- •Міжнародна ситуація у Європі на переломі середньовіччя та ранньомодерного часу: держави-«сюзерени» і держави-«васали» (замість вступу)
- •Гетьман — «dux» б. Хмельницький: міжнародне утвердження за допомогою політики полівасалітетності
- •Проблема легітимності переяславсько-московських домовленостей 1654 р.
- •У сфері інтересів країн Центрально-Східної, Південно-Східної та Північної Європи: від Вільна 1656 р. До Журавна 1676 р.
- •Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної України за умови визнання їхніми гетьманами різних протекцій
- •Подвійна гра п. Дорошенка: визнання одночасної зверхності короля Речі Посполитої й султана Османської імперії
- •Турецька альтернатива як відповідь на Андрусівське перемир’я 1667 р. Між Москвою та Варшавою
- •«Козацький колабораціонізм» та українська політика Польсько-Литовської держави
- •У «братерській дружбі» з Кримським ханатом проти Московської держави
- •Частина II між королями, царями та султанами
- •Міжнародний статус Українського гетьманату в світлі зовнішньополітичних впливів
- •Князювання від імені Османської імперії: гетьман-«princeps» ю. Хмельницький
- •Повернення правобережних гетьманів до сюзеренітету польських королів в останній чверті XVII ст.
- •«Господарювання» в Україні ставленика Порти молдавського князя г. Луки
- •«Ucraina terra Cosaccorum» у східноєвропейській політиці Речі Посполитої
- •Московський протекторат і особливості зовнішньої політики урядів і. Самойловича й і. Мазепи
- •Виникнення «Ханської» України як прояв опозиції орієнтації Батурина на Москву
- •«Палієва держава» між польським королем і російським царем (середина 1680-х — 1704 рр.)
- •Українська булава під захистом Шведської корони. Законодавче закріплення незалежності від Росії
- •Висновки
- •Додатки
- •Список посилань Від автора
- •1. Міжнародна ситуація у Європі на переломі середньовіччя та ранньомодерного часу: держави-«сюзерени» і держави-«васали»
- •1. Військо Запорозьке — «колективний васал» у системі європейських монархій (середина XVI ст. — 1630-ті рр.)
- •2. Гетьман — «dux» б. Хмельницький: міжнародне утвердження за допомогою політики полівасалітетності
- •3. Проблема легітимності переяславсько-московських домовленостей 1654 р.
- •4. У сфері інтересів країн Центрально-Східної, Південно-Східної та Північної Європи: від Вільна 1656 р. До Журавна 1676 р.
- •5. Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної України за умови визнання їхніми гетьманами різних протекцій
- •6. Подвійна гра п. Дорошенка: визнання одночасної зверхності короля Речі Посполитої й султана Османської імперії
- •7. Турецька альтернатива як відповідь на Андрусівське перемир’я 1667 р. Між Москвою та Варшавою
- •8. «Козацький колабораціонізм» та українська політика Польсько-Литовської держави (1660–1670-ті рр.)
- •9. У «братерській дружбі» з Кримським ханатом проти Московської держави
- •10. Міжнародний статус Українського гетьманату в світлі зовнішньополітичних впливів
- •11. Князювання від імені Османської імперії: гетьман-«princeps» ю. Хмельницький
- •12. Повернення правобережних гетьманів до сюзеренітету польських королів в останній чверті XVII ст.
- •13. «Господарювання» в Україні ставленика Порти молдавського князя г. Дуки
- •14. «Ucraina terra Cosaccorum» y східноєвропейській політиці Речі Посполитої
- •15. Московський протекторат і особливості зовнішньої політики урядів і. Самойловича й і. Мазепи
- •16. Виникнення «Ханської» України як прояв опозиції орієнтації Батурина на Москву
- •17. «Палієва держава» між польським королем і російським царем (середина 1680-х — 1704 рр.)
- •18. Українська булава під захистом Шведської корони. Законодавче закріплення незалежності від Росії
- •Додатки
- •Список джерел та літератури
- •Summary
- •Примітки
10. Міжнародний статус Українського гетьманату в світлі зовнішньополітичних впливів
1 Черняк Е. Б. Изменения в системе европейских государств во второй половине XVII — начале XVIII века // История Европы. — Т. 4. — Москва, 1994. — С. 191; Геровский Ю. А. Польша среди европейских государств XVI–XVIII вв. // Вопросы истории. — 1977. — № 12. — С. 144.
2 Копреєва Т. Н. Русско-польские отношения во второй половине XVII века. — С. 18.
3 Заруба В. Н. Украинское козацкое войско в борьбе с турецко-татарской агрессией (последняя четверть XVII в.). — Харьков, 1993. — С. 32.
4 Źródła do posełstwa Jana Gninskiego wojewody hełmińskiego do Turcyi w latach 1677–1678. — Warszawa, 1907. — S. 238.
5 Rawita-Gawronski F. Ostatni Chmielniczenko. (Kniąze kozacki). 1640–1679. — Poznań, 1919. — S. 131.
6 АГАД. — Ф. «Архів Коронний Варшавський», від. «Турецький», № 77/470; Źródła do poselstwa Jana Gninskiego... — S. 207.
