Визначення рівня загальної рентабельності
4.2 Визначення точки беззбитковості
Рівень беззбитковості по кожному виду продукції визначається виходячи з середнього рівня цін без податку на додану вартість. У зв'язку з тим, що при наявності декількох видів продукції, що випускається, на підприємстві розділити витрати на постійні і змінні дуже складно, то за постійні витрати приймають найбільший планований рівень накладних витрат, розподілений по видах продукції відповідно до частки основної заробітної плати в загальному фонді заробітної плати в перший рік діяльності. Саме такий підхід дозволяє визначити скільки продукції кожного виду необхідно продати для досягнення беззбитковості фірми. Також використовується традиційний підхід при визначенні точки беззбитковості в умовах випуску/продажу декількох видів виробів - визначення крапки беззбитковості на одну гривню товарної продукції.
Для знаходження точки беззбитковості необхідно мати значення наступних величин:
1. Умовно-постійні затрати (УП) - затрати на утримання та експлуатацію приміщення, обладнання, організацію виробництва, управління.
УП = Вз.г + Вк (4.9)
УП =
2. Умовно-змінні затрати (УЗ) - це затрати, загальна сума яких за певний час залежить від об’єму виготовленої продукції, віднесені до виробничої програми.
УЗ= (Вс + Вен + Зп + Вс.с) : N (4.10)
УЗ =
Розрахуємо точку беззбитковості виробництва:
Тбз = УП : (Цбез ПДВ-УЗ) (4.11)
Тбз =
Критичним об’ємом виконання замовлення, вище якого виробництво стає рентабельним, є _____ штук.
Критичний обсяг виробництва (точку беззбитковості) можна визначити і в грошовому вимірі, що є більш прийнятним для багатопродуктного виробництва. У цьому разі:
Вкр = Уп / К, (4.12)
де Вкр – критичний обсяг виробництва, грн.
К – коефіцієнт маржинального прибутку
К = (В- Сзм) / В, (4.13)
де Сзм – загальна величина змінних витрат
Сзм = М+Зп+Відр, (4.14)
де В – виручка без ПДВ, грн.
Сзм =
К =
Вкр =
Що більшим є обсяг виробництва над його критичну величину, то вищою є економічна безпека виробництва.
Ринкові відносини мають загальний характер, поширюються на всі господарські сфери і регіони держави, проникають у всі частини економічної системи. В них вступає безліч суб’єктів, а в сферу обігу находять різноманітні товари і послуги, що загалом формує вельми складну і багато вимірювальну структуру ринку. Вивчення останньої дозволяє комплексно дослідити єдність, взаємозв’язок і взаємодію складових елементів ринку, знаходити і розвивати нові організаційні форми господарських зв’язків і товарно–грошового обміну.
Зробивши необхідні розрахунки планово-економічних показників діяльності підприємства, можемо зробити висновок…………
Рекомендована література
1. Березін О.В. Економіка підприємства: практикум: Навч. посіб. – К.: Знання, 2011. – 254 с.
2. Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. – 2-ге вид., доп. – К.: А.С.К., 2010. - 400 с.
3. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. – 2-ге вид. - К.: Центр навчальної літератури, 2010. - 488 с.
4. Горбонос Ф.В., Черевно Г.В., Павленчик Н.Ф., Павленчик А.О. Економіка підприємства: Підруч. – К.: Знання, 2010. – 463 с.
5. Гринчуцький В.І., Карапетян Е.Т., Погріщук Б.В. Економіка підприємства: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 304 с.
6. Іванілов О.С. Економіка підприємства: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 728 с.
7. Причепа І.В. Економіка підприємства: Самостійна робота студентів.: Навч. посіб. – Вінниця: ВНТУ, 2014. – 145 с.
8. ПокропивнийС.Ф., СобольС.М., ШвиданенкоГ.О., ШапринськаЛ.М. Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування: Навч. метод. Посібник для самост. вивч. диск. – К.: КНЕУ, 2010. – 160 с.