6. Методичні рекомендації до написання розділів індивідуального завдання

РОЗДІЛ 1

Створення власного бізнесу та виконання підприємницьких функцій – складна і ризикована справа, яка вимагає сили волі, наполегливості та креативності від підприємця. На етапі створення бізнесу одним із ключових етапів є обрання та обґрунтування бізнес-ідеї. Саме актуальність та перспективність бізнес-ідеї значною мірою визначають успішність створюваного бізнесу.

У процесі написання цього розділу роботи рекомендується розглянути можливості ведення бізнесу, актуальність обраної бізнес-ідеї на ринку товарів і послуг у місті Одесі та Одеській області. Необхідно визначити асортимент та найменування продукції чи послуг, які будуть надаватися клієнтам, їхню сферу використання та основні характеристики. Перерахуйте ціни на Ваші товари і послуги. Охарактеризуйте систему знижок і пільг, які Ви запропонуєте Вашим споживачам. Як буде розраховуватися ціна на товар (послугу)? Чи буде змінюватися ціна від форми сплати, часу оплати, сезону, кількості купленого товару та інших чинників?

Ураховуючи можливості експорту та імпортозаміщення, необхідно обґрунтувати привабливість продукції для потенційних клієнтів, її конкурентоспроможність та інноваційність.

Залежно від виду продукції, що планується до випуску, необхідно розглянути необхідність ліцензування та отримання сертифікатів якості, умови гарантійного та післягарантійного обслуговування, утилізації відходів виробництва.

РОЗДІЛ 2

У цьому розділі необхідно обґрунтувати спосіб входження в бізнес з урахуванням місця розташування бізнесу.

Входження в бізнес можливо здійснити одним із таких способів:

• створення бізнесу «з нуля»;

• купівля існуючого бізнесу;

• франчайзинг.

Необхідно висвітлити особливості обраного способу входження в бізнес, розкрити його переваги порівняно з альтернативними.

РОЗДІЛ 3

Відповідно до законодавства України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є:

1) господарські організації ‒ юридичні особи, які створені та здійснюють господарську діяльність відповідно до законодавства України;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства – фізичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

У цьому розділі необхідно навести порівняльний аналіз двох найбільш поширених форм організації малого бізнесу – фізичної особи-підприємця та товариства з обмеженою відповідальністю.

Після обрання організаційно-правової форми створюваного бізнесу необхідно обрати та охарактеризувати систему оподаткування. Українське законодавство передбачає для суб’єктів малого підприємництва загальну та спрощену систему оподаткування.

Юридична особа або фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає встановленим вимогам, про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, і реєструється платником єдиного податку у визначеному порядку.

Законом передбачено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи платників єдиного податку.

Перша група ‒ фізичні особи-підприємці, які не використовують роботу найманих осіб, здійснюють роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, з річним обсягом доходу упродовж календарного року що не перевищує 300 000 гривень.

Фіксована ставка податку встановлена в сумі до 10% розміру мінімальної заробітної плати в розрахунку на календарний місяць.

Друга група ‒ фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, зокрема побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства за умови, які упродовж календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

1) кількість найманих працівників, які знаходяться з ними в трудових стосунках, одночасно не перевищує 10 осіб;

2) річний обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Фіксована ставка визначена в розмірі до 20 % розміру мінімальної заробітної плати в розрахунку на календарний місяць.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичні особи-підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінюванню нерухомого майна (гр. 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи-підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, установленим для третьої групи.

У Додатку Б, згідно із законом, наданий список видів побутових послуг населенню, які можуть надаватися першою і другою групою платників єдиного податку.

Третя група включає фізичних осіб ‒ підприємців та юридичних осіб, які упродовж календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

1. кількість найманих працівників, які знаходяться з ними в трудових стосунках – без обмежень;

2. річний обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень.

Ставка податку:

• 3% за умови реєстрації платником ПДВ;

• 5% при зарахуванні ПДВ.

Представники 3 групи здійснюють будь-які види діяльності, крім тих, які заборонені платникам єдиного податку.

До четвертої групи  належать сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%. Четверта група єдиного податку заміняє собою скасований фіксований сільськогосподарський податок. Ставка податку залежить від категорії (типу) земель та їх розташування.

РОЗДІЛ 4

У цьому розділі необхідно розкрити послідовність реєстрації власної справи із зазначенням усіх інстанцій та необхідних документів.

ВИСНОВОК. У висновку (1 сторінка) у стислому вигляді наводяться підсумки дослідження.