Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції тваринництво2.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
51.38 Mб
Скачать

3.2. Породи великої рогатої худоби м’ясного напрямку продуктивності

Світовий генофонд м’ясного скотарства за основними господарсько-біологічними властивостями і ареалом поширення ділиться на 6 груп: класичні британські породи, великорослі франко-італійські породи, американські породи, вітчизняні породи, породи спекотного клімату та степові породи Євразії.

Класичні британські породи (абердин-ангуська, герефордська, девонська, алловейська, суссекська, шортгорнська) відрізняються поєднанням високої енергії росту тварин зі здатністю до відгодівлі у ранньому віці. Худоба пристосована до пасовищного утримання в умовах приморського і континентального клімату.

Франко-італійські породи (кіанська, п»ємонська, лімузинська, світла аквітанська, шаролезька та ін) характеризуються крупністю тварин і високою енергією росту при незначному жировідкладенні з високою оплатою корму приростом. Тварини мають міцний, інколи грубуватий кістяк, добре розвинуту мускулатуру, особливо у задній третині тулубу, а також в області спини та поясниці. Спадкова крупноплідність обумовлює важкі отели, що приводить до підвищеного числа мертвонароджених телят.

Американські породи. Санта-гертруда, біф-майстер, брангус, брафорд, чарбей, барзона та ін.

Вітчизняні породи. Українська м’ясна, волинська м’ясна, поліська м’ясна.

До порід спекотного клімату відносять зебу і породи, виведені шляхом схрещування великої рогатої худоби з зебу. Тварини цієї групи порід пристосовані до високої сонячної радіації, спекотного і часто вологого клімату тропіків і субтропіків. Худоба добре використовує низькоякісні грубі корми (очерет, осоку та ін.), адаптована до комах і мікроорганізмів спекотних країн, зокрема: стійкі проти кровопаразитарних захворювань. Тварини цих порід мають ряд господарських недоліків (низька відтворювальна здатність, м»ясна продуктивність, але їх здатність переносити умови жаркого клімату робить їх перспективними для використання в умовах Півдня України. Жирність молока у зебу 6%.

Зебу - узагальнена назва породи, оскільки вона включає багато відрідь: середньоазіатський, азербайджанський, американський, кубинський, індійський зебу. Біологічною особливістю зебу є горб на спині, в якому накопичуються запас поживних речовин на випадок відсутності кормів. Кубинський зебу добре акліматизується в нашій країні. Жива маса тварин- 500 кг. Надої- 1500 кг. При спаровуванні з європейськими породами помісі не мають ярко виражених горбів.

Азербайджанський зебу розводять в Азербайджані, Туркменії, Узбекистані, Таджикістані. Середня жива маса корів -232 кг, бугаїв- 400 кг. Середньодобові прирости при нагулі досягають 700-900 г, надої 1500 кг молока при жирності 5,5%.

Середньоазіатський зебу розповсюджений у середньоазіатських республіках. За біологічними ознаками подібний до азербайджанського зебу але відрізняється за формою горбів.

Степові породи Євразії (калмицька, казахська, киргизька, монгольська, тувинська, бурятська та ін) створені в умовах кочового скотарства і різкоконтинентального клімату сухих степів і напівпустель. Тварини невибагливі до кормів та умов навколишнього середовища, скоростиглі, стійкі до шкірних захворювань, мають ряд особливостей м»ясної продуктивності, але поступаються британським і франко-італійським породам.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]