- •1.Суть та завдання педагогіки. Джерела педагогіки.
- •2.Стадії розвитку педагогіки.
- •3.Основні педагогічні поняття.
- •4.Система педагогічних наук.
- •5.Взаємозв*язок педагогіки з іншими науками
- •6.Характеристика методів науково-педагогічного дослідження: методи роботи з літературою. (немає)
- •7.Характеристика методів науково-педагогічного дослідження: математичні методи.
- •8. Характеристика методів науково-педагогічного дослідження: методи вивчення досвіду.
- •9.Дидактика – теорія освіти і навчання. Завдання дидактики в умовах відродження національної школи.
- •10.Двосторонній характер процесу навчання.
- •11.Функції процесу навчання.
- •12.Протиріччя як рушійні сили процесу навчання.
- •14.Основні етапи засвоєння знань
- •15.Закономірності процесу навчання.
- •16.Принципи навчання. Виховуючий характер навчання. Врахування вікових особливостей учнів у навчанні.
- •17.Принцип наочності і науковості навчання.
- •18.Принципи свідомості, активності і доступності навчання.
- •19.Принцип міцності знань, умінь, навичок, систематичності і послідовності навчання.
- •20.Дидактичні принципи л.В. Занкова. Педагогіка співробітництва, її підхід до організації процесу навчання.
- •21.Зміст освіти. Види освіти.
- •23.Навчальна програма.
- •24.Підручники і навчальні посібники.
- •25.Методи і прийоми навчання. Класифікація методів навчання.
- •26.Словесні методи навчання.
- •27.Наочні методи навчання.
- •28.Практичні методи навчання.
- •29.Методи за характером пізнавальної діяльності і мислительної активності учня.
- •30.Поняття про організаційні форми навчання.
- •31.Урок як основна форма організації навчальної діяльності в сучасній школі. Сучасні вимоги до уроку.
- •32.Структура уроку. Типи уроків.
- •33.Інші позаурочні форми організації навчальної роботи, їх класифікація.
- •34.Домашня самостійна робота, її види.
- •35.Підготовка учителя до уроку.
- •36.Особливості роботи вчителя в малокомплектній школі.
- •37.Функції перевірки знань, умінь і навичок.
- •39.Види, форми, методи перевірки знань.
- •42.Характеристика виховного процесу, його ф-ції.
- •44.Рушійні сили виховання.
- •45.Підходи до виховання.
- •46.Традиційні принципи виховання.
- •47.Принципи національного виховання.
- •48.Поняття про методи і прийоми виховання. Класифікація методів виховання.
- •50.Методи організації діяльності.
- •51.Методи стимулювання позитивної поведінки.
- •52.Метоти самовиховання.
- •53.Форми організації виховної роботи, їх класифікація. Характеристика окремих форм виховної роботи.
- •54.Поняття «колектив» у спадщині видатних педагогів. Ознаки колективу, його структура.
- •55.Стадії розвитку колективу. Роль педагога в кожній із них. Стосунки в колективі.
- •56. Шляхи формування колективу.
- •57.Значення і завдання розумового виховання в сучасній школі.
- •58.Поняття про світогляд. Види світогляду. Структурні елементи світогляду.
- •59.Методика ознайомлення молодших школярів з традиціями українського народу, з народними святами, звичаями.
- •60. Форми роботи з розумового виховання.
- •1.Суть та завдання педагогіки. Джерела педагогіки.
- •2.Стадії розвитку педагогіки.
15.Закономірності процесу навчання.
Закономірності процесу навчання – це об*єктивні, стійкі та істотні зв*язки в навчальному процесі, що зумовлюють його ефективність.
Закономірності відображають залежності між елементами навчання.. Їх поділяють на 2 види:
Об*єктивні:
- виховний і розвиваючий характер навчання;
- зумовленість навчання суспільним потребам;
- зумовленість навчання віковим та реальним навчальним можливостям учнів;
- рівень активності учнів;
- цілеспрямована взаємодія вчителя, учнів і виучуваного предмету.
Суб*єктивні:
- належна організованість пізнавальної діяльності учня;
- відтворення операціїй і покладених на їх основі дій, передумови формування навичок;
- систематичне повторення навчального матеріалу;
- оволодіння учнями видами і способами діяльності, здатність учня визначати ситуацію, де ці способи можна використати;
- залежність рівня і якості засвоєння знань від урахування вчителем ступенів їх значущості;
- використання вчителем варіативних завдань, що спонукають переносити знання в нові умови.
16.Принципи навчання. Виховуючий характер навчання. Врахування вікових особливостей учнів у навчанні.
Принципи навчання – це вихідні керівні положення, які визначають зміст, форми і методи навчальної роботи в школі.
Основні принципи навчання: -зв*язок навчання з життям, -свідомості і активності; -систематичності і послідовності; -міцності; -науковості; -наочності; -врахування вікових і індивідуальних особливостей; -принцип доступності; -принцип емоційності.
17.Принцип наочності і науковості навчання.
Принцип наочності навчання враховує таку психологічну особливість дітей, як наочно-образне мислення. Наочність допомагає встановити зв*язок між наукою і життям, теорією і практикою, допомагає сприйняти об*єкт з різних сторін.
Види наочності:
- натуральна – дерева, рослини, знряддя праці, мінерали, каміння;
- зображувальна наочність: * площинна (картини, ілюстрації), * об*ємна (муляжі, макети, опудала);
- схематична – атласи, контурні карти, графіки);
- ТЗН – телек, комп, ноут, мультимедійна дошка.
Принцип науковості полягає в переході від зовнішнього предмету до його внутрішньої будови.
Види знань:
- донаукові знання – знання, отримані дитиною до 6 років (сім*я, дитсадок);
- наукові знання – розкривають внутрішню будову даного предмета/явища;
- антинаукові знання – знання, які не доведені наукою (казки, міфи, легенди).
18.Принципи свідомості, активності і доступності навчання.
Принцип свідомості і активності: сутність цього принципу полягає в тому, щоб урахувати стан учня і спрямувати його пізнавальну діяльність. Цей принцип включає 3 аспекти:
- свідоме розуміння учнями навчального матеріалу;
- свідоме ставлення до навчального матеріалу;
- формування пізнавальної діяльності і поділення її на рівні: високий, середній, низький.
Принцип доступності: сутність цього принципу зводиться до того, щоб матеріал, який вивчається, був доступний, але викликав певні затрати, сили, час на його засвоєння.
Фактори, що впливають на доступність навчання:
1) зв*язок нових знань з тими, що є у дітей;
2) новий зміст може включати звичні для учня, незвичні або зовсім незнайомі міркування, доведення, форми, операції, мислення;
3) засвоєння знань залежить від інтересів, нахилу учня, сформованих навичок навчальної праці;
4) доступність змісту навчання завжди пов*язується з його небхідністю для всебічного розвитку учня.
