- •Міжнародна ситуація у Європі на переломі середньовіччя та ранньомодерного часу: держави-«сюзерени» і держави-«васали» (замість вступу)
- •Гетьман — «dux» б. Хмельницький: міжнародне утвердження за допомогою політики полівасалітетності
- •Проблема легітимності переяславсько-московських домовленостей 1654 р.
- •У сфері інтересів країн Центрально-Східної, Південно-Східної та Північної Європи: від Вільна 1656 р. До Журавна 1676 р.
- •Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної України за умови визнання їхніми гетьманами різних протекцій
- •Подвійна гра п. Дорошенка: визнання одночасної зверхності короля Речі Посполитої й султана Османської імперії
- •Турецька альтернатива як відповідь на Андрусівське перемир’я 1667 р. Між Москвою та Варшавою
- •«Козацький колабораціонізм» та українська політика Польсько-Литовської держави
- •У «братерській дружбі» з Кримським ханатом проти Московської держави
- •Частина II між королями, царями та султанами
- •Міжнародний статус Українського гетьманату в світлі зовнішньополітичних впливів
- •Князювання від імені Османської імперії: гетьман-«princeps» ю. Хмельницький
- •Повернення правобережних гетьманів до сюзеренітету польських королів в останній чверті XVII ст.
- •«Господарювання» в Україні ставленика Порти молдавського князя г. Луки
- •«Ucraina terra Cosaccorum» у східноєвропейській політиці Речі Посполитої
- •Московський протекторат і особливості зовнішньої політики урядів і. Самойловича й і. Мазепи
- •Виникнення «Ханської» України як прояв опозиції орієнтації Батурина на Москву
- •«Палієва держава» між польським королем і російським царем (середина 1680-х — 1704 рр.)
- •Українська булава під захистом Шведської корони. Законодавче закріплення незалежності від Росії
- •Висновки
- •Додатки
- •Список посилань Від автора
- •1. Міжнародна ситуація у Європі на переломі середньовіччя та ранньомодерного часу: держави-«сюзерени» і держави-«васали»
- •1. Військо Запорозьке — «колективний васал» у системі європейських монархій (середина XVI ст. — 1630-ті рр.)
- •2. Гетьман — «dux» б. Хмельницький: міжнародне утвердження за допомогою політики полівасалітетності
- •3. Проблема легітимності переяславсько-московських домовленостей 1654 р.
- •4. У сфері інтересів країн Центрально-Східної, Південно-Східної та Північної Європи: від Вільна 1656 р. До Журавна 1676 р.
- •5. Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної України за умови визнання їхніми гетьманами різних протекцій
- •6. Подвійна гра п. Дорошенка: визнання одночасної зверхності короля Речі Посполитої й султана Османської імперії
- •7. Турецька альтернатива як відповідь на Андрусівське перемир’я 1667 р. Між Москвою та Варшавою
- •8. «Козацький колабораціонізм» та українська політика Польсько-Литовської держави (1660–1670-ті рр.)
- •9. У «братерській дружбі» з Кримським ханатом проти Московської держави
- •10. Міжнародний статус Українського гетьманату в світлі зовнішньополітичних впливів
- •11. Князювання від імені Османської імперії: гетьман-«princeps» ю. Хмельницький
- •12. Повернення правобережних гетьманів до сюзеренітету польських королів в останній чверті XVII ст.
- •13. «Господарювання» в Україні ставленика Порти молдавського князя г. Дуки
- •14. «Ucraina terra Cosaccorum» y східноєвропейській політиці Речі Посполитої
- •15. Московський протекторат і особливості зовнішньої політики урядів і. Самойловича й і. Мазепи
- •16. Виникнення «Ханської» України як прояв опозиції орієнтації Батурина на Москву
- •17. «Палієва держава» між польським королем і російським царем (середина 1680-х — 1704 рр.)
- •18. Українська булава під захистом Шведської корони. Законодавче закріплення незалежності від Росії
- •Додатки
- •Список джерел та літератури
- •Summary
- •Примітки
Список посилань Від автора
1 Дану цитату польський історик (Kubala L. Wojny duńskie і pokój Oliwski 1657–1660. — Lwów, 1922. — S. 256) взяв із опублікованого в середині XIX ст. збірника документів: Пам’ятники, изданные временною коммиссією для разбора древних актов. — Т. 3. — Отд. III. — К., 1852. — С. 300. У 1993 р. вона також була наведена у праці Смолій В., Степанков В. Правобережна Україна у другій половині XVII–XVIII ст.: проблема державотворення. — К., 1993. — С. 34.
