Криміналістика

21. Поняття та ознаки обшуку

Обшук — це слідча дія, змістом якої є примусове обстеження приміщень і споруд, ділянок місцевості, окремих громадян з метою відшукання і вилучення предметів, що мають значення у справі, а також виявлення розшукуваних осіб.

Відшукання прихованих об’єктів (знарядь злочину, речових доказів, трупів, осіб, які переховуються від суду і слідства) може бути здійснено під час проведення обшуку, процесуальний режим якого визначений кримінально-процесуальним законодавством. Обшук є одним із способів отримання доказової інформації у кримінальному процесі.

Головна мета полягає у виявленні джерел доказової та орієнтуючої інформації. Обшук має на меті виявити знаряддя злочину, речі та цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини у справі. Метою обшуку може бути також виявлення розшукуваних осіб, трупів, тварин. Додатковою метою обшуку є виявлення і вилучення речей і предметів, вилучених з цивільного обороту і заборонених для використання, а також пошук майна для забезпечення відшкодування заподіяних збитків або в цілях можливої конфіскації.

Обшук відрізняється від інших слідчих дій перш за все своїм пошуковим характером. За своїм характером обшук схожий з виїмкою. Обшук має схожість зі слідчим оглядом. При провадженні цих слідчих дій здійснюється обстеження місцевості, приміщень та інших об’єктів з метою виявлення, фіксації та вилучення різних матеріальних джерел криміналістичної інформації. Разом з тим обшук і огляд — це різні слідчі дії. На відміну від слідчого огляду, обшук має такі особливості:

1) конкретизованість об’єктів пошуку;

2) належність об’єктів пошуку певним особам;

3) примусовий характер обстеження.

Обшук проводиться за вмотивованою постановою слідчого з санкції прокурора чи його заступника, за винятком житла чи іншого володіння особи. Відповідно до КПК обшук житла чи іншого володіння особи, за винятком невідкладних випадків, проводиться лише за вмотивованою постановою судді. При необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до судді за місцем провадження слідства (ст. 177).

Обшук є невідкладною слідчою дією. У невідкладних випадках обшук, за винятком житла чи іншого володіння особи, може бути проведений без санкції прокурора, але з наступним повідомленням прокурора в добовий строк про проведений обшук та його результати. У невідкладних випадках, пов’язаних з врятуванням життя та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, обшук житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді. Протягом доби з моменту проведення цієї дії слідчій направляє копію протоколу обшуку прокуророві (ст. 177 КПК).

23. Підготовка до обшуку, тактика обшуку

Обшук – слідча дія, що полягає в примусовому обстеженні приміщень, місцевості й інших об’єктів, а також окремих громадян з метою виявлення і вилучення знарядь злочину, предметів і цінностей, добутих злочинних шляхом, а також інших предметів і документів, що мають значення для розслідуваної кримінальної справи. Крім того, обшук може бути зроблений для виявлення розшукуваних осіб і прихованих трупів. У залежності від специфіки об’єкта, де проводиться обшук, умов його проведення, особливостей планування і тактики пошукових дій розрізняють обшуки: у житлах і інших приміщеннях (господарських будівлях, на робочому місці, місць у готелях, гуртожитках і т.п.): на відкритій місцевості: повторний: "екстрений", проведений у випадках, що не терпить зволікання,

без його попереднього санкціонування прокурором; одночасний (його називають також "груповим"), який являє собою тактичну операцію по проведенню одночасно за єдиним планом декількох самостійних обшуків у рамках однієї кримінальної справи: у приміщеннях, займаних дипломатичними представництвами: транспортних засобів ( що знаходяться на стоянці особистих

автомобілів, маломірних судів); особистий обшук. Примусовий характер пошукових дій і неминуче в зв’язку з цим вторгнення в сферу особистих інтересів обшукуємого, а в окремих випадках і інших осіб, становлять одну з характерних рис обшуку, що дозволяє відмежовувати його від інших слідчих дій, зокрема, від огляду місця події.

Підставою для проведення обшуку можуть бути будь-які дані, що містяться в показаннях свідків, потерпілих, підозрюваних і обвинувачених, а також в інших джерелах доказів, що свідчать про перебування в якому-небудь місці чи якої-небудь особи предметів чи документів, що мають

значення для справи. тЗ урахуванням особливостей місця обшуку й характеру предметів, що відшукуються, слідчий, крім наявних у слідчій валізі засобів криміналістичної техніки, повинен підготувати пошукові прилади й інші пристосування, які можуть знадобитися для пошукових дій. У випадку виробництва по кримінальній справі серії одночасних обшуків за єдиним планом необхідно вирішити питання про одночасний початок обшуків у всіх місцях, щоб не дати можливості одному зі співучасників сповістити інших осіб про вироблений у нього обшуку. Слідчому слід також підготувати засоби й способи зв’язку для забезпечення оперативного обміну інформацією між слідчими групами, зробити інструктаж членів цих груп.

У теорії криміналістики тактика обшуку розглядається стосов­но п’яти основних питань:1) що чи кого шукати;2) у кого шукати;3) де шукати;4) коли шукати;5) як шукати.

Реалізація тактичних прийомів обшуку потребує розгляду їх ситуаційної обумовленості, вивчення повторюваності та типовості ситуацій. Знання типових ситуацій дозволяє не тільки передбача­ти їх традиційне виникнення у відповідних умовах, а й обирати оптимальну тактику.