7 Źródła do posełstwa Jana Gninskiego... — S. 207.
8 АГАД. — Ф. «Архів Замойських», № 3037, арк. 321; Konopczyński W. Polska w okresie wojen tureckich. — Kraków, 1924. — S. 20–23.
9 Крикун М. Г. Матеріали розмежувань Речі Посполитої з Турецькою імперією на українських землях 1680 і 1703 років // Проблеми слов’янознавства. — 1991. — Вип. 44. — С. 5.
10 Панашенко В. В. 300-річчя героїчної оборони Чигирина від турецько-татарської агресії // Укр. істор. журнал — 1977. — № 8. — С. 126–130.
11 Смирнов Н. А. Россия и Турция в XVI–XVII вв. — Т. 2. — Москва, 1946. — С. 143.
12 Величко С. Літопис. — Т. 2. — С. 56.
13 Копреева Т. Н. Неизвестная записка А. Л. Ордина-Нащокина о русско-польских отношениях второй половины XVII века // Проблемы источниковедения. — T. IX. — Москва, 1961. — С. 197.
14 Бібліотека Університету Варшавського, Відділ рукописів (далі — БУВ ВР). — Ф. 91, арк. 24.
15 Попов А. Турецкая война в царствование Федора Алексеевича // Русский вестник. — Москва, 1857. — Т. 8. — С. 294.
16 Павлищев Н. И. Польская анархия при Яне Казимире... — Т. 3. — С. 63.
17 Бантыш-Каменский Н. Н. Обзор внешних сношений России (по 1800 г.). — Ч. 3. — Москва, 1897. — С. 150; Źródła do dziejów polskich. — T. 2. — Wilno, 1844. — S. 58.
18 Галактионов И. В., Чистякова E .B. А. Л. Ордин-Нащокин русский дипломат XVII в. — Москва, 1961. — С. 128.
19 Чарт. — Од. зб. 177, № 19.
20 Wójcik Z. Rzeczpospolita wobeć Turcji i Rosji. — S. 219; Флоря Б. Н. Войны Османской империи с государствами Восточной Европы... — С. 136–137.
21 РДАДА. — Ф. 79, кн. 192, арк. 202–238; АГАД. — Ф. «Архів Замойських», № 3031, арк. 104–107; Смирнов Н. А. Россиян Турция в XVI–XVII вв... — Т. 2. — С. 162–163.
22 АГАД. — Ф. «Архів Радзивілів», від. III, кн. 15, № 99.
23 Исторические связи народов СССР и Румынии в XV — начале XVIII в. — Т. 3. — Москва, 1970. — С. 44–47.; Соловьев С. М. История России. — Кн. 3. — Т. XIII. — Сбц. 849.
24 Смирнов Н. А. Россия и Турция в XVI–XVII вв... — Т. 2. — С. 164.
23 Wójcik Z. Ор. sit. — S. 196.
24 Копреева Т. Н. Неизвестная записка А. Л. Ордина-Нащокина... — С. 215.
27 АГАД. — Ф. «Архів Радзивілів», від. III, кн. 15, № 88.
28 Соловьев С. М. История России. — Кн. 3. — Т. XIII. — Сбц. 851; Заруба В. Н. Украинское козацкое войско... — С. 84.
29 Соловьев С. М. История России. — Кн. 3. — Т. XIII. — Сбц. 854–855.
30 Статейный список стольника Василия Тяпкина и дьяка Никиты Зотова посольства в Крым в 1680 г. для заключения Бахчисарайского договора. — Одесса, 1850. — С. 143–144.
31 Там же. — С. 271–271.
32 Бабушкина Т. К. Международное значение крымских походов 1687 и 1689 гг. // Исторические записки. — Москва, 1950. — № 33. — С. 159.
33 РДАДА. — Ф. 89, оп. 1, спр. 3.
34 Орешкова С. Ф. Османская империя во второй половине XVII в.: внутренние проблемы и внешнеполитические трудности // Османская империя и страны Центральной... Европы в XVII в. — Часть 2. — С. 24.
35 БНВ, Відділ мікрофільмів. — Од. зб. 123, арк. 297.
34 Там же.
37 Traktaty polsko-austriackie z drugiej połowy XVII wieku. — Warszawa, 1985. — S. 104.
38 Памятники дипломатических сношений... — T. 6. — Санкт-Петербург, 1862. — С. 595.
39 Там же.
40 Бантыш-Каменский Н. Н. Обзор внешних сношений России... — Ч. 3. — С. 155.
41 Там же.
42 Чарт. — ТН, од. зб. 181, № 70, арк. 379.
43 Махатка О. Взаимоотношения России, Австрии и Польши в связи с антитурецкой войной в 1683–1699. Дисертация ... канд. истор. наук. — Ленинград, 1958. — С. 91.
44 Traktaty polsko-austriackie... — S. 123.
45 Gierowski J.-A. Historia Polski... — S. 318.
44 Wójcik Z. Rokowania polsko-rosyjskie o «Pokój wieczysty» w Moskwie w roku 1686 // Z dziejów polityki i dyplomacji Polskiej. — Warszawa, 1994. — S. 42.
