2.4 Безпека праці під час топографо-геодезичних робіт

1. Робота на автомагістралях і автомобільних дорогах.

2. Безпека робіт із світлодалекомірами та електронними тахеометрами.

3. Виконання топографо-геодезичних робіт на водах.

4. Робота на будівельних і монтажних об’єктах.

5. Вимоги безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки.

1

Проведення землевпорядних розвідок автомобільних доріг пов'я­зане з підвищеним ризиком травмування персоналу розвідуваль­них підрозділів рухомим транспортом та іншими травмуючими чинниками. З огляду на це при проведенні даних робіт необхідно суворо дотримуватися вимог ДНАОП 6.1.14-1.02-00 «Правила безпеки під час проведення вишукувань автомобільних доріг», а також вимоги ІНУВ 3.2-218-051-95 «Інструкції про забезпечен­ня безпеки дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт на автомобільних дорогах». При виконанні топографо-геодезич­них робіт на існуючих автомагістралях і автомобільних дорогах усіх категорій потрібно заздалегідь погоджувати з місцевими орга­нами Державтоінспекції та дорожніми організаціями, що експлу­атують ці дороги, місця виконання робіт із зазначенням видів робіт, термінів їх виконання і кількості працівників, а також схеми огородження місця роботи і розстановки дорожніх знаків і дороговказів.

Перед початком робіт на автомобільних дорогах з рухом транспортних засобів або ж перед виходом бригади на автомагі­стралі керівник зобов'язаний проінструктувати працівників про використовувану умовну сигналізацію, що подається жестами або прапорцями, а також про порядок руху на маршруті. Переходи вздовж автодороги (на роботу або в процесі роботи) дозволяєть­ся проводити тільки по узбіччю земляного полотна назустріч руху транспортних засобів.

При проведенні робіт на проїжджій частині доріг керівник бригади зобов'язаний виставляти робочих-регулювальників за 50-100 м з обох боків від місця роботи і забезпечувати їх знака­ми обмеження швидкості.

При роботі на автомобільних дорогах необхідно по можливо­сті скорочувати час перебування працюючих на проїжджій час­тині дороги.

Під час виконання робіт на проїжджій частині дороги забо­роняється:

• залишати на автодорогах без нагляду геодезичні інстру­менти і устаткування;

• використовувати замість вішок сторонні предмети, створюю­чи цим аварійну обстановку у випадку провішувань ліній по осі дороги;

• виконувати роботи на автодорогах у туман, завірюху, гро­зу, при ожеледі;

• під час перерв у роботі знаходитися на проїжджій частині доріг усіх категорій.

При топографо-геодезичній зйомці або виконанні геодезич­них робіт у місцях перетину автодоріг із залізничними дорогами (переїздів) потрібно дотримуватися правил безпечного проведення робіт на залізничному транспорті.

Під час роботи на автодорожніх мостах довжиною до 50 м з числа працівників повинні виділятися регулювальники-сигнальщики, які зобов'язані спостерігати за рухом транспорту і по­давати сповіщальні сигнали працюючим. Працівники після отри­мання сигналу про наближення транспортних засобів повинні зійти з проїжджої частини моста або з небезпечного місця за межі моста.

При роботі на мостах довжиною понад 50 м працівники при наближенні автотранспорту для уникнення небезпеки повинні перейти до спеціальних майданчиків, передбачених конструкці­ями мостів.

При виконанні топографо-геодезичних робіт у тунелі керів­ник зобов'язаний указати кожному з працівників ніші, куди вони повинні переходити, щоб пропустити транспорт.

2

До роботи на світло-і радіодалекомірах, а також з використан­ням іншої апаратури подібного типу допускаються особи, які пройшли спеціальну підготовку і здали перевірочні випробуван­ня на знання правил техніки безпеки і технології робіт на даній апаратурі.

При роботі з радіогеодезичними приладами необхідно строго дотримуватися доданих до приладів інструкцій заводів-виробників з технічного обслуговування і техніки безпеки при їх вико­ристанні.

