22.Загальні питання ринкових перетворень на селі.

Ринкові перетворення й аграрна реформа започатковані у зв'язку з тим, що стара радянська адміністративно-командна система господарювання показала свою неефективність. Більшість колгоспів і радгоспів, утворених у ході насильницької колективізації, були збитковими. Практикувався механізм "ножиць цін", тобто завищення цін на продукцію промисловості та заниження – на сільськогосподарську, що призвело до зубожіння села. Внаслідок такого пограбування зростало відчуження селян від землі та інших засобів виробництва, втрачалися стимули до праці, сільське господарство значно відставало від передових аграрних технологій розвинених країн, що робило його щораз менш ефективним.

Механізм адміністративно-командної планової економіки передбачав монополію державної власності на засоби виробництва, в тому числі природні ресурси, застосування жорстких методів централізму в управлінні сільським господарством, тобто адміністративних наказів (команд) і примусу; забезпечувалася майже повна зайнятість населення, але розподіл матеріальних благ здійснювався централізовано на плановій основі.

Особливо негативним моментом планової економіки було знищення стимулу людини до ефективної творчої праці. Повна зайнятість позбавляла людей страху втратити роботу, індивідуальна ініціатива не заохочувалася: від працівників вимагалося тільки виконувати команди.

Ринкова система господарювання характеризується плюралізмом форм власності, регулюванням ринкових законів попиту і пропозиції. Вона має свої мінуси: певний рівень безробіття; високий рівень лібералізації, який, з огляду на український менталітет, був сприйнятий як вседозволеність; відсутність централізованої системи державного планування, що призвело певною мірою до відсутності ефективного управління господарськими процесами.

Загалом ринкові реформи в Україні на селі поділяються на такі етапи:

І. Деклараційний етап (1990-1994 рр.):

1. проголошення на офіційному рівні курсу на ринкові перетворення,

2. формування багатоукладної ринкової економіки,

3. забезпечення приватної власності на засоби виробництва і на земельні ділянки.

4. приймаються законодавчі акти, які регулюють порядок зайняття підприємницькою діяльністю, встановлюють основні засади приватизації майна і землі, закріплюють право приватної власності, вільного ціноутворення.

II. Інфраструктурний етап (1995-1998 рр.): зусилля держави спрямовані на поступовий перехід до ринкових важелів управління сільським господарством і формування інфраструктури аграрного ринку

III. Концептуальний етап (1998-1999 рр.): у цей час опрацьовуються концепції аграрної реформи

IV. Радикальний етап (1999-2000 рр.): пов'язується з прийняттям реформаторського Указу Президента України від 3 грудня 1999 р. № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки". Радикальність реформ полягала в тому, що протягом короткого періоду колективні сільськогосподарські підприємства були реформовані і на їх базі створені приватні сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, агрогосподарські товариства, сільськогосподарські кооперативи та інші суб'єкти аграрного права, засновані на приватній власності

V. Закріплюючий етап (2001-2002 рр.): для того, щоб закріпити позитивні результати аграрної реформи, вживаються заходи щодо її моніторингу і подальшого формування інфраструктури аграрного ринку

VI. Комплексний етап (2003 – 2004 р.р.). пов'язаний з Комплексною програмою розвитку аграрного ринку України на 2003-2004 роки, Програма має комплексний характер і передбачає: формування інфраструктури аграрного ринку

VIІ. Стратегічний етап (з 2004 р. і до сьогодні). Пов'язаний з прийняттям ряду нормативно-правових актів, спрямованих на закріплення принципу пріоритетності розвитку агропромислового комплексу та соціального розвитку села, а саме:

1. Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24 червня 2004 року;

2. Закону України «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року» від 18 жовтня 2005 року;

3. Указу Президента України «Про заходи щодо розвитку аграрного ринку» від 30 серпня 2004 року;

4. Положення про Аграрний фонд, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 2005 р. N 543;

5. Статуту Аграрної біржі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2005 р. N 1285.