- •1. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
- •2. Предмет аграрного права України, його зміст та особливості.
- •3. Методи правового регулювання аграрних відносин.
- •4. Принципи аграрного права України.
- •5. Система аграрного права України.
- •6.Поняття та види джерел аграрного права.
- •7.Закони як джерела аграрного права України.
- •8.Підзаконні акти в системі джерел аграрного права.
- •9.Локальні нормативні акти.
- •10.Поняття та особливості аграрних правовідносин.
- •11.Класифікація аграрних правовідносин.
- •Внутрішньогосподарські;
- •Зовнішньогосподарські.
- •12. Види і структура внутрішніх правовідносин у приватних аграрних підприємствах кооперативного і корпоративного типі.
- •13.Види і структура внутрішніх правовідносин у державних аграрних підприємствах(дап).
- •14. Правовідносини в аграрно-виробничих та інших агропромислових утвореннях.
- •15.Поняття і класифікація суб’єктів аграрного права
- •Суб'єкти аграрного господарювання:
- •За порядком створення:
- •За спеціальною правоздатністю та функціями:
- •Усі суб'єкти аграрного господарювання використовують землі сільськогосподарського призначення та інші природні ресурси.
- •17. Загальні засади створення та ліквідації суб'єктів аграрного господарювання.
- •За рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу;
- •18.Основні принципи управління сільськогосподарськими підприємствами.
- •Виборність виконавчих органів управління, органів контролю, а також керівників кооперативу, господарського товариства;
- •Затверджують правила внутрішнього розпорядку, річний звіт і баланс кооперативу, порядок формування і використання доходу кооперативу;
- •Затверджують рішення правління кооперативу про прийом нових членів;
- •Вирішують питання про реорганізацію або ліквідацію кооперативу
- •Виконанням рішень загальних зборів, дотриманням статуту підприємства, правил внутрішнього розпорядку, положень про оплату праці,
- •Збереженням майна кооперативу, за законністю договорів і господарських операцій;
- •20.Органи управління сільськогосподарських підприємств корпоративного типу
- •21.Органи управління в державних сільськогосподарських підприємствах
- •22.Загальні питання ринкових перетворень на селі.
- •23.Правове регулювання приватизації в апк
- •Недержавним сільськогосподарським підприємствам передається безоплатно 51% акцій підприємств, що приватизуються.
- •24.Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аграрному секторі
- •Сезонні мита діють протягом строку збирання і закладення на зберігання аналогічної вітчизняної сільськогосподарської продукції.
- •25.Правове регулювання ринку зерна.
- •При прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов'язаний здійснити аналіз його якості і вживати усіх заходів для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.
- •Зерновий склад є складом загального користування і зобов'язаний приймати на зберігання зерно від будь-якої особи.
- •26.Правове регулювання ринку цукру.
- •Роздрібна торгівля цукром може здійснюватися виключно особами, які зареєстровані як суб'єкти підприємниці.
- •27.Правове регулювання ринку алкоголю й тютюну.
- •Виробництво спирту етилового може здійснюватися лише на державних підприємствах за наявності у них ліцензій.
- •28.Правові засади державної регулятивної діяльності в сільському господарстві
- •29.Форми й методи регулятивної діяльності державних органів у сільському господарстві
- •30.Система й повноваження державних органів, які здійснюють регулювання сільського господарства
- •Структурні підрозділи та цовв, діяльність яких координує та спрямовує Міністр
- •31.Органи державного контролю та інспекції в апк
- •32.Правові засади державної регулятивної діяльності в сільському господарстві
- •33.Форми й методи регулятивної діяльності державних органів у сільському господарстві
- •34.Система й повноваження державних органів, які здійснюють регулювання сільського господарства
- •Структурні підрозділи та цовв, діяльність яких координує та спрямовує Міністр
- •35.Органи державного контролю та інспекції в апк
- •36.Поняття виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств та її правове регулювання
- •Добровільно може брати на себе виконання державного замовлення на продаж сільськогосподарської продукції.
- •Реалізує свою продукцію та надає послуги підприємствам, організаціям і громадянам за цінами й тарифами, що встановлюються ним самостійно або на договірній основі.
- •37.Загальна характеристика фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств та її правове регулювання
- •38.Правові форми організації праці в аграрних підприємствах
- •39.Підрядно-орендні утворення як форми організації праці в аграрних підприємствах
- •47.Права та обов'язки сільськогосподарських землекористувачів
5. Система аграрного права України.
Аграрне право України – це комплексна, інтегрована й спеціалізована галузь права, яка історично склалася і являє собою повноцінну систему аграрно-правових інститутів.
Для аграрного права характерна наявність, насамперед, комплексних правових інститутів.