Для запобігання шкідливої дії електромагнітних полів радіо­частот на працівників слід дотримуватися заходів захисту і про­філактики відповідно до чинних нормативних актів, які визнача­ють санітарні норми і правила при роботі з джерелами електро­магнітних полів високих, ультрависоких і надвисоких частот.

Необхідно не рідше двох разів на рік проводити вимірювання інтенсивності випромінювання радіодалекомірів потужністю 100 мВт і більше.

Під час роботи з радіодалекомірами потужністю випромінювання 100 мВт і більше забороняється:

• присутність людей у секторі, що має кут 10° і радіус, рів­ний 3 м із центром в основі антени;

• торкатися конденсаторів настройки, об'ємного резонатора та інших деталей, що знаходяться під напругою понад 36 В.

При всіх роботах, пов'язаних з вмиканням радіодалекомі­ра в приміщеннях, необхідно встановлювати перед антеною листи поглинаючого матеріалу.

У місцях роботи з лазерним приладом потрібно вивішувати плакат: «Небезпеч­но - лазер».

При роботі в режимі випромінювання випромінюючий при­стрій (антена) має бути орієнтована так, щоб потік енергії був спрямований у зону, вільну від людей.

З метою зменшення інте­нсивності випромінювання слід виконувати такі вимоги:

• при задіюванні окремих елементів СВЧ-приладів необхідно застосовувати різні типи поглиначів потужності (еквівален­ти навантажень);

• при перевірці індикаторних, приймальних, обчислюваль­них, управляючих систем, коли немає потреби вмикати генераторні та випромінюючі високочастотні пристрої, слід використовувати імітатори;

• у всіх випадках роботи з апаратурою працівники зобов'я­зані переконатися у відсутності витоку енергії в лініях передач і місцях з'єднання елементів хвилеводного трак­ту, катодних виводомагнетронів і т.д.

Під час роботи з лазерними геодезичними приладами потуж­ністю випромінювання від 1 до 3 мВт, забороняється:

• у момент генерації випромінювання здійснювати візуальний контроль попадання променя у відбивач без застосування відповідних засобів захисту;

• спрямовувати промінь лазера на очі людини або інші части­ни тіла;

• наводити лазерний промінь на сильно відбиваючі предмети: дзеркало, скло, різні види полірованих матеріалів.

При роботі зі світло-і радіодалекомірами різних типів у польо­вих умовах, щоб уникнути опромінюючої дії високої частоти та інших травмуючих чинників, працівникам забороняється при включених приладах:

• торкатися руками неізольованих проводів;

• знімати і піднімати кришки приладів;

• визначати величину генерованої потужності за тепловим ефектом рукою;

• проводити будь-який ремонт (змінювати лампи, окремі вузли і деталі);

• знаходитися перед параболоїдом на відстані 2 м в період, коли ввімкнена висока напруга;

• торкатися об'ємного резонатора;

• працювати з відкритими бічними стінками приборів, а та­кож за відсутності заземлення установки апаратури - під лініями електропередачі;

• працювати на несправній апаратурі, а також користувати­ся несправними захисними засобами.

Виконання робіт зі світло-і радіодалекомірного вимірювання на вулицях міст і населених пунктів слід проводити, по можли­вості, у нічний час або в час, коли рух людей і транспорту є мінімальним.

Ремонт і юстирування приладів (ВЧ, УВЧ і СВЧ) слід доруча­ти працівникам, що мають на це дозвіл адміністрації експедиції, спеціалізованим організаціям.

Кожний працівник, що приступає до ремонту апаратури, зо­бов'язаний добре знати її конструкцію і можливі небезпеки, що виникають унаслідок неправильної її експлуатації (дія елект­ромагнітних хвиль високої частоти і струму великої напруги).

Частини приміщення, де проводиться ремонт і юстирування високочастотних приладів (підлога, стіни, стеля), повинні екрану­ватися спеціальними ізолюючими матеріалами залежно від діа­пазону частот, у яких працюють прилади.

