2.19. Онуча, шматок тканини, яким обмотують ногу перед взуванням чобота, постола, личака тощо: [уну́ча], і, жін. (Онок); [пла́т'анка], ы, жін. (Великі Ком’яти, Боржавське).

Назва ону́ча подається в [СУМ, V: 699] із значенням «шматок тканини, яким обмотують ноги перед взуванням (перев. в чоботи)» та як розмовна «шматок старої, брудної тканини; ганчірка». В гуцульських говірках назва ону́ча (уну́чі перев. мн.) вживається для позначення шматка тканини, яким обмотують ногу перед взуванням [Гг, 139]. Походить така назва від прасл. *onutja, очевидно, префіксального похідного від дієслівної основи *-outei, що зберелася у поєднанні з іншими префіксами (прасл. ob-uti укр. [обу́ти], взу́ти) і зводиться до і.є. *eu-/ou «надягати» [ЕСУМ, IV: 194].

Назва пла́тянка вживається в українській літературній мові для позначення портянки, онучі [Грінченко: ІІІ, 192]. Ця назва утворилася за допомогою суфіксального способу з іменника плат «шматок полотна або іншої тканини». Про назву плат див. п. 1.2, 1.16, 1.17.

2.20. Панчохи, виріб машинного або ручного в’язання, що одягається на ноги за коліна: [чулкы́], ів, мн. (Онок, Великі Ком’яти, Боржавське).

Назва чулки́ «панчохи» – запозичення з рос. мови; пор. чулки́ значення т.с. Раніше назва запозичена з тюркських мов; пор. тат. чолгау «черевик», чув. чāлха «тс.», кирг. чулгоо, каз. ккалп. шулƒау, башк. сылгау «онучі», кумик. чылгавлар «обмотки», каз. шулык «черевик»; деякі з цих форм, мабуть, виникли шляхом субстантивації дієслів, пор. тат. чолга, узб. кирг. чулга, ккарп. шулга, башк. солга, хак. сулƒа «обмотувати, обкутувати, загортати, обволікати, охоплювати», чув. чāлха «заплутувати, переплутувати». Припущення про слов’янське походження та зв'язок із куль або з п. сиłа «ганчірка; онуча» сумнівні [ЕСУМ, VI: 353].

2.21. Шкарпетки, короткі панчохи, що не сягають коліна: [носки́], ів, мн. (одн. Носо́к, ка́, ч.); [штри́мфл'і], ів, мн. (одн. Штри́мфель, ля, ч.) (Онок, Великі Ком’яти, Боржавське).

Назва носки́ подається в словнику [СУМ, V: 446] з різними значеннями: «зменш. до ніс; передня частина взуття, панчіх, шкарпеток, ступні і т.ін.; передня частина багатьох предметів; те саме, що шкарпетки». Ця назва, мабуть, запозичена з рос. мови; пор. рос. носки́ т.с. Назва носо́к утворена за допомогою суфіксального способу, додаванням суфікса –ок до іменника ніс(нос), який походить від старост. ɴοsъ, прасл. nosъ [ЕСУМ, IV: 102].

Назва штри́мфлі відома також в говірці с.Сокирниця Хустського р-ну із значенням «шкарпетки; панчохи». Ця назва, ймовірно, запозичена з угор. мови; пор. угор. заст. жарт. strimfli «панчоха» [ССк., 425]

2.22. Босо, без взуття (про ходіння не обутими ногами): [бо́сыj], а, е. (Онок, Боржавське); [бос'ако́м] (Великі Ком’яти).

Назва бо́сий вживається в українській мові із значенням «невзутий, без взуття» [СУМ, І: 222]. Грінченко подає декілька значень слова бо́сий: «босой, необутый; неподкованный, неокованный; о собаке: темной шерсти с белыми лапами; человек с босою губой: человек без усов» [Грінченко, І, 89].

Назва босяко́м «босоніж» утворилася за допомогою суфіксального способу з прикметника бо́сий, який походить від прасл. *bosъ, що споріднене з лит. bāsas «босий», лтс. bass «тс.», двн. свн. bar «голий», дангл. bӕr, дісл. berr, вірм. bokʻ (<*bos-ko-) «тс.»; іє. *bhosos «голий», можливо, споріднене з *bhā- «світити, блищати», звідки й укр. білий або з *bhes- «стирати, знищувати, розсипати» (пор. дінд. bhа́sma- «попіл, зола», гр. ψīλος «голий, лисий, босий») [ЕСУМ, I: 237].

2.23. На голу ногу, без онучі, панчохи (про обування взуття): [на˯бо́су но́гу] (Онок, Великі Ком’яти, Боржавське).

Про назву бо́сий див. пп. 2.16.