- •Міжнародна ситуація у Європі на переломі середньовіччя та ранньомодерного часу: держави-«сюзерени» і держави-«васали» (замість вступу)
- •Гетьман — «dux» б. Хмельницький: міжнародне утвердження за допомогою політики полівасалітетності
- •Проблема легітимності переяславсько-московських домовленостей 1654 р.
- •У сфері інтересів країн Центрально-Східної, Південно-Східної та Північної Європи: від Вільна 1656 р. До Журавна 1676 р.
- •Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної України за умови визнання їхніми гетьманами різних протекцій
- •Подвійна гра п. Дорошенка: визнання одночасної зверхності короля Речі Посполитої й султана Османської імперії
- •Турецька альтернатива як відповідь на Андрусівське перемир’я 1667 р. Між Москвою та Варшавою
- •«Козацький колабораціонізм» та українська політика Польсько-Литовської держави
- •У «братерській дружбі» з Кримським ханатом проти Московської держави
- •Частина II між королями, царями та султанами
- •Міжнародний статус Українського гетьманату в світлі зовнішньополітичних впливів
- •Князювання від імені Османської імперії: гетьман-«princeps» ю. Хмельницький
- •Повернення правобережних гетьманів до сюзеренітету польських королів в останній чверті XVII ст.
- •«Господарювання» в Україні ставленика Порти молдавського князя г. Луки
- •«Ucraina terra Cosaccorum» у східноєвропейській політиці Речі Посполитої
- •Московський протекторат і особливості зовнішньої політики урядів і. Самойловича й і. Мазепи
- •Виникнення «Ханської» України як прояв опозиції орієнтації Батурина на Москву
- •«Палієва держава» між польським королем і російським царем (середина 1680-х — 1704 рр.)
- •Українська булава під захистом Шведської корони. Законодавче закріплення незалежності від Росії
- •Висновки
- •Додатки
- •Список посилань Від автора
- •1. Міжнародна ситуація у Європі на переломі середньовіччя та ранньомодерного часу: держави-«сюзерени» і держави-«васали»
- •1. Військо Запорозьке — «колективний васал» у системі європейських монархій (середина XVI ст. — 1630-ті рр.)
- •2. Гетьман — «dux» б. Хмельницький: міжнародне утвердження за допомогою політики полівасалітетності
- •3. Проблема легітимності переяславсько-московських домовленостей 1654 р.
- •4. У сфері інтересів країн Центрально-Східної, Південно-Східної та Північної Європи: від Вільна 1656 р. До Журавна 1676 р.
- •5. Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної України за умови визнання їхніми гетьманами різних протекцій
- •6. Подвійна гра п. Дорошенка: визнання одночасної зверхності короля Речі Посполитої й султана Османської імперії
- •7. Турецька альтернатива як відповідь на Андрусівське перемир’я 1667 р. Між Москвою та Варшавою
- •8. «Козацький колабораціонізм» та українська політика Польсько-Литовської держави (1660–1670-ті рр.)
- •9. У «братерській дружбі» з Кримським ханатом проти Московської держави
- •10. Міжнародний статус Українського гетьманату в світлі зовнішньополітичних впливів
- •11. Князювання від імені Османської імперії: гетьман-«princeps» ю. Хмельницький
- •12. Повернення правобережних гетьманів до сюзеренітету польських королів в останній чверті XVII ст.
- •13. «Господарювання» в Україні ставленика Порти молдавського князя г. Дуки
- •14. «Ucraina terra Cosaccorum» y східноєвропейській політиці Речі Посполитої
- •15. Московський протекторат і особливості зовнішньої політики урядів і. Самойловича й і. Мазепи
- •16. Виникнення «Ханської» України як прояв опозиції орієнтації Батурина на Москву
- •17. «Палієва держава» між польським королем і російським царем (середина 1680-х — 1704 рр.)
- •18. Українська булава під захистом Шведської корони. Законодавче закріплення незалежності від Росії
- •Додатки
- •Список джерел та літератури
- •Summary
- •Примітки
11. Князювання від імені Османської імперії: гетьман-«princeps» ю. Хмельницький
1 Липинський В. Твори. — Т. 3. — Філадельфія, 1980. — С. 251; Верба І. В. Ідея спадковості влади в Українській козацькій державі (друга половина XVII–XVIII ст.) // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. — К., 1991. — С. 79–85; Смолій В. Національно-визвольна війна в контексті українського державотворення // Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття: політика, ідеологія, військове мистецтво. — К., 1998. — С. 9–25; Степанков В. С. Ідея Української держави і Річ Посполита в середині XVII ст. (1648–1660) // Польсько-українські студії. — Вип. 1. — К., 1992. — С. 78–79; Степанков В. С. Богдан Хмельницький // Історія в особах: Козаччина. — К., 2000. — С. 37–38; Мицик Ю. Політичні концепції Богдана Хмельницького: деякі аспекти реалізації // Доба Богдана Хмельницького. Зб. наук. праць. — К., 1995. — С. 25–39.
2 Wójcik Z. Rzeczpospolita wobeć Turcji... — S. 12.
3 Kołodziejczyk D. Podole pod panowaniem tureckim... — S. 133–208; Наумов E. H. Юго-Восточная Европа // История Европы. — Т. 3. — Москва, 1993. — С. 260; Чухліб Т. В. Козацький устрій Правобережної України (остання чверть XVII ст.) — К., 1996. — С. 35–41.
4 Колодзейчик Д. Кам’янецький еялет: турецькі джерела до історії Поділля 1672–1699 рр. // Український археографічний щорічник. — Вип. 1. — Т. 4. — К., 1992. — С. 114.