Для захисту персоналу, що виконує ремонт і юстирування високочастотних приладів і зазнає при цьому впливу електромаг­нітних частот, необхідно використовувати такі способи і засоби:

• раціональне розміщення в робочому приміщенні устатку­вання, що випромінює електромагнітну енергію;

• віддалення робочого місця працівників від джерела елект­ромагнітних полів;

• екранування робочого місця;

• установлення раціональних режимів роботи устаткування і обслуговуючого персоналу;

• застосування засобів попередження і сигналізації (світлова, звукова і т. д.);

• застосування засобів індивідуального захисту.

В останні роки дедалі ширшого застосування в землевпоряд­ному виробництві знаходять електронні тахеометри - оптико-електронні прилади, що поєднують у собі функції електронного теодоліта, світлодальноміра, обчислювального пристрою і реєст­ратора інформації. На практиці при проведенні земельних роз­відок найчастіше застосовуються електронні тахеоме­три SET-500, SET-5W, GTS-220, 3Ta5P та інші моделі. До роботи з електронними тахеометрами допускаються тільки працівники, які пройшли спеціальне навчання.

При отриманні тахеометра і перед початком його експлуата­ції необхідно детально перевірити його комплектність, провести зовнішній огляд (наявність пломб, відсутність пошкоджень), ви­вчити паспорт та інструкцію з експлуатації.

Тахеометр слід оберігати від атмосферних опадів, від впливу надмірних ударних і вібраційних навантажень. При температу­рі повітря понад ЗО °С тахеометр необхідно захищати від нагрі­вання сонячними променями. Заборонено спрямовувати зорову трубу прямо на сонце - об'єктив зорової труби працюватиме як «запалювальне» скло, у результаті чого можуть бути пошкодже­ні елементи приймально-передавального блоку приладу.

Для запобігання пошкоджень оптичних поверхонь тахеометра потрібно дотримуватися таких правил: не торкатися оптичних поверхонь руками; при чищенні не використовувати металеві пред­мети і забруднені серветки, не докладати надмірних зусиль, у пере­рвах між вимірюваннями накривати тахеометр чохлом.

Для запобігання конденсації вологи після занесення тахео­метра у футлярі з холодного в тепле приміщення відкривати його можна не раніше ніж через 2 год. Виносити тахеометр з теплого приміщення в холодне у футлярі і відкривати футляр можна не раніше, ніж через 1 год.

Перед підключенням розрядно-зарядного пристрою до елект­ромережі змінного струму (220 В, 50 Гц) необхідно перевірити справність електрошнура та електровилки. При внесенні розряд­но-зарядного пристрою з холоду його можна вмикати в електро­мережу не раніше, як через 2 год. Його необхідно оберігати від пилу і вологи.

При проведенні зйомок місцевості та виконанні інших робіт поблизу ліній електропередач, силових кабелів, електрифікова­них залізничних доріг потрібно перебувати на безпечній відста­ні від них. Також слід уникати проведення робіт на відкритій місцевості під час грози.

3

При експлуатації плавзасобів необхідно дотримуватися вимог «Правил техніки безпеки на суд­нах морського флоту», «Правил плавання по внутрішніх водних шляхах», Інструкції про порядок здійснення контролю за вико­нанням судноплавними компаніями України нормативних актів з питань безпеки судноплавства, Положення про навчання та перевірку знань посадових осіб, які здійснюють державний на­гляд за забезпеченням безпеки судноплавства на морському і річковому транспорті.

Перед початком навігації по судноплавних водних шляхах мають бути проведені технічний огляд, реєстрація і перереєстра­ція всіх плаваючих засобів топографо-геодезичних організацій у місцевих органах Реєстру України або в навігаційно-технічній інспекції та отримані дозволи на їх експлуатацію.

Маломірні судна повинні проходити огляд у порядку і в тер­міни, передбачені відповідними інструкціями державних інспек­цій з маломірних суден.

