- •1.Гідроген. Розміщення у Періодичній системі. Одержання водню. Фізичні та хімічні властивості водню. Відновні властивості водню.
- •2.Оксиген. Розміщення у Періодичній системі та будова атома і молекули кисню. Кисень у природі. Способи одержання кисню у промисловості і лабораторії. Алотропыя кисню.
- •4.Сполуки оксигену пероксидного типу. Будова та властивості. Гідроген пероксид. Окисно-відновні властивості пероксидів. Сполуки оксгену с флуором. Озон, будова, добування, властивості.
- •5.Пероксиди. Пероксид водню. Будова. Одержання та властивості. Окисно-відновні властивості пероксидів
- •6.Фізичні та хімічні властивості кисню. Озон. Оксиди, їх класифікація та властивості.
- •7.Сульфур(IV) оксид. Одержання та властивості. Сульфітна кислота і її солі. Окисно-відновні властивості сульфур(IV) оксиду та сульфітної кислоти і її солей.
- •8.Галогени. Розміщення галогенів у Періодичній системі та будова атомів. Загальна характеристика галогенів. Бром, фізичні та хімічні властивості.
- •9.Хлор у Періодичній системі. Добування хлору в лабораторії та промисловості. Фізичні та хімічні властивості хлору.
- •10.Сульфур(IV) оксид. Будова молекули, хім власт. Обування сульфатного ангідриду Сульфатна кислота. Контактний та нітратний способи одержання сульфатної кислоти.
- •11.Бром і йод. Фізичні властивості. Одержання та хімічні властивості брому та йоду. Сполуки брому та йоду з гідрогеном.
- •12.Сполуки хлору(і). Одержання та властивості. Гіпохлоритна кислота, гіпохлорити.
- •14.Бром і йод. Фізичні властивості. Одержання та хімічні властивості брому та йоду. Сполуки брому та йоду з оксигеном.
- •15.Сульфур. Розміщення у Періодичній системі та будова атома сульфуру. Алотропія сірки. Сірка в природі. Добування сірки. Хімічні властивості сірки. Відновні властивості сірки.
- •17.Сірководень. Добування. Фізичні та хімічні властивості сірководню. Відновні властивості сірководню. Кислотні властивості сірководню.
- •18.Хімічні властивості сульфатної кислоти. Взаємодія сульфатної кислоти з металами та неметалами. Окисні властивості сульфатної кислоти. Якісна реакція на сульфіт-йон
- •19.Хлороводень. Фізичні властивості і добування хлороводню. Хлоридна кислота. Добування та властивості. Якісна реакція на хлорид-йон.
- •20.Амоніак. Будова молекули та фізичні властивості. Добування амоніаку. Хімічні властивості амоніаку.
- •21.Нітритна кислота. Хімічні властивості нітратної кислоти. Окисно-відновні властивості кислоти та її солей.
- •22.*Загальна характеристика елементів підгрупи нітрогену. Азот. Одержання азоту. Фізичні та хімічні властивості.
- •23.Нітратна кислота. Одержання та хімічні властивості нітратної кислоти. Окисні властивості нітратної кислоти. Нітрати. Термічний розклад нітратів.
- •24.Оксигеновмісні сполуки нітрогену. Оксиди нітрогену. Добування та хімічні властивості.
- •25.Фосфатний ангідрид.Будова молекули.Способи одержання. Фосфатні кислоти.
- •26.Оксид фосфору(V). Одержання, властивості і застосування. Фосфатні (мета- і ортофосфатна) та поліфосфатні кислоти. Будова молекул кислот.
- •28.Фосфор. Будова атома, алотропія. Добування та хімічні властивості. Фосфін.
- •29.Оксигеновмісні сполуки фосфору.Гіпосфітна,фосфітна,ортофосфітна кис-ти
- •30,Гідразин, гідроксиламін. Добування та окисно-відновні властивості.
- •31,32.Карбон. Розміщення у Періодичній системі та будова атома карбону. Алотропія карбону. Поширення у природі. Хімічні властивості карбону.
- •33.Оксигеновмісні сполуки карбону. Карбон(іі) оксид і карбон(іv) оксид. Добування та властивості. Карбоніли металів.
- •34.Карбонатна кислота. Будова та хімічні властивості. Карбонати, гідрогенкарбонати. Якісна реакція на карбонат-йон.
14.Бром і йод. Фізичні властивості. Одержання та хімічні властивості брому та йоду. Сполуки брому та йоду з оксигеном.
