1. Добова потреба в обмінній енергії на підтримання (оЕп) при різній живій масі тварин

Жива маса (ЖМ), кг	Обмінна маса (ЖМ0,75)	Потреба в ОЕп, МДж/голову/день
50	18,8	10
100	31,6	17
150	42,9	24
200	53,2	29
250	62,9	35
300	72,1	40
350	80,9	45
400	89,4	49
450	97,3	54
500	105,7	58
550	113,6	68
650	128,7	71

4. Щоб визначити норму годівлі, ми повинні для тварин визначити потребу в поживних речовинах на підтримання життя, відтворення та утворення продукції та сумувати ці потреби.

5. Відповідно до встановлених норм годівлі складають раціони, які являють собою певний набір та кількість кормів спожитих за певний період.

Раціони повинні забезпечувати потреби тварин в поживних речовинах або відповідати нормам годівлі тварин.

Різниця між вмістом поживної речовини в раціоні та потребами тварин не повинна перевищувати 3%.

З раціоном тварини повинні отримувати достатню кількість сухої речовини - інакше вони будуть голодні, крім того травна система тварин не буде нормально функціонувати, якщо вона в достатній мірі не заповнена сухою речовиною. Існує також і верхня межа споживання сухої речовини тваринами, яка залежить від виду тварин та їх маси. Загалом кількість сухої речовини в раціоні не повинна перевищувати 3% від потреби тварин.

Кількість протеїну в раціоні оцінюється за сирим протеїном, перетравним протеїном та кількості амінокислот. Останні враховуються при складанні раціонів для нежуйних.

Для оцінки ступеня забезпечення раціонами потреб тварин в енергії використовують такий показник, як обмінна енергія або кормові одиниці.

Кількість енергії в раціоні не повинна перевищувати потреби тварин більш ніж на 5%.

Два мінеральні елементи: кальцій та фосфор є найбільш важливими при балансуванні раціонів. Співвідношення між ними в раціоні повинно коливатись в межах від 1:1 до 1:2. Дане співвідношення є більш важливим ніж кількість елементів в раціоні. В більшості випадків рівень кальцію та фосфору може бути вищим ніж потреби тварин, оскільки в першу чергу балансується рівень сухої речовини, енергії та протеїну в раціоні.

Незбалансованість раціонів призводить до зниження продуктивності тварин, їх похудіння або ожиріння, перевитраті кормів в розрахунку на одиницю продукції.

6. Структура раціону - це співідношення у раціоні груп або окремих кормів, виражене в процентах від загальної його поживності.

7. Визначити витрати кормів на одиницю продукції тваринництва можна двома шляхами:

1. поділивши добову потребу в поживних речовинах (норму годівлі) на продуктивність;

2. шляхом ділення реальних витрат поживних речовин кормів, що входить до складу раціону на добову продуктивність тварин.

Слід зазначити, що у розвинених країнах найвищими темпами розвиваються саме ті галузі тваринництва, які витрачають менше кормів на виробництво продукції.

В таблиці 1 наведені орієнтовні дані, щодо витрат кормів на одиницю продукції тваринництва.

1. Орієнтовні дані, щодо витрат кормів на одиницю продукції тваринництва.

Продукція тваринництва	Затрати кормів
	сухої речовини на 1 кг продукції тваринництва, кг	Обмінної енергії на 1 кг продукції тваринництва, МДж
Молоко корів	1,0	10-12
Риба	1,6	18-20
Бройлери	2,1	26-32
Крільчатина	3,0	30-35
Свинина	4,0	45-55
Яйця	4,6	50-60
Індичина	5,2	60-65
Баранина	8,0	75-90
Яловичина	9,0	80-90

Слід зазначити, що витрати кормів на одиницю продукції тваринництва значною мірою залежать від рівня продуктивності тварин. Чим вищий рівень продуктивності тварин, тим нижчими є витрати кормів на одиницю продукції тваринництва. Наглядним прикладом даного факту є дані, представлені в таблиці 2. В якій наведений порядок розрахунків витрат корму на приріст живої маси бичків в залежності від інтенсивності їх вирощування. Результати розрахунків наглядно демонструють зниження витрат кормових одиниць на утворення приросту живої маси бичків, а також зменшення тривалості вирощування при зростанні рівня середньодобових приростів тварин.