- •1.Гідроген. Розміщення у Періодичній системі. Одержання водню. Фізичні та хімічні властивості водню. Відновні властивості водню.
- •2.Оксиген. Розміщення у Періодичній системі та будова атома і молекули кисню. Кисень у природі. Способи одержання кисню у промисловості і лабораторії. Алотропыя кисню.
- •4.Сполуки оксигену пероксидного типу. Будова та властивості. Гідроген пероксид. Окисно-відновні властивості пероксидів. Сполуки оксгену с флуором. Озон, будова, добування, властивості.
- •5.Пероксиди. Пероксид водню. Будова. Одержання та властивості. Окисно-відновні властивості пероксидів
- •6.Фізичні та хімічні властивості кисню. Озон. Оксиди, їх класифікація та властивості.
- •7.Сульфур(IV) оксид. Одержання та властивості. Сульфітна кислота і її солі. Окисно-відновні властивості сульфур(IV) оксиду та сульфітної кислоти і її солей.
- •8.Галогени. Розміщення галогенів у Періодичній системі та будова атомів. Загальна характеристика галогенів. Бром, фізичні та хімічні властивості.
- •9.Хлор у Періодичній системі. Добування хлору в лабораторії та промисловості. Фізичні та хімічні властивості хлору.
- •10.Сульфур(IV) оксид. Будова молекули, хім власт. Обування сульфатного ангідриду Сульфатна кислота. Контактний та нітратний способи одержання сульфатної кислоти.
- •11.Бром і йод. Фізичні властивості. Одержання та хімічні властивості брому та йоду. Сполуки брому та йоду з гідрогеном.
- •12.Сполуки хлору(і). Одержання та властивості. Гіпохлоритна кислота, гіпохлорити.
- •14.Бром і йод. Фізичні властивості. Одержання та хімічні властивості брому та йоду. Сполуки брому та йоду з оксигеном.
- •15.Сульфур. Розміщення у Періодичній системі та будова атома сульфуру. Алотропія сірки. Сірка в природі. Добування сірки. Хімічні властивості сірки. Відновні властивості сірки.
- •17.Сірководень. Добування. Фізичні та хімічні властивості сірководню. Відновні властивості сірководню. Кислотні властивості сірководню.
- •18.Хімічні властивості сульфатної кислоти. Взаємодія сульфатної кислоти з металами та неметалами. Окисні властивості сульфатної кислоти. Якісна реакція на сульфіт-йон
- •19.Хлороводень. Фізичні властивості і добування хлороводню. Хлоридна кислота. Добування та властивості. Якісна реакція на хлорид-йон.
- •20.Амоніак. Будова молекули та фізичні властивості. Добування амоніаку. Хімічні властивості амоніаку.
- •21.Нітритна кислота. Хімічні властивості нітратної кислоти. Окисно-відновні властивості кислоти та її солей.
- •22.*Загальна характеристика елементів підгрупи нітрогену. Азот. Одержання азоту. Фізичні та хімічні властивості.
- •23.Нітратна кислота. Одержання та хімічні властивості нітратної кислоти. Окисні властивості нітратної кислоти. Нітрати. Термічний розклад нітратів.
- •24.Оксигеновмісні сполуки нітрогену. Оксиди нітрогену. Добування та хімічні властивості.
- •25.Фосфатний ангідрид.Будова молекули.Способи одержання. Фосфатні кислоти.
- •26.Оксид фосфору(V). Одержання, властивості і застосування. Фосфатні (мета- і ортофосфатна) та поліфосфатні кислоти. Будова молекул кислот.
- •28.Фосфор. Будова атома, алотропія. Добування та хімічні властивості. Фосфін.
- •29.Оксигеновмісні сполуки фосфору.Гіпосфітна,фосфітна,ортофосфітна кис-ти
- •30,Гідразин, гідроксиламін. Добування та окисно-відновні властивості.
- •31,32.Карбон. Розміщення у Періодичній системі та будова атома карбону. Алотропія карбону. Поширення у природі. Хімічні властивості карбону.