2 У цьому контексті див. праці О. Субтельного: Subtelny Orest. Domination of Eastern Europe: native nobilities and foreign absolutism. 1500–1715. — Quebec, 1986; Субтельний О. Мазепинці. Український сепаратизм на початку XVIII ст. — К., 1994.
3 Смолій В. А., Степанков В. С. Становлення української дипломатичної служби. Зовнішня політика уряду Б. Хмельницького (1648–1657) // Нариси з історії дипломатії України / Ред. В. А. Смолій. — К., 2001. — С. 107–162; Вони ж. Дипломатична боротьба за збереження Української держави. Перетворення України на об’єкт міжнародних відносин (1657 — XVIII ст.) // Там же. — С. 163–207.
4 Дюби Жорж. Развитие исторических исследований во Франции после 1950 года // Одиссей. Человек в истории. Культурно-антропологическая история сегодня. — Москва, 1991. — С. 56.
5 Поршнев Б. Ф. Тридцатилетняя война и вступление в нее Швеции и Московского государства. — Москва, 1976. — С. 7.
1. Міжнародна ситуація у Європі на переломі середньовіччя та ранньомодерного часу: держави-«сюзерени» і держави-«васали»
1 Шульгин О. Нариси з нової історії Європи. — Прага, 1925. — С. 10–11.
2 Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. — Москва, 1992. — С. 90.
3 З основної новітньої літератури див.: Блок Марк. Феодальне суспільство. — К., 2002; Ganshof F. L. Qu’est-ce que la feodalite? — Brussels, 1957; Brunner О. Land und Herrschaft. Grundfragen der territorialen Verfassugsgeschichte Osterreichs im Mittelalter. — Darmstadt, 1973; The Medieval Nobility. Studies on the ruling classes of France and Germany from the sixth to the twelfth Century /
Ed. T. Reuter. — Amsterdam, 1978; Poly J.-R., Bournazel E. The Feudal Transformation 900 – 1200. — New-York — London, 1991; Hicks M. Bastard Feudalism. — London — New-York, 1995; Reynolds S.Fiefs and Vassals. The Medieval Evidence Reinterpreted. — Oxford, 1996 та інш.
4 Див., наприклад: Stone L. The Crisis of the Aristocracy 1558–1642. — Oxford, 1965; Patrons and Clients in Mediterranean Societies / Wyd. E. Gellner, J. Waterbury. — London, 1977; Hommage a Roland Mousnier. Clienteles et fidélités en Europe a l’epoque moderne / Ed. Y. Durand. — Paris, 1981; Kettering S. Patrons, Brokers and Clients in Seventeenth-Century France. — New-York — Oxford, 1986; Klientelsystem in Europa der fruhen Neuzeit / Hrsg. A. Mączak. — München, 1988; Mąnczak A. Klientela. Nieformalne systemy władzy w Polsce i Europie XVI–XVIII w. — Warszawa, 1994; Kurtyka J. Problem klienteli moźnowładczej w Polsce późnośredniowiecznej // Genealogia — władza i społeczeństwo w Polsce średniowiecznej. — Toruń, 1999. — S. 47 – 122 та інш.
5 Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. — С. 91; Блок Марк. Феодальне суспільство. — С.224–231.
6 Блок Марк. Феодальне суспільство. — С.224.
7 Толочко А. П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, идеология. — К., 1992. — С. 184.
8 Там же. — С. 24.
9 Шабульдо Ф. Русь в інтеграційних процесах XIII–XVI ст. // Другий міжнародний конгрес україністів. Історія. — Част. 1. — К., 1995. — С. 30.
10 Окиншевич Л. Вступ до науки про право і державу. — Мюнхен, 1987. — С. 48.
11 Медведев И. П. Некоторые правовые аспекты византийской государственности // Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе (XI–XVII вв.) — Ленинград, 1990. — С. 9.
12 Люблинская А. Д. Государство эпохи Возрождения в Западной Европе // Типология и периодизация культуры Возрождения. — Москва, 1978. — С. 10.
13 Петров M. Т. Об исторической модели «мирового Возрождения» в связи с некоторыми политико-культурными характеристиками западноевропейского Ренесанса // Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе (XI–XVII вв.). — С. 187–188.
14 Strayer J. On the medieval origins of the modem state. — Prinston, 1973. — P. 12.
15 Петров M. T. Об исторической модели «мирового Возрождения»... — С. 190.
