30.Поняття про організаційні форми навчання.

Основними формами організації навчання слід вважати такі, що створюють певні умови для оволодіння учнями знаннями, уміннями й навичками.

Форми організації навчання пройшли історичний шлях розвитку і зазнали змін відповідно до мети і завдань освіти кожного історичного періоду.

Історичні форми навчання:

*індивідуальна – вчитель працює окремо з кожною дитиною (сучасною формою навчання є репетиторство);

*індивідуально-групова – вчитель працює в одному приміщенні з дітьми різного віку і різних розумових здібностей;

*бригадно-лабораторна – організуються бригади на чолі з бригадиром, які виконують певну навчальну роботу, бригада оцінюється однаково;

*метод проектів – організується з окремими учнями або групою, діти добирають інфу а потім захищають свою роботу перед класом (в поч класах учні створюють проекти «Мій рідний край», «Моє місто» і тд.;

*бел-ланкастерська система – була організована священником;

*мангеймська система – заснована в м. Мангеймі в Німеччині Й. Зінкергем. В основі цієї системи покладено диференціацію навчання, яка передбачає поділ дітей на 3 групи за їх розумовими здібностями – сильні, середні й тупі.

*метод Трампа – був поширений в 50-60х р. ХХ ст. Спочатку вчитель читав лекцію, потім проводив семінарські, практичні, лабораторні роботи. Під час виконання цих робіт ділив дітей на групи.

*метод Дальтон-план - кожна дитина отримувала план на місяць. Вчитель зазначав в окремій картці виконання завдання. Учень вивчав все самостійно. По закінченню виконання плану звітував про його виконання.

*класноурочна система навчання – була заснована Я. А. Коменським. У творі «Велика дидактика» він описав цю систему. Урок – це певний проміжок часу, який відводиться на заняття. З 1933 р класноурочна система є основною формою навчання в школах.

31.Урок як основна форма організації навчальної діяльності в сучасній школі. Сучасні вимоги до уроку.

В педагогіці класифікують вимоги до уроку таким чином:

Дидактичні:

- реалізація основних принципів навчання;

- застосування різноманітних методів навчання;

- реалізація освітньої мети;

- забезпечення міжпредметних зв*язків.

Психологічні:

- забезпечення розвитку пам*яті, уваги, мислення, уяви, спостережливості;

- забезпечення формування вмінь виконувати мислительні операції;

- забезпечення індивідуального підходу, враховуючи психічний розвиток дітей.

Виховні:

- реалізація виховної функції: виховання патріотизму, найкращих моральних якостей;

- встановлення правильних взаємовідносин між дітьми, прояв порозуміння, поавги, смівчуття.

Організаційні:

- своєчасна підготовка вчителя до уроку;

- наявність підручників, приладдя, ТЗН;

- організований початок і закінчення уроку, чіткий розподіл часу на виконання завдань.

Санітарно-гігієнічні:

- тепловий режим, освітлення, відповідність меблів росту дитини, колір приміщення;

- спостереження за станом здоров*я дітей;

- зовнішній вигляд вчителя і учнів.