Провідний серед них – інститут права власності на землю (переважно приватну). Він є наслідком здійснення радикальних реформ у сільському господарстві – земельної та аграрної, виникнення аграрних товаровиробників, підприємницьких засад їхньої діяльності.
Комплексну земельно-аграрну правову природу має і новий правовий інститут – паювання земель Воно є, по суті, основною формою набуття селянами права приватної власності на ці землі.
Також є поширений у практиці інститут оренди земель сільськогосподарського призначення, який здебільшого використовується аграрними суб'єктами, що значною мірою зумовлює їх юридичну природу.
Одним із нових інститутів аграрного права є інститут фермерського господарства, який органічно поєднує норми права, що регламентують складний комплекс земельних, трудових, майнових, організаційних, управлінських та інших відносин.
Найусталенішим правовим інститутом аграрного права є інститут сг. кооперації.
Система аграрного права як навчальна дисципліна передбачає послідовну наявність 3 складових, якими є: 1) загальна частина; 2) особлива частина; 3) спеціальна частина.
Можливість вирізнення загальної частини навчального курсу аграрного права України є показником, що засвідчує об'єктивне існування відповідної окремої галузі права.
До загальної частини курсу належать такі вихідні загальнотеоретичні теми, як: предмет аграрного права, його принципи й система; джерела аграрного права, їх поняття та класифікація; аграрні правовідносини (поняття, види, особливості, класифікація); державне регулювання сільського господарства (зміст, форми, система державних органів тощо); правове становище різних аграрних суб'єктів (фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів, особистих селянських господарств); особливості реформування аграрних відносин тощо.
Особлива частина навчального курсу розпочинається з розкриття особливостей правового режиму земель сільськогосподарського призначення, які є основним засобом виробництва, базою для виробничої сільськогосподарської діяльності всіх аграрних суб'єктів.
Спеціальна частина навчального курсу містить характеристику аграрного права зарубіжних країн і правове регулювання земельної та аграрної реформи в цих країнах.
6.Поняття та види джерел аграрного права.
Джерелами аграрного права України є уніфіковані й диференційовані акти правотворчості державних органів, а також акти правотворчості суб'єктів аграрного господарювання (зі статусом юридичних осіб), які є формою вираження й закріплення бажаної моделі поведінки та моделі аграрних відносин.
Особливості джерел аграрного права:
уніфіковані акти аграрного законодавства являють собою основу становлення АП як самостійної галузі національного права;
у нормативних актах, що стосуються аграрного права, містяться норми, якими регулюються як аграрні відносини, так і відносини інших галузей права – земельного, господарського, адміністративного, трудового та ін. Наприклад, ЗК регулює земельні відносини. Разом з тим глави і статті ЗК, якими регулюються відносини з правового режиму земель сільськогосподарського призначення, стосуються як земельного, так і аграрного права.
відсутність єдиного акту кодифікованого характеру, тобто Аграрного кодексу;
значущість локальних актів санкціонованої та делегованої правотворчості суб’єктів аграрного господарювання, заснованих на недержавній формі власності;
зростання питомої ваги законів та актів Президента в нормативно-правовому масиві, що регулює аграрні відносини;
збереження рекомендаційної правотворчості;
зростання ролі міжнародних норм права та уніфікації національного аграрного законодавства щодо міжнародного права.
Основу системи джерел АП складають уніфіковані й диференційовані нормативно-правові акти.
Уніфіковані акти аграрного законодавства - це юридична форма вираження норм АП, спрямованих на інтеграцію правового регулювання аграрних відносин, уніфікацію правового статусу і правової регламентації діяльності суб'єктів аграрного господарювання.
Диференційовані акти аграрного законодавства - це нормативно-правові акти, що розробляються з урахуванням відмінностей у статусі суб'єктів аграрного господарювання.
КЛАСИФІКАЦІЯ
І. За суб'єктом нормотворчості джерела АП поділяються на: конституційні акти; закони і постанови Верховної Ради; укази Президента; акти Кабінету Міністрів України; акти Конституційного Суду України; акти міністерств, відомств та інших органів центральної виконавчої влади; акти органів місцевого самоврядування; акти уповноважених державою громадських організацій; локальні нормативні акти; міжнародні правила, конвенції, звичаї.
ІІ. За обсягом волі, вираженої в нормативному акті, джерела аграрного права поділяються на:
акти, що регулюють загальноаграрні правовідносини, тобто розраховані на взаємовідносини суб'єктів аграрного права з іншими державними, господарськими суб'єктами;
акти внутрігосподарські, які регулюють внутрішні взаємовідносини між структурними підрозділами і учасниками сільськогосподарської діяльності.