16 Ціватий В. Проблема влади і владарі-державці у Західній Європі середньовіччя та раннього нового часу (політико-правові теорії і реальність) // Середньовічна Європа: погляд з кінця XX ст. Матеріали наукової конференції. — Чернівці, 2000. — С. 61.
17 Струкевич О. К. Провідні політико-культурні орієнтації еліти // Українське суспільство на зламі Середньовіччя і Нового часу: нариси з історії ментальності та національної свідомості. — К., 2001. — С. 127.
18 Дьяконов М. Очерки общественного и государственного строя Древней Руси. — Санкт-Петербург, 1912. — С. 14.
19 Люблинская А. Д. Государство эпохи Возрождения в Западной Европе... — С. 14.
20 Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації // Історія України. — 2002. — № 8. — С. 9.
21 Шульгин О. Нарис з нової історії Європи. — С. 142; Поршнев Б. Ф. Тридцателетняя война... — С. 64.
22 Цьольнер Е. Історія Австрії. — Львів, 2001. — С. 153–154.
23 Поршнев Б. Ф. Тридцателетняя война... — С. 59.
24 Історія Центрально-Східної Європи. — Львів, 1996. — С. 186.
25 История Чехии. — Москва, 1947. — С. 101.
26 Поршнев Б. Ф. Тридцателетняя война... — С. 59.
27 Порівн.: Плохій С. Божественне право гетьманів: Богдан Хмельницький і проблема легітимності гетьманської влади в Україні // Mediaevalia Ucrainica: ментальність та історія ідей. — Т. III. — 1994. — С. 99–100.
28 Історія Центрально-Східної Європи. — С. 180.
29 Samsonowicz Н. Historia Polski do roku 1795. — Warszawa, 1990 — S. 173.
30 История Европы. — T. 4: Европа Нового времени (XVII–XVIII века) — Москва, 1994. — С. 167.
31 Historia dyplomacji Polskiej. — T. II: 1572–1795. — Warszawa, 1982. — S. 175.
32 Возгрин B. E. Россия и европейские страны в годы Северной войны. — Ленинград, 1986. — С. 143.
33 История Европы. — Т. 3: От Средневековья к Новому времени (конец XV — первая половина XVII в.) — Москва, 1993. — С. 211.
34 Димитров С., Манчєв К. История на балканските народи XV–XIX вв. — София, 1971. — С. 18–19.
35 Іналджик Г. Османська імперія. Класична доба 1300–1600. — К., 1998. — С. 116.
36 Історія Центрально-Східної Європи. — С. 197.
37 Kołodziejczyk D. Podole pod panowaniem tureckim. Ejalet Kamieniecki. 1672–1699. — Warszawa, 1994. — S. 13.
38 Железнякова А. Босния под Османской властью в XV–XVII вв. // Османская империя: государственная власть и социально-политическая структура. — Москва, 1990. — С. 170.
39 Шушарин В. П. Особенности международной обстановки на Балканах во второй половине XIV — первой половине XV в. // Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XV–XVI вв. — Москва, 1984. — С. 45.
40 Его же. Королевство Венгрия и Османская империя (XV — первая чверть XVI в.) // Там же. — С. 105.
41 Costâchescu М. Documente moldovenesti inainte de Steban cel Mare. — Vol. II. — Bucurecti, 1959. — Р. 599; Параска П. Ф. Териториальное становление Молдавского феодального государства во второй половине XIV в. // Социально-економическая и политическая история Юго-Восточной Европы (до середины XIX в.) — Кишинев, 1980. — С. 64.
42 Costâchescu М. Documente... — Р. 601.
43 Семенова Л. Е. Некоторые аспекты международного положения Молдавского княжества во второй половине XV в. // Юго-Восточная Европа в средние века. — Кишинев, 1972. — С. 208.
44 Параска П. Ф. Териториальное становление Молдавского феодального государства... — С. 65.
45 Борничень-Максим М. Турецкие документы о финансово-экономических обязательствах Молдавии и Валахии перед Османской империей во второй половине XVI в. // Восточные источники по истории народов Юго-Восточной и Центральной Европы. — T. III. — Москва, 1974. — С. 241.
46 Греков И. Б. Османская империя и страны Центральной и Восточной Европы в 50–70-е гг. XV в. // Османская империя и страны... Европы в XV–XVI вв. — С. 65.
47 Семенова Л. Е. Некоторые аспекты международного положения... — С. 208.
48 Греков К. Б. Османская империя и страны... — С. 76.
