кількість народжених баранчиків і частину ярочок забивають на смушки, питома вага вівцематок у стаді близько 80%.

Строки парування овець. Вівці здатні розмножуватись при досягненні статевої зрілості у віці 6-8 місяців. Оптимальний строк першого парування для баранів і ярок грубововнових, м’ясо - вовнових і вовнових порід- 1,5 року. Для запобігання парування у більш ранньому віці, баранчиків і ярочок після відлучення тримають окремо.

Підготовка і проведення парування. За 35 - 40 днів до початку парування формують маточне стадо, проводять вибраковку старих та ялових тварин, враховуючи результати бонітування.

Баранів плідників починають підготовляти до парувального сезону за два місяці, оскільки сперма формується у сім’яниках 45- 50 днів.

Для тварин створюють оптимальні умови годівлі.

Починати парування овець у господарствах півдня України рекомендується у першій половині вересня. Це дає можливість при розведенні овець скороспілого м’ясо - вовнового напряму відгодовувати і здавати на м’ясо у рік його народження й одержувати за рахунок стриження додаткову кількість вовни.

Осіменяти маток потрібно в найстисліши строки. При штучному осіменінні вівцематок в охоті відбирають вранці протягом 2- 3 годин, розподіляючи отару на групи по 150- 200 голів. При цьому використовують пробників. Вівцематкою в охоті вважають таку, яка не тікає при спробі пробника покрити її. Таких овець чабани виловлюють і розміщують у загоні - нагромаджувачі. Вівцематок після осіменіння утримують окремо й увечері або наступного ранку осіменяють повторно.

Статевий цикл у вівцематок повторюється через 16- 21 день. Ті самки, які не запліднилися, осіменяють повторно.

Проведення окотів. Під родильне відділення відводять найтеплішу частину кошари. У ній із переносних дерев’яних щитів обладнують оцарки для окоту та перебування вівцематок із ягнятами протягом перших 5-7 днів після окоту (по 10 вівцематок у оцарку).

Кітність у овець триває 142- 154 дні. За 1-2 дні до окоту вим’я у вівцематки значно збільшується, черево відвисає, зовні статеві органи (петля) набрякають. Перед окотом вона непокоїться, підгрібає підстилку, лягає. Окіт триває 30 хв.

Вирощування ягнят. Вирощування ягнят починається з моменту їх народження. Приплід підсаджують під вівцематку для одержання молозива. Ягнята у перші дні ссуть матерів 20- 22 рази на добу. Через 3-4 тижні підсисного періоду молоко матері повністю не забезпечує потребу молодняка у поживних речовинах. І їх привчають до поїдання сіна, концкормів.

Відлучають ягнят у віці 3-5 міс. За недостатньої годівлі вівцематок ягнят відлучають у 2- 3 місячному віці, коли вони досягнуть живої маси 16- 20 кг. Після відлучення баранчиків і ярочок пасуть окремо, щоб запобігти передчасному паруванню. Розмір отар не повинен перевищувати 350- 400 голів. У 4- 4,5 місячному віці баранчиків доцільно каструвати. Це сприяє більш швидкому нагулу і вищій якості баранини.