Грубі обємисті корми.
Середньопродуктивні корови можуть давати до 70% потенціальних надоїв якщо їх годувати високоякісними об’ємистими кормами, без добавок концентрованих кормів, а низькопродуктивні- 100%. Чим вищий рівень продуктивності тим вищий процент зерна та інших концентратів в раціоні.
Пасовищні корми (соковіті). Пасовище забезпечує більш ніж 50% річної потреби дійних корів в сухій речовині та протеїну. Крім того пасовищна система високоефективна для вирощування ремонтних телиць.
Зелена маса (соковиті). Багато фермерів зкошують та згодовують зелений корм щоденно, що зменшує втрати пов’язані з витоптуванням пасовищ. Зелений корм може замінити випас, хоча зкошування може бути затрудненим в період дощів та в період польових робіт.
Сіно (грубі). Бобове сіно- найбільш корисне для молочної худоби. Широко росповсюджені злаково- бобові сумішки. Якість сіна і рівень виробництва молока нерозривно зв”язані. Краще сіно повинно згодовуватись кращім коровам.
Силос (соковиті). Часто є можливість отримати більш поживних речовин, а відповідно і молока з одиниці площі, використовуючи силос, а не сіно. Особливо це відноситься до кукурудзи, врожайність якої дуже висока. Сінаж (силос з низьким вмістом вологи). Сінаж, заготовлений з злакових або бобових трав, підв’ялений до концентраціїї вологи- 40- 50% є розповсюдженим кормом. Немає ніяких обмежень відносно кількості згодовування сінажу худобі.
Коренеплоди (соковиті). Коренеплоди дають більше поживних речовин з одиниці площі ніж більшість інших кормових культур, але затрати на їх вирощування та підготовку визначають невигідність згодовування молочній худобі.
Концентровані корми
Це корми з високим вмістом енергії і низьким вмістом клітковини. Їх застосовують для збільшення рівня продуктивності тварин. Проблемним питанням їх застосування є їх висока вартість.
Тому перед згодовуванням концентратів потрібно вивчити ціни на концентрати і молоко, для того щоб регулювати економічно вигідний рівень концентратів в раціоні, але враховуючи повноцінність годівлі.
Кукурудза та ячмінь є основними зерновими злаками, що використовуються в раціонах молочної худоби, хоча овес, пшениця також використовуються, якщо це вигідно.
Споживання корму
Основне завдання годівлі полягає спонукати тварину максимально спожити грубі об’ємисті корми, щоб зменшити даванки концентрованих кормів і зменшити собівартість продукції.
Максимальне споживання цих кормів становить 3-3,5% від їх живої маси.
Чим якісніший грубий об’ємистий корм тим краще він споживається тваринами.
Мінімальна кількість грубих об’ємистих кормів в раціоні повинна становити 40% від добового споживання сухої речовини або 1,5 % від живої маси. Інакше припиняться процеси травлення.
Але навіть при споживанні високоякісних грубих об’ємистих кормів без підгодівлі концентратами ми не можемо очікувати високого рівня продуктивності тварин: надій молока на корову не перевищуватиме 20 кг/добу, а приріст молодняку на вирощуванні і відгодівлі – 700 г/добу.
Тому для підвищення продуктивності тварин необхідно згодовувати концентровані корми. Чим вища продуктивність тварин тим більше концентрованих кормів потрібно згодовувати тваринам.
Даванки концентрованих кормів планують виходячи з рівня продуктивності тварин. Так молочним коровам згодовують 150- 500 г концентрованих кормів на кожний кг надоєного від них молока.
А тваринам на відгодівлі згодовують 0,5- 1% концентрованих кормів від їх живої маси.
В структурі раціону високопродуктивних тварин концентровані корми повинні становити 25-30% за поживністю та вище. Інакше не слід очікувати високої продуктивності тварин.
Годівля корів за періодами виробничого циклу це програма годівлі, яка здійснюється відповідно із періодами виробничого циклу і максимально враховує фізіологічний стан корів (тільність, зміни живої маси, споживання кормів та ін.) та рівень молочної продуктивності.
