5.5. Особливості технології вирощування та відгодівлі на м’ясо худоби м’ясних порід

У господарствах м’ясного напрямку продуктивності найвагоміше місце відводять стаду корів, від яких одержують м’ясних телят. Для комплектування стада використовують українську м»ясну породу, абердин - ангуську, кіанську та ін. Корів м’ясних порід не доять. З ними знаходяться телята від народження до 6- 9 місячного віку, які ссуть молоко. Тому приміщення для тварин та устаткування повинно забезпечувати одночасне утримання корів і телят. Застосовують як безприв’язне так і прив’язне утримання корів. Телят утримують біля корів або в клітках (між періодами ссання), в яких обладнують годівниці для підгодівлі телят концентратами, грубими соковитими кормами та мінеральним підкормом.

Після відлучення 6-9 місячний молодняк переводять в групи для дорощування і відгодівлі. Бажано забезпечувати інтенсивне вирощування і відгодівлю так, щоб у 12- 15 місячному віці тварини досягли живої маси 400- 450 кг.

Улітку м’ясних корів з телятами вигідно утримувати на пасовищах, а відлучений молодняк направляти на нагул. Вибракувану дорослу худобу відгодовують та нагулюють так само як і молочну худобу.

Нагул худоби - найдешевший спосіб відгодівлі при випасанні її на пасовищах. Випасання худоби може поєднуватись з підгодівлею зеленою масою та іншими кормами. Для нагулу дорослої худоби із добрим травостоєм потрібно 3- 3,5 місяці, для досягнення першої категорії вгодованості. На початку нагулу тварин випасають 14- 16 годин на добу, а в період жирування 9- 11 годин. В кінці нагулу використовують кращі пасовища і розмір гуртів зменшують в 1,5- 2 рази. Протягом періоду нагулу слід забезпечувати тварин мінеральним підкормом.

Широко практикується відгодівля дешевими кормами: жомом у бурякосіючих регіонах, бардою поблизу спиртових заводів, силосом.

5.6. Вплив інтенсивності вирощування та відгодівлі молодняку великої рогатої худоби на економічну ефективність виробництва яловичини

В залежності від інтенсивності вирощування та відгодівлі молодняку великої рогатої худоби традиційну технологію виробництва яловичини можна поділити на: (1) екстенсивну, (2) напівінтенсивну та (3) інтенсивну. Екстенсивна (1) - найбільш поширена у сучасній практиці, із добовими приростами у межах 500­-600 г, максимальним використанням дешевих грубих, соковитих і зелених кормів при економ­ному використанні концентрованих кормів, у межах до 15% за поживністю. Напівінтенсивна (2) характеризується помірною годівлею тварин до живої маси 300 кг та інтенсивній відгодівлі тварин при середньодобових приростах 800-1200 г. Інтенсивна (3) характеризується інтенсивною годівлею тварин, як в період дорощування, так і в період відгодівлі, при реалі­зації відгодованих тварин у 17-18 місяців живою масою 450 кг.

На основі вищезазначеного розроб­лено прогноз ефективності виробництва ялови­чини в залежності від інтенсивності вирощування, яку наведено в таблиці 4 (Прудніков В., 1998).

4. Прогноз ефективності виробництва яловичини при різній інтенсивності годівлі молодняку врх

Технології	Середньодобове споживан­ня кормів		Середньодо­бовий при­ріст, г	Витрата кор­мів на голо­ву, ц корм. од.	У т.ч. концен­трованих кор­мів, ц корм. од.	Кількість днів
	корм. од.	перетравний протеїн, г
До живої маси 150 кг (приріст 120 кг)
1,2,3	3,83	402	670	6,9	2,76	180
Від живої маси 150 до 300 кг (приріст 150 кг)
1,2	5,64	475	500	16,9	1,70	300
3	7,45	710	800	13,9	2,10	187
Від живої маси 300 до 450 кг (приріст 150 кг)
1	6,40	570	600	16,0	2,40	250
2	7,70	650	800	14,5	3,60	188
3	8,60	730	1000	12,9	4,50	150
За ввесь період вирощування і відгодівлі до 450 кг
1	5,45	510	575	39,8	6,86	730
2	5,74	540	630	38,3	8,06	668
3	6,52	610	810	33,7	9,36	517

Дані таблиці 2, свідчать, що до 6 місячного віку телята вирощуються за загальноприйнятими схемами для всіх трьох технологій. Жива маса при народженні 30 кг. У загальній сумі витрати кормів на одне теля становлять 6,9 ц корм. од..

При дорощуванні від 150 до 300 кг по першій і другій технологіях взято добові прирости, бли­зькі до фактичних (на рівні 500 г). Тривалість періоду - 300 днів, загальна витрата кормів - 16,9 корм. од., при витраті їх на центнер прирос­ту 11,27 ц корм. од. У третій технології взято показники більш інтенсивної годівлі для одер­жання добових приростів на рівні 800 г при ви­траті кормів 7,15 корм. од. на добу. Тому трива­лість періоду скорочується до 187 днів, а загаль­на потреба у кормах - до 13,9 ц корм. од.

При заключному періоді відгодівлі прийнято добові прирости відповідно до вказаних техно­логій - 600, 800 і 1000 г. Тривалість його для до­сягнення живої маси 450 кг дорівнює, відповід­но, 250, 188 і 150 дням; кількість згодованих кор­мів зменшується від 16 до 14,5 і 12,9 ц корм. од.

У цілому для досягнення живої маси бичка 450 кг, у порівнянні з першою технологією, по­треба у кормах при другій зменшується на 3,8%, при третій - на 15,3, тривалість періоду вирощу­вання та відгодівлі - на 62 та 213 днів відповідно.

На основі цих даних зроблено розрахунки прогнозу економічної ефективності виробництва яловичини. Вони свідчать: у перспективі на ближчі роки реальну зацікавленість підприємств у виробництві яловичини можуть викликати ли­ше технології інтенсивного вироб­ництва яловичини з середньодобовими приростами за період вирощування та дорощування вище 670­-800 г, а в заклю­чний період відгодівлі 1000-1200г. (табл. 5).