- •1.Гідроген. Розміщення у Періодичній системі. Одержання водню. Фізичні та хімічні властивості водню. Відновні властивості водню.
- •2.Оксиген. Розміщення у Періодичній системі та будова атома і молекули кисню. Кисень у природі. Способи одержання кисню у промисловості і лабораторії. Алотропыя кисню.
- •4.Сполуки оксигену пероксидного типу. Будова та властивості. Гідроген пероксид. Окисно-відновні властивості пероксидів. Сполуки оксгену с флуором. Озон, будова, добування, властивості.
- •5.Пероксиди. Пероксид водню. Будова. Одержання та властивості. Окисно-відновні властивості пероксидів
- •6.Фізичні та хімічні властивості кисню. Озон. Оксиди, їх класифікація та властивості.
- •7.Сульфур(IV) оксид. Одержання та властивості. Сульфітна кислота і її солі. Окисно-відновні властивості сульфур(IV) оксиду та сульфітної кислоти і її солей.
- •8.Галогени. Розміщення галогенів у Періодичній системі та будова атомів. Загальна характеристика галогенів. Бром, фізичні та хімічні властивості.
- •9.Хлор у Періодичній системі. Добування хлору в лабораторії та промисловості. Фізичні та хімічні властивості хлору.
- •10.Сульфур(IV) оксид. Будова молекули, хім власт. Обування сульфатного ангідриду Сульфатна кислота. Контактний та нітратний способи одержання сульфатної кислоти.
- •11.Бром і йод. Фізичні властивості. Одержання та хімічні властивості брому та йоду. Сполуки брому та йоду з гідрогеном.
- •12.Сполуки хлору(і). Одержання та властивості. Гіпохлоритна кислота, гіпохлорити.
- •14.Бром і йод. Фізичні властивості. Одержання та хімічні властивості брому та йоду. Сполуки брому та йоду з оксигеном.
- •15.Сульфур. Розміщення у Періодичній системі та будова атома сульфуру. Алотропія сірки. Сірка в природі. Добування сірки. Хімічні властивості сірки. Відновні властивості сірки.
- •17.Сірководень. Добування. Фізичні та хімічні властивості сірководню. Відновні властивості сірководню. Кислотні властивості сірководню.
- •18.Хімічні властивості сульфатної кислоти. Взаємодія сульфатної кислоти з металами та неметалами. Окисні властивості сульфатної кислоти. Якісна реакція на сульфіт-йон
- •19.Хлороводень. Фізичні властивості і добування хлороводню. Хлоридна кислота. Добування та властивості. Якісна реакція на хлорид-йон.
- •20.Амоніак. Будова молекули та фізичні властивості. Добування амоніаку. Хімічні властивості амоніаку.
- •21.Нітритна кислота. Хімічні властивості нітратної кислоти. Окисно-відновні властивості кислоти та її солей.
- •22.*Загальна характеристика елементів підгрупи нітрогену. Азот. Одержання азоту. Фізичні та хімічні властивості.
- •23.Нітратна кислота. Одержання та хімічні властивості нітратної кислоти. Окисні властивості нітратної кислоти. Нітрати. Термічний розклад нітратів.
- •24.Оксигеновмісні сполуки нітрогену. Оксиди нітрогену. Добування та хімічні властивості.
- •25.Фосфатний ангідрид.Будова молекули.Способи одержання. Фосфатні кислоти.
- •26.Оксид фосфору(V). Одержання, властивості і застосування. Фосфатні (мета- і ортофосфатна) та поліфосфатні кислоти. Будова молекул кислот.
- •28.Фосфор. Будова атома, алотропія. Добування та хімічні властивості. Фосфін.
- •29.Оксигеновмісні сполуки фосфору.Гіпосфітна,фосфітна,ортофосфітна кис-ти
- •30,Гідразин, гідроксиламін. Добування та окисно-відновні властивості.
- •31,32.Карбон. Розміщення у Періодичній системі та будова атома карбону. Алотропія карбону. Поширення у природі. Хімічні властивості карбону.
- •33.Оксигеновмісні сполуки карбону. Карбон(іі) оксид і карбон(іv) оксид. Добування та властивості. Карбоніли металів.
- •34.Карбонатна кислота. Будова та хімічні властивості. Карбонати, гідрогенкарбонати. Якісна реакція на карбонат-йон.
33.Оксигеновмісні сполуки карбону. Карбон(іі) оксид і карбон(іv) оксид. Добування та властивості. Карбоніли металів.
Карбон з Оксигеном утворює два оксиди – карбон оксид (II) СО та карбон оксид (IV) - СO2 (II).СО, або як його ще називають «угарний газ», утворюється при неповному згоранні вуглецю. Це отруйний газ без кольору і запаху. При температурі -192°С він зріджується, а при -205°С твердіє.
У
лаб карбон оксид (II) можна отримати при
дії конц сульфатної кислоти на мурашину
або щавлеву кислоту при нагріванні:
НСООН
Н2О + CO, Н2С2О4
Н2О + СО2 + СО.