При роботі на маломірних судах забороняється:

• пересуватися водними шляхами під час туману, завірюхи, льодоходу, при вітрі понад 6 балів, сплаві лісу, а на моторних човнах - і в темний час доби;

• палити на плавзасобах за наявності на них горючих і вибу­хових речовин та матеріалів;

• купатися з бортів човнів і катерів під час їх руху;

• знаходитися в аварійному човні, що причалив до катера під час його руху;

• під час руху човна, плоту стояти (за винятком випадків пере­сування за допомогою жердин), переміщатися без необхідно­сті, робити різкі рухи, сидіти, звісивши ноги за борт, переса­джуватися з одного човна до іншого;

• ночувати на всіх видах маломірних суден і плотах;

• плавати в безпосередній близькості від берегів з нависаючи­ми козирками;

• при пересуванні судноплавними ріками проходити в безпо­середній близькості від багатотоннажних суден;

• підпливати на човнах, плотах та інших плавзасобах до баке­нів, барж, що їх перетягують через річку тросами за течією;

• пересуватися на човнах, катерах та інших плавзасобах з несправними або нестійко працюючими моторами (двигу­нами).

Гідрометричні роботи і топографічна зйомка водних акваторій виконуються з плавзасобів (морські і річкові паропла­ви, катери, шлюпки, моторні човни, човни, плавучі споруди і пло­ти) і належать до робіт з підвищеною небезпекою.

При проведенні топографо-геодезичних робіт на акваторіях з катерів (шлюпок) і моторних човнів на береговій базі, яка є в районі робіт, але не далі 3 км від робочої шлюпки (катера), пови­нна знаходитися друга моторна шлюпка (катер), яка проводить безперервне спостереження за працюючими суднами. Між пра­цюючими шлюпками, страхуючими катерами і береговою базою повинен бути встановлений постійний радіозв'язок або світлова умовна сигналізація за допомогою ракет.

Під час роботи має здійснюватися безперервне спостережен­ня за зміною погодних умов з урахуванням місцевих ознак по­гіршення погоди. При отриманні сигналу штормового попере­дження в районі робіт необхідно прийняти рішення про повер­нення працюючих на берег. У разі раптового обмерзання маломі­рного судна необхідно вжити таких заходів:

• негайно припинити роботи;

• постійно проводити сколювання криги з бортів судна;

• судно відвести в безпечний район.

При появі великих морських тварин у безпосередній близько­сті від зони робіт усі роботи необхідно припинити. При виявленні на плаву або на дні вибухонебезпечних предметів необхідно:

• усі роботи припинити;

• керівнику робіт повідомити до найближчого морського пор­ту про місце виявлення вибухонебезпечних предметів.

Доставка екіпажів маломірних судів на берег в аварійних ситуаціях може проводитися на багатосекційних надувних чов­нах.

Промірні роботи дозволяється проводити:

• на річках із швидкістю течії 1,5 м/с - з веслових човнів і катерів;

• на річках із швидкістю течії 1,5-2,5 м/с із човнів і понтонів, що пересуваються по тросу;

• на річках із швидкістю течії більше 2,5 м/с - із катерів від­повідної потужності;

• на невеликих річках із швидкістю течії більше 2,5 м/с - із люльок, що пересуваються по тросу, або з гідрометричних мі­стків.

4

Виконання топографо-геодезичних робіт при будівництві і мон­тажі технологічного устаткування на будівельно-монтажних майданчиках пов'язане з підвищеним ризиком травмування ро­бочого персоналу і тому без складання проекту безпечної органі­зації цих робіт їх проведення категорично забороняється.

Складання проекту з організації робіт необхідно проводити після вивчення керівниками польових підрозділів (начальника­ми партій або керівниками бригад) проектної документації і піс­ля попереднього обстеження ділянок робіт.

У проекті робіт мають бути указані:

• види виконуваних робіт;

• термін початку виконання цих робіт;

• кількісний склад бригади;

• порядок ведення робіт зі складанням схеми прокладення нівелірних трас, закладання реперів і т.д.;

• відомості про заходи, що забезпечують безпечні умови праці.

Проект робіт узгоджується з відповідними організаціями, на об'єктах яких проводяться топографо-геодезичні роботи. Про­ект виконання геодезичних робіт (топографо-геодезичних) на об'єкті затверджується головним інженером підрозділу - без­посереднього виконавця топографо-геодезичних робіт.

Виконання запланованих заходів щодо техніки безпеки за­безпечується начальником партії і керівником бригади. Прове­дення робіт підвищеної небезпеки оформляється видачею керів­никові робіт наряду-допуску.