Протягом виробничого циклу в залежності від фізіологічного стану корів виділяють періоди: (1) розтелу та роздою, (2) розгару лактації (максимального молока), (3) здоювання та переходу у запуск, (4) сухостою.
Для збільшення рівня молочної продуктивності, мінімізації метаболічних порушень, збільшення тривалість лактації та рентабельності виробництва раціони повинні складатись відповідно із вищеназваними періодами виробничого циклу.
Характеристика періодів виробничого циклу (рис. 1) :
Період роздою.
Тривалість періоду: перші 70 днів після отелу.
Характеристика періоду: (а) зростання молочної продуктивності, та споживання кормів, (б) темпи росту продуктивності вищі ніж споживання, що приводить до втрат живої маси, (в) контроль стану вимені;
Рис. 1. Характеристика періодів виробничого циклу.
Період максимального виробництва молока.
Тривалість періоду: наступні 10 тижнів після отелу.
Характеристика періоду: (а) максимальне виробництво молока, (б) пік споживання сухої речовини; (в) стабілізація живої маси, (г) репродуктивні потреби.
Період здоювання.
Тривалість періоду: середина- кінець лактації, 140- 305 день після отелу.
Характеристика періоду: (а) спад молочної продуктивності, (б) зменшення споживання кормів, (в) збільшення живої маси корів.
Період сухостою.
Тривалість періоду: останні 45-60 днів перед отелом.
Характеристика періоду: (а) максимальний розвиток плоду, (б) перебудова секреторної тканини вимені, (в) відкладення запасів організму для наступної лактації.
Годівля в період роздою. В перші 7-10 днів після розтелу корів годують помірно і на повний раціон переводять на 10-15 день в залежності від стану вимені. Згодовують підв’ялену зелену масу, або високоякісне сіно та 1-1,5 кг концентратів. З 4 дня починають давати соковиті корми, поступово підвищуючи норму їх згодовування.
Після переводу корів на повний раціон з 15-20 дня починається період роздою. Мета роздою - досягти максимальної продуктивності, що досягається повноцінною годівлею, масажем вимені та збільшенням кратності годівлі. Більш часте доїння в цей період, покращує стан вимені та знижує захворюваність на мастит.
Роздій здійснюється так званою авансованою годівлею. Авансована годівля - така годівля при якій лактуюча корова може досягнути піка молочної продуктивності на початку лактації. Суть роздоювання полягає в тому, що раціони складаються не за фактичним надоєм, а з надбавкою (авансом) 2-3 корм. од. та відповідною кількістю інших речовин, якщо на додатковий корм тварина відповідає адекватним підвищенням надою, прийом авансування повторюють знову поки корова не перестане оплачувати аванс надоєм. У період роздою авансування проводять шляхом введення до раціонів молокогінних кормів та кормів із високим вмістом енергії і поживних речовин у 1 кг сухої речовини (коренебульбоплоди, макуха, шроти, зернобобові та інші). Добавки концкормів на роздій дають в розрахунку 300-500 г на 1 літр молока до тих пір поки корови відповідають на підкормку збільшенням надоїв. Далі слідкують за тим щоб протягом 4-8 тижнів надої не знижувались.
Таким чином в період роздою раціони тварин потрібно нормувати з розрахунку на надій вище фактичного на 4-6 кг. Для забезпечення адекватного споживання сухої речовини концентрація енергії повинна бути максимальною.
Оскільки існує тісний зв’язок між піком надоїв молока і загальною молочною продуктивністю за лактацію, особливу увагу слід приділити досягненню максимуму надоїв в період з 3 до 8 тижня. Збільшення надоїв від однієї корови в період максимуму на 2,27 кг приведе до збільшенню надоїв стада в середньому на 454 кг. Авансована годівля допомагає корові досягнути піка молочної продуктивності раніше ніж звичайно, дасть тварині переваги фізіологічно адаптуватись до інтенсивної продукції молока.