У пром карбон оксид (II) можна отримати : 2С + О2 = 2СО, СН4 + Н2О CO + 3Н2.
За своїми хімічними властивостями карбон оксид (II) - відновник, здатний окиснюватися до ступеня окиснення +4: FeO + CO = Fe + СО2, CO + С12 = СОС12 (фосген), CO + 2Н2 → СН3ОН (метанол).
СО2 - карбон оксид (IV), або вуглекислий газ, - безбарвний газ без запаху, важчий за повітря. При незначному тиску при кімнатній температурі він зріджується. Внаслідок випаровування зрідженого вуглекислого газу частина його твердне, перетворюючись на так званий «сухий лід». Вуглекислий газ є ангідридом вугільної кислоти і має властивості кислотного оксиду. В лабораторії його можна отримати в апараті Кіппа, діючи соляною кислотою на мармур: СаСО3 + 2НС1 = СаС12 + СО2 + Н2О.
У пром термічний розклад вапняку має вигляд: СаСО3 СаО + СО2.
Хім власт карбон оксиду (IV) як кислотного оксиду і окисника: СО2 + Н2О ↔ Н2СО3, СО2 + ВаО ВаСО3, СО2 + Mg(OH)2 = MgCO3 + Н2О, СO2 + С 2СО, СO2 + 2Са = 2СаО + С.
34.Карбонатна кислота. Будова та хімічні властивості. Карбонати, гідрогенкарбонати. Якісна реакція на карбонат-йон.
При розчиненні вугл газу у воді утвор дуже слабка, нестійка к-та (Н2СО3). У розч дисоціює головним чином на іони Н+ та НСО3- і лише в незначній кількості утв іони СО32-. Н2СO3 ↔ Н+ + НСО3 ↔ 2Н+ + СО32-
Всі карбонати, крім солей лужних Mе, при t розклад з виділ СО2 і оксиду металу: CaCO3 СаО + СО2.
Гідрокарбонати лужних металів при t переходять в карбонати: Са(НСО3)2 СаСO3 + СО2 + Н2О.
Утвор вугл газу внаслідок дії ки-ти на карбонати: СаСО3 + 2НС1 = СаСl2 + СO2 + Н2O.
Натрій карбонат, або кальциновану соду, отримують у промисловості аміачно-хлоридним методом. Конц розчин хлориду натрію насичують аміаком та пропускають вугл газ: NH3 + СО2 + Н2О = NH4HCO3,
NH4HCO3 + NaCl = NH4C1 + NaHCO3, 2NaHCO3 Na2CO3 + CO2 + H2O.
K2CO3 - калій карбонат, або поташ, одержують, пропускаючи вуглекислий газ в розчин гідроксиду калію.
CO(NH2)2 – карбамід, або сечовину, можна одержати при взаємодії вуглекислого газу з аміаком при значному тиску: СО2 + 2NH3 = CO(NH2)2 + Н2О.
Якісною реакцією на карбонат-йон є взаємодія карбонатів (або гідроген карбонатів) з сильною кислотою. При цьому відбувається бурхливе виділення вуглекислого газу і здається, що розчин начебто закипає. Na2CO3 + 2HCl → 2NaCl + CO2 + H2O.
18-35.Силіцій
Сполуки Силіцію. Силіцій(ІV) оксид. Силікатні кислоти. Силікати.
Сполуки Силіцію з галогенами називаються галогенангідридами силіцієвої кислоти. Вони утворюються при нагріванні суміші силіцію діоксиду з вугіллям у струмені хлору:SiO2 + 2С + 2С12 = SiCl4 + 2СО.
Під дією води галогенангідриди гідролізують: SiCl4 + 3Н2O = H2SiO3 + 4НС1. У хімічному відношенні діоксид силіцію є кислотним оксидом — ангідридом силікатної кислоти H2SiO3. Однак з водою SiO2 безпосередньо не взаємодіє. К-ти на SiO2 теж не діють, за винятком фторидної к-ти, яка дуже енергійно реагує з ним : SiO2 + 4HF = SiF4↑ + 2H2O
З основ. оксидами і твердими лугами при вис. t SiO2 утвор солі, які назив силікатами: SiO2 + CaO = CaSiO3
Здатен віднов до моноксиду кремнію при взаємодії з вугіллям чи чистим кремнієм: SiO2 + C = SiO + CO Силікатна кислота H2SiO3 - сполука кремнію, назву якої утворено від латинської назви елемента Silicium. Силікатна кислота дуже слабка. Вона слабша навіть за карбонатну кислоту. Силікатну кислоту можна одержати дією будь-якої кислоти на розчини силікату калію або натрію, наприклад: Na2SiO3 + 2HCl = H2SiO3↓ + 2NaCl
Солі назив силікатами, розчинними у воді є лише натрій та калій силікати, їх можна отримати лише сплавленням силіцій діоксиду з лугами або натрій та калій карбонатами: SiO2 + 2КОН = K2SiO3 + Н2О,
SiO2 + К2СO3 = K2SiO3+ СО2.