49 Гонца Г. В. Изменение тактики внешнеполитического курса Молдавского государства в последних десятилетиях XV — начале XVI в. // Социально-экономическая и политическая история Юго-Восточной Европы (до середины XIX в.) — Кишинев, 1980. — С. 104.
50 Леп’явко С. Формування молдавської політики українського козацтва // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. — Вип. 7. — К., 2000. — С. 79–88.
51 Семенова Л. Е. Взаимоотношения Дунайских княжеств с Османской империей в XVI в. // Османская империя и страны... Европы в XV–XVI вв. — С. 193.
52 Там же. — С. 194.
53 Nigazi A. Tarih. 3. — Istanbul, 1963. — P. 55–56.
54 Кантемир Д. Описание Молдавии. — Кишинев, 1973. — С. 44.
55 Власова Л. В. Взгляды Дмитрия Кантемира на развитие молдавско-османских политико-правовых отношений в XV — начале XVIII в. // Социально-экономическая и политическая история Молдавии периода феодализма. — Кишинев, 1988. — С. 110–111.
56 Цит. за: Кантемир Д. Описание Молдавии. — С. 79.
57 Там же. — С. 44.
58 Цит. за: Cantemir D. Istoria imperiului Ottomane. — Vol. II. — Bucuresti, 1878. — Р. 274.
59 Советов П. В. Проэкты вступления Дунайских княжеств в подданство России и Речи Посполитой в XVII — начале XVIII в. // Россия, Польша и Причерноморье в XV–XVIII вв. — Москва, 1979 — С. 317.
60 Documente privitoare la istoria romanilor. In 44 vol. — Supl. II., Vol. III. — Bucuresti, 1900. — Р. 155–156.
61 Sarnecki K. Pamiętniki z czasów Jana Sobieskiego. Diariusz i relacje z lat 1691–1696 / Wyd. J. Wolinski. — Wrocław, 1958. — S. 14–16.
62 Власова Л. В. Два направления внешней политики Молдавии и их преломление в ее взаимоотношениях с Польшей в 80–90-е гг. и в XVII в. // Россия, Польша и Причерноморье... — С. 336.
63 Там же. — С. 338.
64 Кириченко Н. Текст русско-молдавского договора 1711 г. и соответсвие его летописи Й. Некулчи // Вековая дружба. Сб. ст. — Кишинев, 1961. — С. 319.
65 Іналджик Г. Османська імперія... — С. 118; Порівн. також: Kołodziejczyk D. Podole pod panowanvem tureckim... — S. 19.
66 Блашкович Й. Два турецких документа к истории Трансильвании // Восточные источники... — С. 150.
67 Шушарин В. П. Королевство Венгрия и Трансильвания во время войны Османов с Габбсбургами // Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XVII в. — Часть 1: Главные тенденции политических взаимоотношений. — Москва, 1998. — С. 33.
68 Блашкович Й. Два турецких документа... — С. 151.
69 Шушарин В. П. Королевство Венгрия и Трансильвания... — С. 42.
70 Османская империя в первой чверти XVII века. Сб. докум. и мат. — Москва, 1984. — С. 192.
71 Медведева К. Т. Внешнеполитическое положение Трансильванского княжества в 50–60-е гг. XVII в. // Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Європы в XVII в. — С. 188.
72 Вознесенский Н. Очерки Трансильвании. — Санкт-Петербург, 1849. — С. 22.
73 Іналджик Г. Боротьба за Східно-Європейську імперію, 1400–1700 рр. Кримський ханат, Османи та піднесення Російської імперії // Кримські татари: історія і сучасність (до 50-річчя депортації кримськотатарського народу). Матеріали міжнародної наукової конференції. — К., 1995. — С. 117.
74 Греков И. Б. Османская империя и страны... — С. 74–76.
75 Іналджик Г. Боротьба за Східно-Європейську імперію, 1400–1700 рр... — С. 118; Федорук Я. Міжнародна дипломатія і політика України 1654–1657. — Частина I: 1654 рік. — Львів, 1996. — С. 7.
76 Федорук. Я. Міжнародна дипломатія... — С. 7.
77 Греков К. Б. К вопросу о характере политического сотрудничества Османской империи и Крымского ханства в Восточной Европе в XVI–XVII вв. // Россия, Польша и Причерноморье... — С. 302.
78 Тунманн. Крымское ханство. — Симферополь, 1991. — С. 46.
79 Галенко О. Дипломатія Кримського ханства (середина XV — 1783) // Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 246.