2.Предмет дослідження психолоії

Психологія особистості — галузь науки, яка вивчає закономірності формування людини як суб'єкта життєтворчості; механізми, форми і методи інтегрування всіх психічних процесів, станів, властивостей індивіда у системну якість, що опосередковує його взаємодію із соціумом через предметну діяльність, соціально-значущі взаємини, процес соціалізації.

Предметом психології особистості є людина, узятий в системі стійких соціально зумовлених психологічних характеристик, які формуються і виявляються в суспільних зв'язках і відносинах, визначають його вчинки і дії, регулюють і обумовлюють внутрішні стани та психічні процеси. 

3. Психологія особистості стала експериментальною наукою в перші десятиліття 20 століття. Її становлення пов'язане з іменами таких вчених, як А. Ф. Лазурський, Г. Оллпорт, Р. Кеттел та ін. Однак теоретичні дослідження в області психології особистості велися задовго до цього часу, і в історії відповідних досліджень можна виділити щонайменше три періоди: філософсько-літературний, клінічний і власне експериментальний.

1. Філософсько-літературний період - бере свій початок від робіт древніх мислителів і триває аж до початку XIX в.

2. Клінічний період.У перші десятиліття XIX ст. поряд з філософами і письменниками проблемами психології особистості зацікавилися лікарі-психіатри. Вони першими стали вести систематичні спостереження за особистістю хворого в клінічних умовах, вивчати історію його життя для того, щоб краще зрозуміти його бачимо поведінка. При цьому робилися не тільки професійні висновки, пов'язані з діагностикою та лікуванням душевних захворювань, але і загальнонаукові висновки про природу людської особистості. Цей період і отримав назву клінічний. Аж до початку XX в. філософсько-літературний і клінічний підходи до особистості були єдиними спробами проникнення в її сутність.

3. Експериментальний період.У перші десятиліття цього століття вивченням особистості стали займатися і професійні психологи, які до цього часу звертали увагу головним чином на дослідження пізнавальних процесів і станів людини. Вони спробували надати відповідним дослідженням експериментальний характер, ввівши в них математико-статистичну обробку даних з метою точної перевірки гіпотез і отримання достовірних фактів, на основі яких потім можна було б будувати експериментально перевірені, а не умоглядні теорії особистості.

4.Визначення і зміст поняття «особистість»

Особистість — це конкретний людський індивід з індивідуально виявленими своєрідними розумовими, емоційними, вольовими та фізичними властивостями. Тому особистість можна визначати, кажучи словами Г.С. Костюка, «системою систем», і це буде правильно. У свою чергу, індивідуальність кожної людини визначається і характеризується психологічною структурою її особистості.

5 В психології поняття „особистість” розглядають в сукупності понять: „людина”, „індивід”, „індивідуальність”.

І. Людина – представник людського роду „Homosapiens” (хомосапіенс).

ІІ. Індивід – це окремий представник людського роду, конкретна самість.

ІІІ. Особистість – суспільна людина, якій притаманні погляди на життя, переконання, а значить розвинутий світогляд, яка активно реалізує своє здібності.

ІV. Індивідуальність – сукупність неповторних рис в людини.

Людина стає особистістю за таких умов:

1 – коли народжується психічно-здоровою (народжена людина ще не є особистістю);

2 – коли формується у суспільства (серед людей).

.

6. Структура особистості

Структура особистості в психології представляє собою комплексність окремих елементів, а також взаємодія їх один з одним.Простіше кажучи, індивідуальні особливості в характері людини.