5. Оцінка, відбір та утримання ремонтного молодняка.

Відомо, що племінні та продуктивні якості основного стада свиней значною мірою залежать від якості вирощеного ремонтного молодняка. Тому потрібно приділяти якнайбільше уваги його вирощуванню, щоб він був здоровий, добре розвинений, придатний для використання при будь-якій технології, в тому числі промисловій. Як правило, щорічно вибраковують 25-30 % основних кнурів і свиноматок.

Попередню оцінку й відбір ремонтного молодняка проводять у 2-місячному віці. Свинок і кнурів оцінюють за сумарним класом батька і матері за живою масою. При огляді свинок особливу увагу звертають на кількість сосків (не менше 12) та їхні форми (не повинні бути кратерними). Перший раз потрібно відібрати більше поросят-сисунів, ніж необхідно для ремонту стада: свинок - у три, а кнурців - у 4-5 разів.

У 4-місячному віці ремонтний молодняк вдруге оглядають й оцінюють за тими ж показниками. При цьому вибраковують тварин, які відстали в розвитку і не відповідають першому класу. Потім ремонтний молодняк відбирають у 6-місячному віці й додатково оцінюють за довжиною тулуба, а при досягненні живої маси 85-110 кг - за товщиною сала над 6-7-м грудними хребцями (прижиттєво).

Утримання ремонтного молодняка. Свинок і кнурців утримують роздільно групами по 10 голів.

6. Годівля свиней

Свині менш перебірливі у виборі корму, ніж любий інший вид с.-г. тварин. Важливість проблеми годівлі зумовлена високою інтенсивністю росту, та раннім віком досягнення репродуктивного віку.

6.1. Потреби свиней в поживних речовинах

Потреба в енергії. Головними речовинами енергоносіями є вуглеводи та жири/масла.. В годівлі свиней широко використовуються зернові оскільки в них високий вміст вуглеводів і низький- клітковини.

При додаванні жиру в раціони, споживання корму знижується, прирости збільшуються, а ефективність годівлі підвищується. Якщо добавити мінімум 7, 5% жиру в раціон свиноматки за 10- 14 днів до опоросу, вміст жиру в молоці підвищиться, а виживання поросят - сисунів при рівні виживання менш як 80% - збільшується на 2- 3%. Добавка жиру в корм в період лактації знижує втрати живої маси свиноматки.

Незамінимі жирні кислоти. Свині не синтезують лінолєву та арахідонові кислоти, тому ці речовини повинні забезпечуватись раціоном. Оскільки арахідована кислота може вироблятись з лінолевої кислоти, то в складі раціону достатньо лише останньої. Дефіцити незамінимих амінокислот у свиней на вирощуванні викликає дерматити та лупу, можливий розвиток некротичних зони, навколо ушей, боків та коричневий ексудат.

Потреба в протеїні. В той час як жири та вуглеводи є енергетичним матеріалом, протеїни є основним будівельним матеріалом з якого будуються тканини тіла, ферментів та гормонів.

Хоча кукурудза, пшениця та ячмінь містять 8- 12% протеїну, їх протеїн є дефіцитним за незамінимою кислотою - лізину; кукурудза до того ж дефіцитна триптофаном. Крім того травний тракт свині не пристосований синтезувати протеїн мікробного походження подібно жуйним, а вартість протеїнових добавок висока. Тому слід коректувати амінокислотного складу раціонів шляхом балансування раціонів.

Симптоми протеїнового дефіциту - зниження споживання кормів, кормові залишки, затримка росту, поганий стан волосяного покриву та шкіри, зниження відтворювання.

Потреба тварин в амінокислотах виражається в % від вмісту сирого протеїну в раціоні. Так для молодняка потреби в лізині становлять 5%, метіонина з цистином- 3,3%, триптофана 1%.

Нижче наведені дані, щодо вмісту незамінимих амінокислот в різних джерелах протеїну (таблиця 1).

Потреба в мінеральних речовинах. Свині з усіх с-г тварин найбільше відчувають дефіцит мінеральних речовин. Це пов’язано тим що (а) їм згодовують зернові, які містять мало мінеральних елементів, особливо кальцію, (б) умови утримання покращуються за рахунок обмеження доступу до ґрунту.

Функції мінеральних речовин - структурні, та регуляторні. Свині потребують біля 13 елементів: кальцій, хлор, мідь, залізо, магній, марганець, фосфор, калій, селен, сірку, цинк. Крім того для синтезу вітаміну В₁₂ потрібний кобальт.

1. Вміст незамінимих амінокислот в протеїні (в процентах від перетравного протеїну)

Протеїн	Аргінін	Гістидин	Ізолейцин	Лейцин	Лізин	Метіонін	Фенілаланін	Треонін	Триптофан	Валін
М’ясо тварин	6,3	2,4	2,7	6,4	6,2	2,2	3,3	4	0,7	3,8
Вовна овець	-	1,3	2,4	5,9	3,6	0,5	2,9	5,8	0,7	4,5
Молоко корів	3,7	2,7	6,0	9,8	8,2	2,6	5,1	4,6	1,4	6,7
Рубцеві бактерії	9,1	2,3	6,4	7,3	9,3	2,6	5,1	5,5	-	6,6
Рубцеві найпростіші	9,0	2,0	7,0	8,2	9,9	2,1	6,1	4,9	-	5,3
Люцерна	2,4	0,6	3,1	6,4	3,2	1,2	4,2	3,3	1,3	-
Зерно кукурудзи	1,8	2,1	2,7	10,7	1,6	1,1	3,6	2,8	1,0	3,8
Силос кукурудзи	1,9	1,1	2,4	6,4	2,1	0,8	2,9	2,1	-	3,2
Соя	8,4	2,4	4,2	6,7	5,7	0,8	4,4	3,3	1,3	3,8