- •Міжнародна ситуація у Європі на переломі середньовіччя та ранньомодерного часу: держави-«сюзерени» і держави-«васали» (замість вступу)
- •Гетьман — «dux» б. Хмельницький: міжнародне утвердження за допомогою політики полівасалітетності
- •Проблема легітимності переяславсько-московських домовленостей 1654 р.
- •У сфері інтересів країн Центрально-Східної, Південно-Східної та Північної Європи: від Вільна 1656 р. До Журавна 1676 р.
- •Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної України за умови визнання їхніми гетьманами різних протекцій
- •Подвійна гра п. Дорошенка: визнання одночасної зверхності короля Речі Посполитої й султана Османської імперії
- •Турецька альтернатива як відповідь на Андрусівське перемир’я 1667 р. Між Москвою та Варшавою
- •«Козацький колабораціонізм» та українська політика Польсько-Литовської держави
- •У «братерській дружбі» з Кримським ханатом проти Московської держави
- •Частина II між королями, царями та султанами
- •Міжнародний статус Українського гетьманату в світлі зовнішньополітичних впливів
- •Князювання від імені Османської імперії: гетьман-«princeps» ю. Хмельницький
- •Повернення правобережних гетьманів до сюзеренітету польських королів в останній чверті XVII ст.
- •«Господарювання» в Україні ставленика Порти молдавського князя г. Луки
- •«Ucraina terra Cosaccorum» у східноєвропейській політиці Речі Посполитої
- •Московський протекторат і особливості зовнішньої політики урядів і. Самойловича й і. Мазепи
- •Виникнення «Ханської» України як прояв опозиції орієнтації Батурина на Москву
- •«Палієва держава» між польським королем і російським царем (середина 1680-х — 1704 рр.)
- •Українська булава під захистом Шведської корони. Законодавче закріплення незалежності від Росії
- •Висновки
- •Додатки
- •Список посилань Від автора
- •1. Міжнародна ситуація у Європі на переломі середньовіччя та ранньомодерного часу: держави-«сюзерени» і держави-«васали»
- •1. Військо Запорозьке — «колективний васал» у системі європейських монархій (середина XVI ст. — 1630-ті рр.)
- •2. Гетьман — «dux» б. Хмельницький: міжнародне утвердження за допомогою політики полівасалітетності
- •3. Проблема легітимності переяславсько-московських домовленостей 1654 р.
- •4. У сфері інтересів країн Центрально-Східної, Південно-Східної та Північної Європи: від Вільна 1656 р. До Журавна 1676 р.
- •5. Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної України за умови визнання їхніми гетьманами різних протекцій
- •6. Подвійна гра п. Дорошенка: визнання одночасної зверхності короля Речі Посполитої й султана Османської імперії
- •7. Турецька альтернатива як відповідь на Андрусівське перемир’я 1667 р. Між Москвою та Варшавою
- •8. «Козацький колабораціонізм» та українська політика Польсько-Литовської держави (1660–1670-ті рр.)
- •9. У «братерській дружбі» з Кримським ханатом проти Московської держави
- •10. Міжнародний статус Українського гетьманату в світлі зовнішньополітичних впливів
- •11. Князювання від імені Османської імперії: гетьман-«princeps» ю. Хмельницький
- •12. Повернення правобережних гетьманів до сюзеренітету польських королів в останній чверті XVII ст.
- •13. «Господарювання» в Україні ставленика Порти молдавського князя г. Дуки
- •14. «Ucraina terra Cosaccorum» y східноєвропейській політиці Речі Посполитої
- •15. Московський протекторат і особливості зовнішньої політики урядів і. Самойловича й і. Мазепи
- •16. Виникнення «Ханської» України як прояв опозиції орієнтації Батурина на Москву
- •17. «Палієва держава» між польським королем і російським царем (середина 1680-х — 1704 рр.)