Ступінь небезпечності робіт визначається головним інжене­ром чи іншими відповідальними особами будівельної або мон­тажної організації на основі примірного переліку робіт, на вико­нання яких необхідно видавати наряд-допуск (ДНАОП 0.00-8.02- 93). Перед початком робіт необхідно ознайомитися з технічним процесом майбутньої роботи, з використовуваним при роботі технологічним забезпеченням та іншими заходами, необхідни­ми для безпечного ведення топографо-геодезичних робіт на об'­єкті. У журналах з техніки безпеки, наявних у замовника, має бути відмітка про проходження інструктажу, який проводить відповідальний представник замовника.

Про виявлені недоліки в організації робочого місця, неспра­вності захисних засобів і пристосувань необхідно сповістити начальника об'єкта або іншу відповідальну особу (виконроба, майстра) і не приступати до роботи, поки виявлені недоліки не будуть усунені.

Усі працівники, що виконують топографо-геодезичні роботи на будівельних об'єктах, на монтажі устаткування, додатково забез­печуються захисними касками, запобіжними поясами і в необхід­них випадках - діелектричними гумовими ботами і рукавицями.

При виконанні робіт з монтажу і встановлення устаткування забороняється:

• ставати на бар'єри майданчика, запобіжні кожухи муфт, підшипників і т.д., а також на трубопроводи, конструкції і перекриття, які не призначені для переходу по них і не мають спеціальних огороджень і поручнів;

• знаходитися поблизу фланцевих з'єднань і арматури тру­бопроводів, запобіжних клапанів, люків і лазів, якщо це не викликано виробничою необхідністю.

При виконанні топографо-геодезичних робіт на будівельних і монтажних об'єктах працівники не повинні виконувати роботи, що не належать до їхніх обов'язків і не призначені їм безпосере­дньо керівником робіт, а також довіряти виконання своєї роботи іншим особам. При роботах, виконуваних поблизу струмопровідних частин, що знаходяться під напругою, рекомендується вико­ристовувати запобіжний пояс зі стропом з ременя, капронового фала або бавовняного шнурка.

При огляді робочого місця (драбин і підмостків) потрібно звертати увагу на те, щоб на настилах, стійках, поручнях не було не загнутих кінців, головок цвяхів, головок і гайок болтів та інших виступаючих предметів, а також неприбитих дощок. Інструмент на робочому місці необхідно встановлювати жорст­ко, щоб не допускати його падіння з будівельних споруд. Ка­тегорично забороняється класти інструменти або інше устат­кування на поручні загороджень або на необгороджений край майданчика, драбин і підмостків, а також залишати його без нагляду на об'єкті.

Працівники польових підрозділів, які працюють на будівель­них і монтажних об'єктах, зобов'язані суворо дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, що діють на об'єк­тах. При виконанні робіт на висоті з тимчасовими монтажними пристосуваннями або безпосередньо з елементами конструкцій необхідно застосовувати запобіжні пояси і канати. Підйом спо­рядження і приладів на висоту слід виконувати за допомогою спеціальних пристосувань і страховок. Сходи і трапи з великим кутом нахилу повинні мати запобіжні поручні і огородження. Підходи до місця роботи мають бути звільнені від сторонніх предметів.

При роботі з освітлювальними приладами і електроприлада­ми необхідна присутність чергового електрика або особи, яка його замінює. Заборонено самовільне вмикання електроприладів і осві­тлення, установлення шунтуючих пристосувань. Забороняється робота в нічний час при несправному і недостатньому освітленні ділянки робіт і переходів. Освітлювальні прилади мають знахо­дитися вище робочого місця. Використання прожекторів для пря­мого освітлення забороняється.

При роботі з освітлювальними і нагрівальними приладами в сиру погоду необхідно звертати увагу на ізоляцію проводки. Забороняється протирати прилади ганчір'ям і переміщати їх.