47 Копреева Т. Н. Русско-польские отношения во второй половине XVII века... — С. 20.
48 Греков И. Б. Вечный мир 1686 года: Автореферат... канд. ист. наук. — Москва, 1950. — С. 25.
49 Wójcik Z. Rokowania polsko-rosyjskie... — С. 43.
50 РДАДА. — Ф. 79, оп. 3, № 14, арк. 1–30; Величко С. Літопис. — Т. 2. — С. 311–325.
51 Величко С. Літопис. — Т. 2. — С. 315.
52 Там же.
53 Там же. — С. 316.
54 Памятники дипломатических сношений... — Т. 6. — С. 1311–1313.
55 Петрушевич А. Сводная галицко-русская летопись с 1600 по 1700 год. — Т. 1. — Львов, 1874. — С. 630.
56 Махатка О. Взаимоотношения России, Австрии и Польши... — С. 12.
57 Podhorodecki L. Chanat Krymski i jego stosunki z Polska... — S. 229.
58 Устрялов H. История царствования Петра Великого. — Т. 2. — Санкт-Петербург, 1858. — С. 214.
59 Павлищев Н. Польская анархия при Яне Казимире... — Т. 3. — С. 235.
60 Памятники дипломатических сношений... — Т. 9. — Санкт-Петербург, 1868. — С. 823; Королюк В. Д. Избрание Августа II на польский престол и русская дипломатия // Ученые записки Института славяноведения. — Т. 3. — Москва, 1951. — С. 223.
61 Collectanea z dziejopisów tureckich do historii polskiej służących. — T. 2. — Warszawa, 1825. — S. 196–197.
42 Бантыш-Каменский Д. Н. Источники малороссийской истории. — Ч. 2. — С. 30–34.
43 Див., наприклад: Feldman J. Polska w dobie wielkiej wojny Północnej. — Kraków, 1925; Ejusd. Stanislaw Leszczyński. — Kraków, 1948; Konopczyński W. Dzieje Polski Nowożytnej. — T. 2. — Warszawa, 1936; Wimmer J. Wojsko Rzeczypospolitej w dobie wojny Pólnocznej. — Warszawa, 1965; Hassinger E. Brandenburg-Preussen, Rusland und Schweden. 1700–1713. — München, 1953; Koroluk W. Polska i Rosja a Wojna «Północna». — Warszawa, 1954; Королюк В. Д. Русская дипломатия и подготовка вступления Речи Посполитой в Северную войну // Ученые записки Института славяноведения (далі — УЗИС). — 1953. — Т. 7; Его же. Вступление Речи Посполитой в Северную войну // УЗИС. — 1954. — Т. 7.
44 Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. — Нью-Йорк; Київ, 2001. — С. 239.
48 Там же. — С. 240.
44 Там же. — С. 241.
47 Janczak J. Per Palej Aubstand von 1702 bis 1704 in der Ukraine und die Haltung der Rzeczypospolita zum Nordischen Kriey um die Polnischen Krieges 1700–1721. — Berlin, 1962; Каминьский А.Первые годы польско-русского союза 1704–1709 гг. (в связи с работами В. Конопчиньского и Ю. Фельдмана) // Международные отношения в Центральной и Восточной Европе. — Москва, 1966. — С. 214.
68 Короток В. Д. Вступление Речи Посполитой в Северную войну (продолжение) // УЗИС. — 1954. — Т. 10. — С. 332.
69 Там же — С. 332–334; Janczak J. Powstanie Paleja // Zeszyty Naukowie Uniwersytetu Wrocławskiego. Historia III. — Seria A, № 23. — Wrocław, 1960. — S. 148.
70 Volumina legum. — T. VI. — Petersburg, 1860. — S. 82–84.
71 Ibid. — S. 85.
72 Чарт. — Од. зб. 529, арк. 188.
73 Каминьский А. Первые годы польско-русского союза 1704–1709 гг... — С. 218.
74 Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба... — С. 242–243.
75 Historia dyplomacji Polskiej. — T. II. — C. 364.
76 Артамонов В. А. Россия и Речь Посполитая после Полтавской победы (1709–1714). — Москва, 1990. — С. 56.
77 Письма и бумаги Петра Великого. — Т. XI. — Вып. I. — Москва, 1964. — С. 216.
78 Переписка и другие бумаги шведского короля Карла XII, польского Станислава Лещинского, татарского хана, турецкого султана, генерального писаря Филиппа Орлика, киевского воеводы Иосифа Потоцкого на латинском и польском языках / Изд. О. Бодянского. — Москва, 1847. — С. 50.
79 Крикун М. Згін населення з Правобережної України в Лівобережну 1711–1712 років // Україна модерна. — 1996. — № 1. — С. 52–53.
80 Артамонов В. А. Россия и Речь Посполитая... — С. 90.
81 Крикун М. Згін населення з Правобережної України... — С. 40–62.
82 Орешкова С. Ф. Русско-турецкие отношения в начале XVIII в. — Москва, 1971. — С. 152–158.