5 Там же.
6 Акты ЮЗР. — Т. XII. — С. 751–752.
7 Collectanea z dziejopisów tureckich... — T. 2. — S. 123.
8 Акты ЮЗР. — Т. VII. — С. 31.
9 Там же. — С. 59.
10 Acta historica. — Vol. 1. — Pars. 1. — S. 492.
11 Оссол. — Од. зб. 245, арк. 498.
12 Acta historica. — Vol. 1. — Pars. 2. — S. 493–494.
13 Hełsel A. Listy Jana Sobieskiego do żony Maryi Kazimiry. — Kraków, 1860. — S. 198. Andrusiak M. Z ostatnich lat Pawła Tetery (1665–1671) // Kwartalnik historyczny. — R. LI. — Lwów, 1937. — S. 556–561.
14 Акты ЮЗР. — T. IX. — С. 265–266.
15 Акты, относящиеся к истории Западной России собранные и изданные Археографическою коммисиею (далі. — Акты ЗР). — Т. 5. — Санкт-Петербург, 1853. — С. 152, 156, 157; АГАД. — Ф. «Архів Публічний Потоцьких», від. II, № 1657; Чарт. — TH, од. зб. 175, № 10, арк. 97; № 12, арк. 103–104.
16 Collectanea z dziejopisów tureckich... — S. 124.
17 Rawita-Gawronski F. Ostatni Chemielniczenko... — S. 124.
18 Чарт. — Од. зб. 175, № 10, арк. 97–98.
19 Бантыш-Каменский Д. Н. Источники малороссийской истории... — Ч. 1. — С. 304.
20 Бібліотека Польської Академії Наук у Курніку, Відділ рукописів (далі — Курн.) — Од. зб. 387, арк. 8; Чарт — ТН, од. зб. 175, № 12, арк. 103–104.
21 Крип’якевич І. Остафій Астаматій (Остаматенко), український посол в Туреччині 1670-их рр. // Україна. — 1928. — Кн. IV. — С. 6–11.
22 Źródła do poselstwa Jana Gnińskiego... — S. 10.
23 Ibid. — S. 297.
24 Чарт. — Од. зб. 421, № 103, арк. 413.
25 Źródła do poselstwa Jana Gnińskiego... — S. 206.
26 РДАДА. — Ф. 210, оп. 12, № 958, арк. 613–619; Заруба B. H. Украинское казацкое войско... — С. 34.
27 Źródła do poselstwa Jana Gnińskiego... — S. 246.
28 АГАД. — Ф. «Архів Радзивілів», від II, № 1657.
29 Źródła do poselstwa Jana Gnińskiego... — S. 364.
30 Ibid. — S. 370.
31 Бантыш-Каменский Д. Н. Источники малороссийской истории... — Ч. 1. — С. 276.
32 Акты ЗР. — Т. 5. — С. 151–152.
33 Źródła do poselstwa Jana Gnińskiego... — S. 187.
34 Крип’якевич І. Остафій Астаматій... — С. 11.
35 Źródła do poselstwa Jana Gnińskiego... — S. 403.
36 АГАД. — Ф. «Архів Замойських», № 3037, арк. 327–328.
37 Чарт. — ТН, од. зб. 176, № 140, арк. 611.
38 Костомаров Н. И. Собрание сочинений. — Кн. 6. — T. XV. — С. 319; Мщик Ю. Юрій Хмельницький // Володарі гетьманської булави... — С. 249; Чухліб Т. В. Козацький устрій... — С. 39.
39 Акты ЗР. — Т. 5. — С. 156–157; Rawita-Gawronski F. Ostatni Chemielniczenko... — S. 137.
40 Акты ЗР. — T. 5. — С. 157.
41 Чарт. — Од. зб. 177, арк. 953–954.
42 АГАД. — Ф. «Архів Замойських», № 3053, арк. 270–271; Чарт. — ТН, од. зб. 177, арк. 953–954.
43 Замысловский Е. Е. Сношения России с Польшей в царствование Федора Алексеевича. — Санкт-Петербург, 1888. — С. 37.
44 Acta historica. — Vol. 1. — Pars. 1. — S. 456.
45 РДАДА. — Ф. — 229, оп. 13, № 93, арк. 49.
44 Wójcik Z. Rzeczpospolita wobec Turcji... — S. 205.
47 Чарт. — Од. зб. 177, № 95, арк. 627.
48 АГАД. — Ф. «Архів Радзивілів», від III, кн. 15, № 109.
49 Maliszewski К. Problematyka turecka w polskich gazetach pisanych w czasach panowania Jana III Sobieskiego // Studia z dziejów epoki Jana III Sobieskiego. — Wrocław, 1984. — S. 97–109.
30 Цит. за: Maliszewski К. Problematyka turecka... — C. 102.
51 АГАД. — Ф. «Архів Радзивілів», від III, кн. 15, № 118; Documente privitore la istoria Romanilor. — Supl. II. — Vol. 2. — Paris; Bucuresti, 1900. — S. 129.
52 Акты ЗР. — T. 5. — С. 160.
53 Бібліотека Ягелонського університету у Кракові, Відділ рукописів (далі — Ягелон.). — Од. зб. 1151, арк. 76; Documente privitore la istoria Romanilor. — Supl. II. — Vol. 2. — S. 132.
34 Величко С. Літопис. — T. 2. — С. 302; Петрушевич A. Сводная галицко-русская летопись... — T. 1. — С. 576; Антонович В., Бец В. Исторические деятели Юго-Западной... — С. 34.