Особам, які не пов'язані з будівельно-монтажними роботами зі спорудження веж, щогл, колон, шпилів, антен та інших споруд, які хитаються під дією навантажень або вітру, прохід на них категорично заборонений. Також суворо забороняється підійма­тися на споруджувану будівлю при силі вітру понад 10 м/с, під час грози, при сильному тумані, обмерзанні деталей збірки; зна­ходитися під натягнутими канатами, вантажем, підвісками і під­йомними приладами. Забороняється виконувати роботи на від­критих майданчиках без огороджень і без страхувальних по­ясів. Необхідно звертати увагу на ізоляцію електропроводки, ві­льних кінців, особливо на електрокабелі з напругою 220 В і 380 В. Вільні кінці і роз'єми мають бути заізольовані, слід уникати дотиків до металевих деталей і приладів на місці роботи.

Працівники, зайняті проведенням робіт з монтажу устатку­вання або іншими топографо-геодезичними роботами на будіве­льних об'єктах, зобов'язані негайно повідомити своєму безпосе­редньому начальнику про всі виявлені випадки порушення пра­вил техніки безпеки, що діють на об'єкті, а також несправності захисних засобів устаткування, кабельних ліній, які становлять небезпеку для життя людей.

При монтажних роботах необхідно переконатися, що в райо­ні їх проведення не працюють підйомні механізми, вище за ро­бочі місця не проводиться монтаж і зварювальні роботи. У зи­мовий час ділянки робіт повинні очищатися від криги і снігу.

5

Перелік найбільш характерних робіт підвищеної небезпеки, що виконуються в організаціях системи Держгеокадастру України, Го­ловного управління геодезії, картографії та кадастру та Коміте­ту з питань геології та використання надр Мінекоресурсів Ук­раїни, визначається кожним підприємством залежно від місце­вих умов і специфіки роботи підприємства відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, який затверджено наказом Держнагляду охорони праці України № 15 від 26.01.2005 року. При виконанні робіт підвищеної небезпеки пред'являють підвищені вимоги до персоналу, що виконує ці роботи, його навчання та інструктаж щодо безпечних прийомів і методів роботи, органі­зації робочих місць, розробки і проведення заходів щодо захисту робітників, їх забезпечення засобами індивідуального захисту, підвищення особистої та адміністративної відповідальності пра­цівників за стан безпеки праці на об'єктах підвищеної небезпеки.

До проведення робіт підвищеної небезпеки допускаються особи, що пройшли спеціальну технічну підготовку і навчання правил безпечного ведення цих робіт згідно з вимогами ДНАОП 0.00-8.01-93, які пройшли медичний огляд і мають медичний висновок про стан здоров'я та допуск до робіт підвищеної небез­пеки відповідно до вимог «Положення про медичний огляд пра­цівників певних категорій» (ДНАОП 0.03-4.02-94).

При проведенні топографо-геодезичних робіт підвищеної не­безпеки потрібно керуватися чинними нормативно-технічними документами з безпеки праці, правилами та інструкціями з техні­ки безпеки відомчих організацій, на об'єктах яких виконуються топографо-геодезичні роботи, стандартами ССБП, а також іншими вимогами безпеки (НАОП 8.5.10-1.01-90 «Правила безпеки при геологорозвідувальних роботах» та НАОП 8.5.20-1.01-89 «Пра­вила з техніки безпеки на топографо-геодезичних роботах»).

Усі працівники, що беруть участь у спорудженні знаків спо­стереження, пунктів тріангуляції та інших топографо-геодезич­них роботах на висоті, повинні мати медичний висновок про до­пуск до робіт на висоті.

Забороняється проведення топографо-геодезичних робіт без відповідного дозволу та ухвалення належних запобіжних засо­бів поблизу повітряних і кабельних ліній електрозв'язку, наф­то-і газопроводів, лісопожежних зон, залізниць та інших об'єк­тів підвищеної небезпеки, що становлять загрозу для життя і здоров'я працюючих.

Особливо небезпечні ділянки робіт і виробничі об'єкти під­вищеної небезпеки, що становлять небезпеку для працюючих, мають бути нанесені на робочу схему ділянки топографо-геодезичних робіт. На місцевості ці ділянки і зони небезпечних робіт повинні позначатися чітко видимими попереджувальними і вка­зівними знаками.