- •18. Українська булава під захистом Шведської корони. Законодавче закріплення незалежності від Росії
- •Додатки
- •Список джерел та літератури
- •Summary
- •Примітки
18. Українська булава під захистом Шведської корони. Законодавче закріплення незалежності від Росії
1 Костомаров Н. Мазепа и мазепинцы. — Санкт-Петербург, 1885; Уманец Ф. Гетман Мазепа: историческая монография. — Санкт-Петербург, 1897; Кравцов Д. Гетьман Мазепа в українській історіографії XIX в. // Записки історико-філологічного відділу Української академії наук. — 1925. — Т. VI. — С. 234–246; Мазепа. Збірник. // Праці Українського наук. інституту. — Т. 1–2. — Варшава, 1939. — С. 3–34; Андрусяк М. Зв’язки Мазепи з Станіславом Лещинським і Карлом XII // ЗНТШ. — Т. 152. — Львів, 1933. — С. 35–61; Георгиевский Г. Мазепа и Меньшиков. Новые материалы // Исторический журнал. — 1940. — № 12. — С. 72–84; Млиновецъкий Р. Гетьман Мазепа в світлі фактів і дзеркалі історії. — Торонто, 1976; Субтельний О. Мазепинці. Український сепаратизм на початку XVIII ст. — К., 1994; Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. — Нью-Йорк; Київ, 2001; Хегман Бертіль. Шведсько-українська велика стратегія щодо Росії (1709–1714 рр.) // Київська старовина. — № 6. — 1994. — С. 72–76.
2 Універсали Івана Мазепи 1687–1700. — К.; Львів, 2002. — С. 66.
3 Krupnickij В. Hetman Masepa und seix Zeit. — S. 54.
4 Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. — С. 254.
5 Переписка и другие бумаги шведского короля Карла XII, польского Станислава Лещинского, татарского хана, турецкого султана, генерального писаря Филиппа Орлика, киевского воеводы Иосифа Потоцкого на латинском и польском языках / Изд. О. Бодянского. — Москва, 1847. — С. 20–21.
6 Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик (1672–1742). Огляд його політичної діяльності. — Варшава, 1938; Різниченко В. Пилип Орлик (гетьман-емігрант). Його життя та діяльність. — К., 1996;Субтельний О. Мазепинці; Василенко М. П. Конституция Филипа Орлика // Ученые записки института истории РАННИОН. — Т. IV. — Москва, 1929. — С. 153–171; Мельник Л. Г. Конституція 1710 р. Пилипа Орлика // Вісник Київського університету. Історико-філологічні науки. — Вип. 2. — К., 1991. — С. 3–23; Капелюшний В. П. Конституція Пилипа Орлика в українській історіографії // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. — Вип. 3. — К., 1993. — С. 127–130; Ульновський В. Пилип Орлик // Володарі гетьманської булави. — К., 1994. — С. 436–439; Чухліб Т.Пилип Орлик // Історія України в особах: Козаччина. — К., 2000. — С. 193–202.; Rawita-Gawroński F. Filip Orlik, nieuznany hetman Kozacki // Studya i szkice historyczne. — Lwów, 1903. — S. 29–70.
7 Переписка и другие бумаги... — С. 18.
8 Переписка и другие бумаги... — С. 18–19; Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик... — С. 13–14; Субтельний О. Мазепинці... — С. 15.
9 Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик... — С. 57.
10 Переписка и другие бумаги... — С. 17–18.
11 Угода та Конституція Пилипа Орлика // Літературна Україна. — 12 липня 1990. — С. 5.
12 Там же.
13 Там же.
14 Konopczyński W. Polska a Turcja. 1683–1792. — Warszawa, 1936. — S. 63.
15 Артамонов В. А. Россия и Речь Посполитая... — С. 51.
16 Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик... — С. 31.
17 Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. — Т. 3. — Львів, 1991. — С. 322.
18 Переписка и другие бумаги... — С. 44–45; Субтельний О. Мазепинці... — С. 194–185.
19 Переписка и другие бумаги... — С. 45.
20 Там же. — С. 46–47; Субтельний О. Мазепинці... — С. 189.
21 Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик... — С. 36–53.
