4.8. Булавка: [шпи́л'ка], ы, жін. (Онок, Боржавське); [бо́мбушка], ы, жін. (Великі Ком’яти).

Назва шпи́лька подається в [СУМ, ХІ: 521] із значеннями «предмет для заколювання волосся в зачісці у вигляді зігнутого навпіл дроту або двозубчастої вилочки; рід невеликої металевої голки з круглою голівкою на тупому кінці, яку використовують перев. для приколювання чого-небудь; перен. колюче, уїдливе зауваження, ущипливе слово; невеликий стержень, шпеник, цвях без головки, кілочок; розм. дуже тонкий каблук жіночого взуття; листок хвойної рослини, хвоїнка; тверда колючка на тілі деяких тварин, голка». В буковинських говірках назва шпи́лька т.с. ще вживається як медична назва для позначення ін’єкції або брошки [СБГ, 670]. Така назва поширена і в західнополіських говірках із значеннями «особливий рід приколки, що застібається; колючка на їжакові; тверда паличка пір’їни» [Аркушин, ІІ, 274].

Назва шпи́лька утворилася за допомогою суфіксального способу від іменника шпі́ль «верховина; загострена жердина, стрижень на будинку; пагорок», який є запозиченням з голландської мови; гол. spil «вісь, стрижень, веретено, коловорот, лебідка, шпиль» походить, можливо, за посередництвом проміжної форми *spinla від двн. spin(n)ila або днн. spinnila «веретено, стрижень, коловорот» [ЕСУМ: VІ, 462].

На думку П.Лизанця, лексема бо́мбушка утворена з назви ґо́мбоштÿ «булавка», що поширена на території Берегівського та південній частині Виноградівського району. Лексема ґо́мбоштÿ запозичена з угорської мови; пор. угор. gombostű «булавка». Назва бо́мбушка виникла із угор. складного слова gombostű внаслідок відпадання другої складової частини і додаванням суфікса -к(а). У лексемі бо́мбушка заміну ґ на б слід пояснювати регресивною асиміляцією на віддалі [Лизанець, к. № 258].

4.9. Металева чи пластамасова широка застібка на волосся у дівчат для прикраси: [чо́тик], а, чол. (Онок, Великі Ком’яти, Боржавське).

Назва чо́тик утворилася за допомогою суфіксального способу: додаванням суфікса –ик до іменника чот, який є запозиченням з угорської мови; пор. угор. csat «застібка» [Лизанець, к. № 259]. В закарпатській говірці с.Сокирниця Хустського р-ну поширені назви чо́ты, чо́тлик «шпилька для волосся» [ССк., 417].

4.10. Шпилька: [ко́пча], і, жін. (Онок, Великі Ком’яти, Боржавське); [бо́мбушка], ы, жін. (Великі Ком’яти).

Назва ко́пча відома і в закарпатській говірці с.Сокирниця Хустського р-ну із значеннями «те саме, що ву́диця (шпилька); металева скоба для укріплення з’єднань дерев’яних частин у будівлях» [ССк., 150]. Запозичена така назва з угорської мови; пор. угор. kapocs «застібка» [Лизанець, к. № 260].

Про назву бо́мбушка див. п. 4.7.

4.11. Застібка для волосся у вигляді зігнутих на дві частини і з’єднаних дротиків: [ниͤвиͤди́мка], ы, жін. (Онок, Великі Ком’яти, Боржавське).

Назва невиди́мка в українській літературній мові вживається у значенні «те, що неприступне зорові, чого не можна побачити; маленька тонка шпилька для жіночої зачіски» [СУМ, V: 257]. Утворилася така назва префіксально-суфіксальним способом від іменника вид, що походить від прасл. vidъ < *veid-; і.є. *ṵeid-, *ṵid- «дивитися; знати» [ЕСУМ, І: 370].

4.12. Складена коса у жінок: [ко́н'т'а], і, жін. (Онок); [ко́н'т'], а, чол. (Великі Ком’яти, Боржавське).

У закарпатській говірці с. Сокирниця Хустського р-ну вживається назва ко́нті для позначення шиньйона. Запозичена назва ко́нть з угорської мови; пор. угор. konty т.с. [ССк., 149]. На думку П.Лизанця, форма ж.р. ко́нтя виникла або за аналогією до коса́, за́плітка, або ввійшла у досліджувані говори з «приліплю» третьої особи -а, що пояснюється впливом угорських присвійних форм (пор. az ő kontya – його́ ко́нтя) [Лизанець, к. № 263].

В бойківських говірках також відома як застаріла назва конт «позика» [СБГ, 221].

4.13. Чепуритися, наряджатися: [паради́тиͤс'а], ажу́с'а, ди́с':а, недок., [у́парадитис'а], ражус'а, радис':а, док., [прибиͤрáтис'а], рáвус'а, рáйес':а, недок., [прибрáтис'а], бе́рус'а, бере́с':а, док.; [припа́ражоватис'а], жуйус'а, жуйес':а, недок., [припара́дитис'а], ражу́с'а, ради́с':а, док. (Онок, Великі Ком’яти, Боржавське).

Назва паради́тися поширена в говірці с. Сокирниця Хустського р-ну із значенням «наряджатися, чепуритися (про одяг, приміщення і т.п.)». Назви паради́тися, у́парадитися, припа́ражоватися, припара́дитися утворилися за допомогою префіксально-суфіксального способу з іменника пара́да «урочистість, святковість в одязі і под.», який є запозиченням з угорської мови; пор. угор. parade «прикраса, наряд» [ССк., 217].

В українській літературній мові широко поширена назва прибира́тися із значеннями «розм. те саме, що прибира́ти (порядкуючи в якому-небудь приміщенні, надавати йому охайного вигляду); надавати собі охайного вигляду, чепуритися; розм. те саме, що збира́тися (готуватися для того, щоб іти, їхати і т. ін. кудись або перед тим, як робити що-небудь, готуватися до чогось); під кого, перен., розм. наслідуючи, удавати з себе кого-небудь» [СУМ, VІІІ: 556]. В говірці с. Сокирниця Хустського р-ну ця назва вживається із значенням «приодягнутися» [ССк., 279].

Назва прибира́тися утворилася за допомогою префіксального способу від дієслова бра́ти (див. п.1.1) [ЕСУМ, І: 248].