42.Характеристика виховного процесу, його ф-ції.
Процес виховання – це система виховних заходів, яка спрямована на формування гармонійно розвиненої особистості.
Процес виховання характеризується такими особливостями:
- він цілеспрямований;
- якості особистості не виступають як ізольовані, а тісно пов*язані між собою;
- наслідки виховного процесу носять неоднозначний характер;
- процес виховання є неперервним.
Процес виховання та його організація залежать від ряду чинників, які ми можемо поділити на об*єктивні і суб*єктивні.
Об*єктивні чинники:
- розбудова державності України, зміна систем навчальних закладів;
- створення економіки на ринкових засадах;
- розвиток соціальної сфери;
- відродження національних звичаїв, традицій;
- інтегративні зв*язки, розширення межі спілкування, вплив навколишнього середовища.
Суб*єктивні чинники:
- діяльність сім*і і громадських організацій;
- навчально-виховна діяльність навчальних закладів;
- цілеспрямованв діяльність ЗМІ.
Процес виховання покликаний реалізувати такі ф-ції:
43.Закономірності виховного процесу.
Процес виховання будується на основі певних закономірностей. Під закономірностями слід розуміти стійкі повторювані, об*єктивно існуючі зв*язки у ньому. Знання цих закономірностей та їх реалізація забезпечує ефективність виховного процесу. До таких закономірностей належать:
1)виховання пов*язане із суспільними потребами і умовами виховання;
2)людина виховується під впливом об*єктивних і суб*єктивних чинників;
3)результат виховання залежить від свідомості, навичок, переконань, ідеалів дитини;
4)діяльність – навчальна, ігрова, трудова, спортивна, художня, спілкування;
5)в процесі виховання складаються ділові та міжособистісні стосунки в колективі;
6)учні складають індивідуальну програму самовиховання, що допомагає їм коригувати свою діяльність і поведінку;
7)у вихованні важливо впливати і створювати емоції.
Ці основні закономірності важливо враховувати при організації виховної роботи.
44.Рушійні сили виховання.
45.Підходи до виховання.
Підходи до виховання з*явилися в 80-х рр ХХ ст.
1) системний – це аналіз явищ і процесів певної системи, що дає можливість упорядкувати їх і розглядати як одне ціле;
2) структурний – це розгляд явищ, які входять в систему ієрархії – підпорядкування структурним елементам;
3) комплексний – різновид структурного підходу, але відрізняється тим, що об*єднує різні різнорідні фактори, які мають значення для виховання;
4) діяльнісний – головний фактор – єдність свідомості, поведінки і ставлення до праці, коли учнем здійснюється певна система видів діяльностей:
- ігрова діяльність,
- навчальна;
- трудова;
- спортивна;
- художньо-естетична;
- ціннісно-орієнтовна.
5) творчий підхід – це запорука успішного розвитку і здійснення навчально-виховного процесу на високому рівні: творчість учня буде залежати від творчості вчителя;
6) диференційований – передбачає поділ учнів на мікрогрупи к навчанні та вихованні за однорідними критеріями;
7) індивідуальний – врахування особистісних особливостей кожного учня, прогнозування їх розвитку;
8) суб/єктивно-об*єктивний підхід.