За фізичним станом простих речовин бром - темно - бура рідина, йод – темно – фіолетові кристали. Вони не мають своїх мінералів і належать до розсіяних елементів та знаходяться у морській воді. Вільні I2 та Вr2 можна отримати аналогічно хлору: окисненням бромідів і йодидів сильними окисниками: K2Cr2O7 + 6KI + 7 H2SO4 = 4K2SO4 + Cr2(SO4)3 + 3I2 + 7H2.
Бром був відкритий за такою реакцією: 2КВr + Сl2 2КСl + Вr2.
Хімічна активність брому і йоду значно менша, ніж хлору і фтору. З багатьма металами і неметалами (наприклад, з фосфором) вони реагують за звичайних умов, а з деякими (наприклад, з воднем) лише при нагріванні. Всі бромо- та йодоводні – безкольорові гази з різким запахом.
Окиснювальна здатність галогенів в ряду фтор - йод зменшується, більш легкі галогени можуть окиснювати галогенід іони більш важких галогенів. Наприклад: Сl2- + 2Вr → 2Cl- + Вr2.
15.Сульфур. Розміщення у Періодичній системі та будова атома сульфуру. Алотропія сірки. Сірка в природі. Добування сірки. Хімічні властивості сірки. Відновні властивості сірки.
Сульфур — типовий неметал. Легко утворює сполуки з металами і майже з усіма неметалами. З Оксигеном утворює оксиди, з Гідрогеном - гідрид сульфуру.
Сірка, яка є природним полімером, що побудований з Сульфуру, відома людству з давніх часів. У природі трапляється як у вільному стані (S8), так і у вигляді солей - сульфатів і сульфідів різних металів. В незначній кількості знаходиться в нафті, природних газах, в організмах тварин і рослин. Сірка - тверда кристалічна речовина жовтого кольору (Тпл =112,8оС), практично нерозчинна у воді, розчиняється в органічних розчинниках (карбіді сульфуру, бензолі, спиртах).
У лаб сірку можна одержати з натрій тіосульфату: Na2S2О3 + 2НС1 = S↓ + 2NaCl + SO2 + Н2О.
Маючи в зовнішньому шарі шість електронів: (+ 16), 2,8,6 — атоми Сулфуру проявляють властивості окисника і, приєднуючи від атомів інших елементів два електрони, яких їм не вистачає до повністю заповненої зовнішньої оболонки, перетворюються в негативно двовалентні іони: S0 + 2е = S2-. Але Сулфур — менш активний окисник, ніж Оксиген, оскільки його валентні електрони віддаленіші від ядра атома і слабіше з ним зв'язані, ніж валентні електрони атомів Оксигену. На відміну від Оксигену Сулфур може проявляти властивості і відновника: S0 — 6e = S6+ або S0 — 4e = S4+. Відновні властивості Сулфуру виявляються при взаємодії з сильнішим від нього окисником, тобто з речовинами, атоми яких мають більшу спорідненість до електрона.
Сірководень та сірководнева кислота Сірководень, або гідроген сульфід H2S,— летка сполука Сульфуру з Гідрогеном. У молекулі сірководню атом Сульфуру утворює два ковалентні полярні зв’язки з двома атомами Гідрогену. Розчин H2S у воді називають сірководневою кислотою.
17.Сірководень. Добування. Фізичні та хімічні властивості сірководню. Відновні властивості сірководню. Кислотні властивості сірководню.
Сірка з воднем при високій температурі утворює отруйний газ гідроген сульфід (сірководень) – H2S, який має дуже неприємний запах тухлих яєць. На практиці Н2S одержують дією розбавлених кислот на сульфіди металів. Наприклад: FeS +2HC1 = FeCl2 + H2S↑.
Хімічний зв'язок сірки з воднем у молекулі сірководню ковалентний. Спільні електронні пари зміщені від атомів водню до атомів сірки, тому сірка виявляє негативну валентність. У водному розчині це зміщення є ще більшим. У хім відношенні сірководень — сильний відновник. Відновні властивості його обумовлюються тим, що іон сірки S2− порівняно легко втрачає два електрони і перетворюється в нейтральний атом сірки S0, а під впливом сильних окисників втрачає шість електронів і перетворюється в позитивно заряджені іони S4+.
Розчин сірководню у воді — сірководнева вода, або сірководнева (сульфідна) кислота, — слабка двохосновна кислота. Вона слабкіша за сульфітну кислоту H2SO3.
