Тема 7. Державний суверенітет в умовах правової інтеграції

1. Поняття та зміст державного суверенітету.

2. Проблема суверенітету в сучасній правовій доктрині.

3. Ознаки сучасного суверенітету.

4. Теорії «обмеженого» та «абсолютного» суверенітету.

5. Теоретичні засади «некласичного» розуміння суверенітету.

6. Економічний суверенітет.

7. Розмивання державного суверенітету.

1. Поняття та зміст державного суверенітету

Вплив процесів глобалізації, інтернаціоналізації та міждержавної інтеграції на традиційні для науки конституційного права явища, є складною науковою проблемою для розв’язання якої дослідники використовують нетрадиційні для наукового пізнання підходи. Суперечливі міждержавні інтеграційні процеси, які набувають системного характеру, суттєво змінюють не тільки традиційний зміст категорії державного суверенітету, а й набувають нових організаційно-правових форм. Можна без перебільшення стверджувати, що сучасна концепція державного суверенітету переживає глибоку кризу. Незважаючи на відсутність методологічного інстументарного дослідження даної кризи, в науковій літературі інколи зазначена проблема розглядається традиційно, через верховенство і незалежність, з позицій як класичного, так і постмодерного конституціоналізму. Це зумовлює пошук нового методологічного інструментарію, проведення системного аналізу впливу інтеграційних процесів на державотворення та правотворення. Відповідна робота вітчизняними науковцями вже ведеться. Так, при дослідженні впливу глобалізації на національну державу, правову систему в літературі визначаються всі їх елементи й властивості, їх сучасний стан і тенденції розвитку в нових умовах.

Водночас особливості глобалізації у цьому аспекті полягають у тому, що багато проблем неможливо адекватно оцінити на рівні національної держави, її відносин з іншими державами. Їх, як слушно зазначає І. О. Кресіна, потрібно формулювати з погляду глобальних процесів. Враховуючи, що суверенітет є фундаментальною ознакою держави, онтологічною властивістю державної влади, його правове та соціальне значення неминуче випливає з оцінки сучасного стану та перспектив існування світової системи національних держав, а також конституційної традиції його забезпечення, навіть і в умовах поглиблення процесів глобалізації та міждержавної інтеграції.

У науковій літературі щодо питання впливу глобалізації й міждержавної інтеграції на розвиток держав та їх суверенітету як однієї з основних ознак здійснюваної ними влади існує чимало концепцій і підходів, нерідко цілком протилежних. Міждержавна інтеграція стала умовою суспільного прогресу, хоча сам по собі даний чинник не можна розглядати як прямолінійний процес. Складні типи міждержавного співробітництва, відмінні від ординарної взаємодії в рамках міжнародних організацій, активізує розвиток теорії суверенітету. Сам процес створення наднаціональних державоподібних утворень конституційного характеру і поглиблення міждержавної інтеграції неминуче висуває на перший план кореляцію цього процесу із збереженням статусу незалежної держави як такої. Пошук взаємоприйнятного балансу елементів наднаціонального і міждержавного співробітництва пов’язаний з таким делікатним питанням, як збереження етнічної самобутності, менталітету, гарантії реалізації яких вбачають, зокрема, у формі національного і народного суверенітетів. Саме від вироблення об’єктивної концепції суверенітету на сучасному етапі залежить і вибір ефективних засобів його конституційно-правового забезпечення як на внутрішньодержавному, так і зовнішньодержавному рівнях. При цьому відповідна зміна доктринальних поглядів учених на державу та її суверенітет може спричинити кардинальні зміни в розвитку національних правопорядків, шляхом девіацій основних принципів та форм здійснення державної влади, розвитку місцевого самоврядування, співробітництва і взаємодії національних держав.