- •33.Оксигеновмісні сполуки карбону. Карбон(іі) оксид і карбон(іv) оксид. Добування та властивості. Карбоніли металів.
- •34.Карбонатна кислота. Будова та хімічні властивості. Карбонати, гідрогенкарбонати. Якісна реакція на карбонат-йон.
10.Сульфур(IV) оксид. Будова молекули, хім власт. Обування сульфатного ангідриду Сульфатна кислота. Контактний та нітратний способи одержання сульфатної кислоти.
SO2- сульфур діоксид (сірчистий газ) – прозорий газ з задушливим запахом. У промисловості SO2 добувають прожарюванням на повітрі сульфідів металів. При розчиненні сірчистого газу у воді утворюється сульфітна (сірчиста) кислота: SО2 + Н2О = Н2SО3. SO2 розчиняються у воді, утворюючи сульфітну кислоту.
SO2 взаємодіє з основними оксидами і гідроксидами, утворюючи солі – сульфіти. SO2 проявляє властивості окисника і відновника: 2SO2 + О2 = 2SО3 - SO2 – відновник; 2H2S + SO2 = 2Н2О + S - SО2 – окисник.
У лаб SО2 можна отримати при дії конц Н2SO4 на мідну стружку: Cu + 2H2SO4 = CuSO4 + SО2 + 2Н2О.
SО3
– сульфур триоксид (сірчаний ангідрид)
- прозора рідина з tкип
= 45оC.
SО3
можна одержати окисненням SO2
за наявності каталізатора. 2SO2
+ О2
2SО3
Сульфатний ангідрид добре розчиняється в концентрованій сульфатній кислоті, утворюючи олеум. Вміст SО3 в олеумі складає 60%. Концентрована сульфатна кислота - важка масляниста прозора рідина, що активно поглинає вологу, обвуглює органічні речовини (клітковину, цукор).
Сульфа́тна кислота́ (сірчана кислота, IUPAC — дигідрогенсульфат, застаріла назва — купоросне масло) — сполука сірки з формулою H2SO4. Безбарвна масляниста, дуже в'язка і гігроскопічна рідина.
Контактний
метод добування сульфатної кислоти
Нітрозний метод добування сульфатної кислоти
Близько
20% сульфатної кислоти, яку виробляють
у світі, добувають нітрозним, або
баштовим, методом. У цьому методі
окиснення SO2 в SO3 здійснюється нітроген
діоксидом NO2:
Нітроген
діоксид в цьому методі регенерується
за допомогою кисню повітря й знову
вступає в реакцію окиснення сульфур(ІV)
оксиду:
11.Бром і йод. Фізичні властивості. Одержання та хімічні властивості брому та йоду. Сполуки брому та йоду з гідрогеном.
За фізичним станом простих речовин бром - темно - бура рідина, йод – темно – фіолетові кристали. Бром і йод менше поширені речовини в природі, ніж хлор. Вони не мають своїх мінералів і належать до розсіяних елементів та знаходяться у морській воді. Вільні I2 та Вr2 можна отримати аналогічно хлору: окисненням бромідів і йодидів сильними окисниками: K2Cr2O7 + 6KI + 7 H2SO4 = 4K2SO4 + Cr2(SO4)3 + 3I2 + 7H2.
Бром
був відкритий за такою реакцією: 2КВr +
Сl2
2КСl
+ Вr2.
Хімічна активність брому і йоду значно менша, ніж хлору і фтору. З багатьма металами і неметалами (наприклад, з фосфором) вони реагують за звичайних умов, а з деякими (наприклад, з воднем) лише при нагріванні. Всі бромо- та йодоводні – безкольорові гази з різким запахом.
Окиснювальна здатність галогенів в ряду фтор - йод зменшується, більш легкі галогени можуть окиснювати галогенід іони більш важких галогенів. Наприклад: Сl2- + 2Вr → 2Cl- + Вr2.
Для реакції водню з бромом і йодом потрібне нагрівання:
Продуктами реакцій є відповідно флуороводень, або фтороводень НF, бромоводень НВг, йодоводень НІ.
