Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Первинна_ПсхД.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
537.56 Кб
Скачать

Залежність боєздатності військовослужбовців від тривалості сну

Тривалість сну, годин

Стан боєздатності

0

Зберігається боєздатність до виконання бойових завдань протягом 3 днів. На 4-ий день особовий склад небоєздатний

0,5

Боєздатність зберігатиметься 3,5-4,5 діб

1,5

У 50% військовослужбовців боєздатність зберігається протягом 6 днів. На 7-ий день 50% особового складу небоєздатний

3

У 91% воїнів боєздатність зберігається 9 днів

4

У 93% воїнів боєздатність зберігається 12 днів. Мінімальна щодобова норма для солдатів

5

У 96% воїнів боєздатність зберігатиметься протягом 90 днів

6

Обов’язкова норма сну для командира. В офіцера, який приймає рішення, брак сну швидше провокує розвиток бойової втоми

7-8

98% особового складу перебуватимуть в оптимальному м’язовому тонусі протягом тривалого часу

Таблиця 1.8

Реакція організму військовослужбовця на брак сну

Час втрати сну

Ефекти втрати сну

через 24 год.

Погіршення виконання завдань, неадекватне їх сприйняття, монотонність, втрата пильності

через 36 год.

Погіршення здатності розуміти інформацію, що надходить

через 72 год.

Виконання більшості завдань складає тільки 50% від звичай­ної норми

від 3-х до 4-х днів

Межа для інтенсивної професійної, розумової і фізичної діяльності. Можуть бути візуальні ілюзії

Щоденно, між 03.00 до 06.00

Працездатність організму людини на найнижчому рівні

Командиру підрозділу треба завжди пам’ятати: по-перше, важкі умови бойової обстановки характеризуються значною кількістю психотравмуючих чинників, які, впливаючи на організм військово­службовця, його нервову систему, призводять до великої кількості психічних розладів, істотно знижуючи боєздатність особового складу.

По-друге, необхідність заповнення втрат, збереження боєздатності підрозділів і частин зобов’язує передбачати відновлення психічної рівноваги у легкотравмованих і легкопоранених військовослужбовців безпосередньо в умовах військової частини (підрозділу), а також правильно визначати доцільність і своєчасність евакуації особового складу для надання спеціалізованої психологічної допомоги у військових лікувальних установах.

По-третє, якісне та ефективне вирішення цих завдань значною мірою визначатиметься знанням командирами усіх рівнів індивідуально-психологічних особливостей підлеглих, усвідомленням механізму виникнення психічних травм, розумінням основ психологічної реабілітації, навичками її організації і здатністю управляти системою реабілітаційних заходів у бойовій обстановці.

Успішному вирішенню цих завдань служить психологічна підготовка, психологічна допомога та реабілітація, що є складовими частинами морально-психологічного забезпечення діяльності військ. Саме вони сприяють відновленню психічного здоров’я і боєздатності військовослужбовців.