- •1.Гідроген. Розміщення у Періодичній системі. Одержання водню. Фізичні та хімічні властивості водню. Відновні властивості водню.
- •2.Оксиген. Розміщення у Періодичній системі та будова атома і молекули кисню. Кисень у природі. Способи одержання кисню у промисловості і лабораторії. Алотропыя кисню.
- •4.Сполуки оксигену пероксидного типу. Будова та властивості. Гідроген пероксид. Окисно-відновні властивості пероксидів. Сполуки оксгену с флуором. Озон, будова, добування, властивості.
- •5.Пероксиди. Пероксид водню. Будова. Одержання та властивості. Окисно-відновні властивості пероксидів
- •6.Фізичні та хімічні властивості кисню. Озон. Оксиди, їх класифікація та властивості.
- •7.Сульфур(IV) оксид. Одержання та властивості. Сульфітна кислота і її солі. Окисно-відновні властивості сульфур(IV) оксиду та сульфітної кислоти і її солей.
- •8.Галогени. Розміщення галогенів у Періодичній системі та будова атомів. Загальна характеристика галогенів. Бром, фізичні та хімічні властивості.
- •9.Хлор у Періодичній системі. Добування хлору в лабораторії та промисловості. Фізичні та хімічні властивості хлору.
- •10.Сульфур(IV) оксид. Будова молекули, хім власт. Обування сульфатного ангідриду Сульфатна кислота. Контактний та нітратний способи одержання сульфатної кислоти.
- •11.Бром і йод. Фізичні властивості. Одержання та хімічні властивості брому та йоду. Сполуки брому та йоду з гідрогеном.
- •12.Сполуки хлору(і). Одержання та властивості. Гіпохлоритна кислота, гіпохлорити.
- •14.Бром і йод. Фізичні властивості. Одержання та хімічні властивості брому та йоду. Сполуки брому та йоду з оксигеном.
- •15.Сульфур. Розміщення у Періодичній системі та будова атома сульфуру. Алотропія сірки. Сірка в природі. Добування сірки. Хімічні властивості сірки. Відновні властивості сірки.
- •17.Сірководень. Добування. Фізичні та хімічні властивості сірководню. Відновні властивості сірководню. Кислотні властивості сірководню.
- •18.Хімічні властивості сульфатної кислоти. Взаємодія сульфатної кислоти з металами та неметалами. Окисні властивості сульфатної кислоти. Якісна реакція на сульфіт-йон
- •19.Хлороводень. Фізичні властивості і добування хлороводню. Хлоридна кислота. Добування та властивості. Якісна реакція на хлорид-йон.
- •20.Амоніак. Будова молекули та фізичні властивості. Добування амоніаку. Хімічні властивості амоніаку.
- •21.Нітритна кислота. Хімічні властивості нітратної кислоти. Окисно-відновні властивості кислоти та її солей.
- •22.*Загальна характеристика елементів підгрупи нітрогену. Азот. Одержання азоту. Фізичні та хімічні властивості.
- •23.Нітратна кислота. Одержання та хімічні властивості нітратної кислоти. Окисні властивості нітратної кислоти. Нітрати. Термічний розклад нітратів.
- •24.Оксигеновмісні сполуки нітрогену. Оксиди нітрогену. Добування та хімічні властивості.
- •25.Фосфатний ангідрид.Будова молекули.Способи одержання. Фосфатні кислоти.
- •26.Оксид фосфору(V). Одержання, властивості і застосування. Фосфатні (мета- і ортофосфатна) та поліфосфатні кислоти. Будова молекул кислот.
- •28.Фосфор. Будова атома, алотропія. Добування та хімічні властивості. Фосфін.
- •29.Оксигеновмісні сполуки фосфору.Гіпосфітна,фосфітна,ортофосфітна кис-ти
- •30,Гідразин, гідроксиламін. Добування та окисно-відновні властивості.
- •31,32.Карбон. Розміщення у Періодичній системі та будова атома карбону. Алотропія карбону. Поширення у природі. Хімічні властивості карбону.
- •33.Оксигеновмісні сполуки карбону. Карбон(іі) оксид і карбон(іv) оксид. Добування та властивості. Карбоніли металів.
- •34.Карбонатна кислота. Будова та хімічні властивості. Карбонати, гідрогенкарбонати. Якісна реакція на карбонат-йон.
12.Сполуки хлору(і). Одержання та властивості. Гіпохлоритна кислота, гіпохлорити.