Після роздоювання, коли корова перестає реагувати на додаткові корми, розпочинається період розпалу лактації або період максимального молока. У цей період годівля має бути такою, щоб досягнута продуктивність утримувалася якнайдовше і тварина могла відновлювати втрачені резерви.
В період максимального молока рекомендується нормувати годівлю корів відповідно до фактичного рівня молочної продуктивності, а не авансуючи годівлю.
Даванки концентратів в цей період дещо зменшують, одночасно збільшуючи кількість об’ємистих кормів.
Якщо тварини молоді (перша, друга лактація), або мають нижче середню вгодованість, ми повинні збільшити норми годівлі на 1-2 к од на добу.
Приблизна структура зимового раціону для дійних корів в цей період є наступною:
грубі корми – 15-20, в т.ч. сіно не менше 10-15 % за поживністю;
соковиті – 45-55 у т.ч. силос – 35-45; коренеплоди – 10-15% за поживністю;
концентровані корми – 25-30 %.
З розрахунку на 100 кг живої маси корові необхідно давати грубих кормів 1,5-2,0 кг, в т.ч. сіна не менше 1 кг, силосу 4-5 кг, кормових буряків 3-4 кг, цукрових 2-3 кг. Концентровані дають з розрахунку на 1 кг добового надою: при надої до 10 кг – 100 г, 10-15 кг -150 г, 15-20 кг – 200 г, 20-25 кг – 250 г, 25-30 кг – 300-450 г.
Більшість корів в цей період доять 2 рази на день. Підвищення кратності доїння до 3-х разів підвищує продуктивність на 10- 15%, а доїння 4 рази на день стимулює надої ще на 5 - 15%. Чи окупає це збільшення молочної продуктивності додаткові затрати труда, кормів та обладнання - залежить від економічних умов кожної конкретної ферми.
В останній період лактації (період спаду лактації і запуску або здоювання) в раціонах повинні переважати об’ємисті корми, концентрати дають в невеликій кількості 150 г на 1 кг молока.
Годівля корів в цей період має забезпечувати відкладання в організмі поживних речовин.
При підготовці корів до запуску зменшують загальну кількість кормів, або обмежують надходження поживних речовин за рахунок зменшення концентрації енергії в кормах.
Годівля в сухостійний період впливає на життєздатність приплоду та надої в наступній лактації. Крім того правильна годівля запобігає важким отелам, родовим ускладненням (парез, затримка посліду), підвищується запліднюваність, покращується якість молозива, що є важливим у профілактиці шлункових захворювань у телят. За 45-70 днів сухостійного періоду жива маса тварин збільшується на 10-12% за рахунок розвитку плода та утворення резервів поживних речовин для наступної лактації.
Споживання сухої речовини сухостійними коровами є значно нижчим, ніж в період лактації і становить 1,9 – 2,4% від живої маси, а в кінці сухостійного періоду лише 1,6 -1,8% від живої маси.
Тварин в цей період можна годувати лише якісними грубими, об’ємистими кормами, практично без використання концентратів.
Оптимальна концентрація поживних речовин у 1 кг сухої речовини така: кормових одиниць 0,83-0,90, обмінної енергії – 9,3-10,5 МДж. Сирого протеїну – 12 -13% у перший період сухостою і 14 - 15% у кінці сухостійного періоду, сирої клітковини відповідно – 26-30 та 22-26%.
В даний період також дуже важливо забезпечувати тварин достатньою кількістю мінеральними речовинами та вітамінами (А, Д, Е). Найкращими джерелами каротину є силос, трав’яне борошно, хвойне борошно, зелена маса.
За 7 днів до отелу потрібно зменшити частку соковитих та концентрованих кормів.
Годівля корів за періодами виробничого циклу забезпечується впровадженням потоково-цехової системи виробництва молока, яка передбачає поділ стада на цехи: (1) отелу, (2) роздою та осіменіння, (3) виробництва молока та (4) сухостою. Дана система забезпечує роздільно- групове утримання та годівлю корів.