22 Переписка и другие бумаги... — С. 34–35.
23 Письма и бумаги Петра Великого. — Т. XI. — Вып. I. — Москва, 1964. — С. 216.
24 Крикун М. Згін населення з Правобережної України... — С. 48–49; Артамонов В. А. Россия и Речь Посполитая... — С. 116.
25 Артамонов В. А. Россия и Речь Посполитая... — С. 52.
26 Война с Турцией 1711 года (Прутская операция): Материалы // Сборник военно-исторических материалов. — Вып. 12. — Санкт-Петербург, 1898. — С. 225–227.
27 Переписка и другие бумаги... — С. 38; Субтельний О. Мазепинці... — С. 78.
28 Субтельний О. Мазепинці... — С. 56.
29 Цит. за: Ульяновський В. Пилип Орлик. — С. 443.
30 Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик... — С. 48.
31 Переписка и другие бумаги... — С. 81; Субтельний О. Мазепинці... — С. 81.
32 Матеріали з Пруського таємного державного архіву в Берліні // Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик. Додатки. — С. 185–186.
33 Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик... — С. 53.
34 Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик... — С. 54.
35 Крикун М. Згін населення з Правобережної України... — С. 46.
36 Переписка и другие бумаги... — С. 59.
37 Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. — Т. 3. — С. 326.
38 Артамонов В. А. Россия и Речь Посполитая... — С. 178–179.
39 Допрос Григора Герцика // Киевская старина. — 1883. — Т. III. — С. 601–610; Субтельний О. Мазепинці... — С. 84.
40 Єнсен А. Орлик у Швеції // ЗНТШ. — Т. 92. — Львів, 1908. — С. 140, 209.
41 Переписка и другие бумаги... — С. 30.
42 Пріцак О. Один чи два договори Пилипа Орлика з Туреччиною на початку другого десятиріччя вісімнадцятого століття // Український археографічний щорічник. — Вип. 1. — К., 1992. — С. 307–320.
43 Цит. за: Борщак І. Гетьман П. Орлик і Франція // ЗНТШ. — Т. 134–135. — Львів, 1924. — С. 133–134; Пріцак О. Один чи два договори Пилипа Орлика... — С. 308–309.
44 Чарт. — Од. зб. 498, арк. 101; Сборник статей и материлов по истории Юго-Западной России. — К., 1916. — Вып. 2. — С. 75–77; Пріцак. О. Один чи два договори Пилипа Орлика... — С. 907–908.
45 Цит. за: Пріцак О. Один чи два договори Пилипа Орлика... — С. 307.
46 Ульяновський В. Пилип Орлик. — С. 446.
47 Ульяновський В. Пилип Орлик. — С. 446.
48 Переписка и другие бумаги... — С. 57–60; Ульяновський В. Пилип Орлик. — С. 449.
49 Переписка и другие бумаги... — С. 57.
50 Борщак І. Orlikiana // Хліборобська Україна. — Ч. 4. — Відень, 1922. — С. 366–367.
51 Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик... — С. 80; Субтельний О. Мазепинці... — С. 96.
52 Субтельний О. Мазепинці... — С. 96; Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик... — С. 76.
53 Feldman J. Polska a sprawa wschodnia 1709–1714 // Polska Akademia Umiejętności. — T. 40. — Kraków, 1920. — S. 86.
54 Єнсен А. Орлик у Швеції. — С. 160.
55 Цит. за: Субтельний О. Мазепинці... — С. 98.
56 Єнсен А. Орлик у Швеції. — С. 95.
57 Матеріали з Стокгольмського державного архіву // Крупницький Б. Вказ. праця. — С. 212.
58 Письма к государю императору Петру Великому от генерал-фельдмаршала графа Бориса Петровича Шереметєва. — Ч. 3. — Москва, 1778–1779. — С. 224, 228, 239, 252; Материалы для отечественной истории / Изд. М. Судиенко. — Т. 2. — К., 1885. — С. 52.
59 РДАДА. — Ф. 79, оп. 1, спр. 5, арк. 44.