Хлор (I) оксид Cl2O зєднання хлору у ст ок в +1 з кинем.утвор: HgO + 2Cl2 = HgCl2 + Cl2O Фіз власт: жовто-бурий газ, легко зріджується у червоно-буру рідину з t кипіння +2С . Яка у рідкому, так і в твердому стані розклад з вибухом на хлор і кисень.Гіпохлоритна к-та HclO – дуже слабка одноосн к-та;сильний окисник, який заст в орг синтезі, в процесах дезинфекції, вибілювання тощо.
У роз-ні розкладається за 1 3 р-нянь:HClO=HCl+O; 2HClO=Cl2O+H2O; 3HClO=HClO+2HCl . Солі гіпохлоритної к-ти (гіпохлорити) – у роз-ні малостійкі і гідролізують.
Їх добувають пропусканням хлору крізь холодний розчин лугу: 2KOH+Cl2=KCl+KClO+H2O Жавелева вода –Р-н суміші солей лужних Ме хлоридної і гіпохлоритної к-т; заст: вибілювання тканин, паперу... калій гіпохлорит легко розклад під дією карбон (V) оксиду повітря: KClO+CO2+H2O=KHCO3+HClO Хлорне вапно - сумішшю гіпохлориту, хлориду і гідроксиду кальцію.При дії на хлорне вапно хлоридною к-тою:Ca(OCl)2+4HCl=CaCl2+2Cl2+2H2O
13.Хлоратна(5) і хлоратна (7) кислоти. Хлорати та перхлорати. Одержання та хімічні властивості.
Хлоратна кислота — HClO3, сильна одноосновна кислота, в якій хлор має ступінь окислення +5. У вільному вигляді не отримана; у водних розчинах при концентрації нижче 30% на холоді досить стійка; в більш концентрованих розчинах розпадається: 8HClO3 = 4HClO4 + 3O2 + 2Cl2 + 2H2O
Хлора́ти — група хімічних сполук, солі хлоратної кислоти HClO3. Дані сполуки є білими, легкорозчинними кристалами. При спіканні проявляють сильні окисні властивості і дещо менші у розчинах. Хлорати мають здатність до детонації і є токсичними речовинами. Одержання: У промислових масштабах хлорати (в першу чергу, натрію та меншою мірою калію) добувають шляхом електролізу водних розчинів відповідних хлоридів:
Хімічні властивості: При нагріванні хлорати розкладаються; продукти реакції залежать від умов: просте нагрівання спричинює диспропорціонують з утворенням хлоридів та перхлоратів, а в присутності каталізатору (MnOHYPERLINK "https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%B4_%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%8E(IV)"2) утворюються хлорид металу та виділяється кисень:
При взаємодії солей з концентрованою хлоридною кислотою виділяється хлор:
Реакція хлоратів із відновниками (на кшталт метанолу або діоксиду сірки) є основою для синтезу оксиду хлору(IV):
Перхлора́тна кислота́ HClO4 — найсильніша одноосновна кислота (у водному розчині), безводна — сильний окисник. Вибухонебезпечна. Перхлоратну кислоту та її солі (перхлорати) застосовують як окисники. Безбарвна летюча рідина, сильно димить на повітрі, в парах існує у вигляді мономеру. Безводна перхлоратна кислота дуже реакційноздатна та нестійка. Рідка HClO4 частково димеризована. Характерною є для неї рівноважна автодегідратація: 3HClO4 ↔ H3O+ + ClO−4 + Cl2O7 Солі перхлоратної кислоти називаються перхлорати.Отримання: Водні розчини перхлоратної кислоти отримують електрохімічним окисненям соляної кислоти або хлору, розчинених у міцній перхлоратній кислоті, а також обмінним розкладанням перхлоратом натрію або калію сильними неорганічними кислотами. Безводна перхлоратна кислота виходить при взаємодії перхлоратом натрію або калію з міцною сірчаною кислотою, а також водних розчинів перхлоратної кислоти з олеумом: KClO4 + H2SO4 → KHSO4 + HClO4. Перхлорати — солі перхлоратної кислоти HClO4. Аніон перхлоратної кислоти: ClO−4 — перхлорат-аніон має негативний заряд та тетраедричну симетрію. Хлор у ClO−4має ступінь окиснення +7. Всі перхлорати добре розчиняються у воді. Перхлорат калію KClO4 мало розчинний (1,3 г на 100 г H2O при 25° С). При нагріванні перхлорати стійкі до 300–600° С, вище цієї температури розкладаються з виділенням кисню (наприклад, KClO4 = KCl + 2O2). Одержання: Отримують перхлорати нагріванням хлоратів, електролізом хлоридів і іншими способами. При електролізі хлоридів виділяється хлор, який адсорбується лужним розчином. При цьому утворюютьсяГіпохлорити, які диспропорціонують в хлориди та хлорати. Через їх подальший електроліз утворюються перхлорати.