Усі питання, що стосуються організації робіт на даних об'­єктах, необхідно узгоджувати з організаціями, що експлуату­ють ці об'єкти. Роботи на таких об'єктах можна проводити лише за нарядом-допуском і в присутності представників цих організацій.

Польовим бригадам (партіям), що виконують топографо-геодезичні роботи на даних об'єктах, мають бути видані конк­ретні розпорядження з техніки безпеки із зазначенням небез­печних зон, з якими кожний працівник повинен бути ознайом­лений особисто. Усі працюючі обов'язково проходять інструк­таж з вимог безпеки в конкретних умовах роботи і забезпечу­ються індивідуальними засобами захисту згідно з вимогами ДНАОП 0.05-8.06-97 та ДНАОП 0.05-3.14-80.

При виконанні робіт у біологічно небезпечних зонах і райо­нах осередкового захворювання всі працівники повинні зробити спеціальні щеплення або пройти вакцинацію.

Пересування автомобілів і механізмів, а також перевезення різного обладнання, конструкцій під повітряними лініями елек­тропередачі (ЛЕП) будь-якої напруги, переїзди через залізничні дороги можуть здійснюватися лише в тому випадку, якщо габа­рити транспортного засобу з вантажем відповідають вимогам «Правил дорожнього руху» та іншим нормативним актам, які представлені в довідниках.

При збільшених габаритах обладнання та вантажів необхід­но отримати письмовий дозвіл органів Державтоінспекції та організацій, відповідальних за експлуатацію ЛЕП, або дистанції дороги залізниці, і вжити додаткових заходів безпеки (відклю­чення напруги, провезення вантажу в місцях з більш високим підвішенням дротів і д.), а такі вантажі мають бути позначені відповідно до вимог ГОСТ 12.4.011-89 «ССБТ. Цвета сигналь­ные и знаки безопасности».

При експлуатації самохідних установок, автокранів, бурів поблизу повітряних ЛЕП, кабельних ліній та інших підземних комунікацій у супровідному листі водія має бути позначка «Пра­цювати в охоронній зоні об'єкта заборонено».

Виробничі ділянки, робота на яких потребує підйому пра­цівників на висоту до 0,75 м, повинні мати рівну поверхню, а ділянки висотою понад 0,75 м обладнуються сходами з пери­лами. Роботи, що виконуються на висоті більше 1,5 м, повинні проводитися тільки на настилах, що мають поручні і драбини, а на висоті більше 3 м, крім того, працівники повинні застосову­вати страхувальні засоби (капроновий фал, верхолазний пояс) (ГОСТ 12.4.059-89 та ГОСТ 12.4.089-86).

При виконанні робіт на висоті забороняється:

• скупчення людей і матеріалів на риштуваннях, настилах, трапах тощо в кількостях, що перевищують їх розрахун­кові навантаження;

• передавати від одного працівника до іншого прилади, інстру­менти, матеріали та інше шляхом їх перекидання, а також залишати після закінчення роботи ці інструменти і матеріа­ли на риштуваннях, настилах, трапах;

• виконувати роботи одночасно на різних висотах по одній ве­ртикалі за відсутності між ними запобіжного настилу;

• працювати під час грози, сильного вітру, туману, ожеледі і т.д.

При виконанні робіт підвищеної небезпеки, таких, як обслу­говування парових котлів та посудин, які працюють під тиском, газового устаткування, підйомно-транспортних механізмів, буро­вих установок та інших, працівники повинні мати відповідне посвідчення на право обслуговування зазначених об'єктів або обладнання; а при обслуговуванні електроустановок (електрич­ні печі та ін.), а також при проведенні електрозварювальних робіт персонал, крім того, повинен мати відповідну кваліфікаційну групу з електробезпеки.

Питання для самоконтролю:

1. Які вимоги до робіт на автомагістралях і автомобільних дорогах.

2. Яка безпека робіт із світлодалекомірами та електронними тахеометрами.

3. Які вимоги для виконання топографо-геодезичних робіт на водах.

4. Які вимоги робіт при роботі на будівельних і монтажних об’єктах.

5. Які вимоги безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки.