Породи м’ясного напрямку продуктивності вітчизняної селекції

Українська мясна. Затверджена у 1993 році. Виведена у зоні лісостепу та Полісся України методом складного відтворного схрещування 4-х порід- шаролезької, кіанської, симентальської, сірої української. Створенню породи передувало затвердження чернігівського та придніпровського типів.

Масть світло-полова та полова. Тварини великі, спокійні. Жива маса бугаїв становить 1000-1270 кг, корів 600-710 кг. Самки відрізняються добрими материнськими якостями і високою молочністю: у 6 місячному віці бугайці мають живу масу 200- 230 кг. Жива маса бугайців у 18 міс віці 600 кг. Забійний вихід 60-65%.

Поліська мясна. Створена шляхом складного відтворного схрещування чернігівського, придніпровського та знамянського типів. Затверджена в 1998 році. Масть тварин світла та світло-полова. Жива маса бугаїв - 1050- 1100 кг, корів 500-600 кг, телят при народженні 28-34 кг, бугайців у 18 міс- 540-604 кг, теличок 410-450 кг. Забійний вихід 63-64%. Вміст кісток у туші 15%. Витрати корму 6-7,5 к од на 1 кг приросту.

За екстерєром наближаються до абердин-ангусів американської селекції: довгі, широкотілі, з невеликою головою, короткою шиєю, глибокою грудною кліткою, з добре розвинутою задньою третиною тулуба. Мають порівняно невисокі кінцівки. Племінні ресурси зосереджені в Радомишльському районі Житомирської області та АЗ «Зоря» Рівненської області.

Волинська мясна. Виведена на Поліссі і Прикарпатті шляхом складного відтворного схрещування лімузинської, абердин-ангуської, герефордської та місцевих чорно-рябої, червоної польської порід. Затверджена у 1994 році.

Масть в основном червона різних відтінків, від світло- до темно- червоної, зустрічаються білі відмітини на лобі, череві.

Жива маса повновікових плідників 950-1050 кг, корів 500-550, телят при народжені 28-32 кг, бугайців у 18 міс до 592 кг. Середньодобові прирости 100-1200 г. Забійний вихід 60-66%.

Розводять у 15 базових господарствах волинської області

С іра українська. Виведена наприкінці минулого століття на основі розведення «в собі» сірої степової худоби. Була потрійного напрямку продуктивності: молочного, мясного, робочого. Поширена на півдні України. Останнім часом поголівя значно зменшилось. В 70-і роки була спеціалізована як мясна порода. Маточне поголівя зосереджене в «Асканія Нова» Херсонської та «Поливанівка» Дніпропетровської областей. Використовується як вихідний аборигенний матеріал для відтворного схрещування.

Масть сіра. Жива маса бугаїв-плідників 900-1000 кг, корів 550-600, теличок у 18 міс 370-400, бичків у 18 міс 450-550. При добрих умовах утримання худоба здатна до високої енергії росту, має 60% забійного виходу.

Худоба пристосована до умов південної зони України. Здатна до нагулу. Відмічена біднуватість мускулатури, особливо заднього третини тулубу, дещо підвищений вміст кісток у туші (понад 15%).

Знамянський тип. Створений шляхом відтворного схрещування тварин абердин-ангуської, шаролезької і симентальської порід. Розводять у господарствах лісостепової та поліської зон України

Масть бура різних відтінків та полова. Тварини комолі. Жива маса бугаїв плідників 800-900 кг, корів 500-550, телиць у 18 міс 370-400, бичків у 18 міс –470-550 кг. Забійний вихід 65%. Вміст кісток в туші до 15%. Висока енергія росту (2000 г/добу)

Переваги та недоліки: короткі кінцівки; тулуб добре обмускулений, особливо добре виповнені стегна. Дрібноплідні. Із збільшенням генотипу шароле до 5/8 зустрічаються важкі отели.

Асканійська мясна. Створена шляхом складного відтворного схрещування і гібридизації з використанням: червоної степової, герефордської, шаролезької, санта-гертруда, кубинський зебу. На даний час існують три внутріпородні типи: таврійський (1800 голів в «Асканії Новій), причорноморський (2200 голів в Миколаєвській області), кримський (4500 голів в Криму).

Масть полово-ряба, від світло жовтої до темно-червоної. Жива маса бугаїв 900-1100, корів 500-600 кг, бичків у 18 міс 550-600 кг, телиць у 18 міс 390- 430. Енергія росту 1000-1300 г. Забійний вихід 60-63%. Вихід кісток 16-17%.

Основні переваги та недоліки: тварини пристосовані до умов Півдня, характеризуються підвищеними мясними якостями, високою енергією росту, підвищеною резистентністю, легкістю отелів, ефективним використанням обємистих кормів.

Сучасний стан та чисельність поголів'я худоби м'ясних порід в Україні наведено у табл. 3.