- •Рецензенти: ю.М. Широбоков, кандидат психологічних наук, доцент; т.М. Мацевко, кандидат психологічних наук, с.Н.С.
- •Перелік умовних скорочень
- •Передмова
- •Розділ 1 бойові психічні травми і розлади у воїнів
- •Зовнішні (об’єктивні) та внутрішні (суб’єктивні) чинники, що впливають на безперервні бойові дії воїнів
- •Чинники, що викликають напруженість, та шляхи їх подолання
- •Симптоми психічних розладів, отримані воїнами безпосередньо на полі бою або при тривалій участі у бойових діях
- •Коротка характеристика ситуативних поточних станів військовослужбовців, що впливають на ефективність діяльності у небезпечних ситуаціях
- •Ступені перевтоми особового складу
- •Індикатори позбавлення сну і втоми військовослужбовців
- •Залежність боєздатності військовослужбовців від тривалості сну
- •Реакція організму військовослужбовця на брак сну
- •Розділ 2 попередження та виявлення бойових психічних травм і розладів у воїнів
- •Заходи командирів підрозділів, що зменшують негативні впливи нестачі сну у військовослужбовців
- •Характеристика військовослужбовця як “воїна” і “не воїна” за ознаками поведінки в особливій (екстремальній) обстановці
- •Рекомендована схема застосування способів попередження психотравм при різних реакціях на вплив психогенних факторів
- •Ознаки зміни психічного стану воїна і заходи персоналу щодо надання первинної психологічної допомоги
- •Прийоми профілактики невеликої втоми і швидкого відновлення сил
- •Первинна психологічна допомога в бойових умовах
- •Фармакологічні засоби і речовини припинення і зупинки психічних розладів у військовослужбовців
- •Післямова
- •Словник понять і термінів
- •Список використаної літератури
- •Додатки
- •Міссісіпський опитувальник для бойових птср
- •Бланк анкети-опитувальника
- •Сни про війну та подолання їх наслідків
- •Непрохані спогади та робота з ними
- •Спалахи люті та управління ними
- •Психотерапевтичний метод
- •Оцінка факторів безпеки пацієнта, вивчення його історії хвороби і планування психотерапії
- •Особливості самодопомоги при птср
- •Фармакологічні засоби для управління психічними станами військовослужбовців
- •Розминаємо подушечками чотирьох пальців в напрямку від голови донизу 15–30 с. Можна проводити масаж з обох боків одночасно
- •Вуха, у напрямку грудинного кінця ключиці подушечками чотирьох пальців протягом 10–15 с
- •79012, М. Львів, вул. Героїв Майдану, 32
Залежність боєздатності військовослужбовців від тривалості сну
Тривалість сну, годин |
Стан боєздатності |
0 |
Зберігається боєздатність до виконання бойових завдань протягом 3 днів. На 4-ий день особовий склад небоєздатний |
0,5 |
Боєздатність зберігатиметься 3,5-4,5 діб |
1,5 |
У 50% військовослужбовців боєздатність зберігається протягом 6 днів. На 7-ий день 50% особового складу небоєздатний |
3 |
У 91% воїнів боєздатність зберігається 9 днів |
4 |
У 93% воїнів боєздатність зберігається 12 днів. Мінімальна щодобова норма для солдатів |
5 |
У 96% воїнів боєздатність зберігатиметься протягом 90 днів |
6 |
Обов’язкова норма сну для командира. В офіцера, який приймає рішення, брак сну швидше провокує розвиток бойової втоми |
7-8 |
98% особового складу перебуватимуть в оптимальному м’язовому тонусі протягом тривалого часу |
Таблиця 1.8
Реакція організму військовослужбовця на брак сну
Час втрати сну |
Ефекти втрати сну |
через 24 год. |
Погіршення виконання завдань, неадекватне їх сприйняття, монотонність, втрата пильності |
через 36 год. |
Погіршення здатності розуміти інформацію, що надходить |
через 72 год. |
Виконання більшості завдань складає тільки 50% від звичайної норми |
від 3-х до 4-х днів |
Межа для інтенсивної професійної, розумової і фізичної діяльності. Можуть бути візуальні ілюзії |
Щоденно, між 03.00 до 06.00 |
Працездатність організму людини на найнижчому рівні |
Командиру підрозділу треба завжди пам’ятати: по-перше, важкі умови бойової обстановки характеризуються значною кількістю психотравмуючих чинників, які, впливаючи на організм військовослужбовця, його нервову систему, призводять до великої кількості психічних розладів, істотно знижуючи боєздатність особового складу.
По-друге, необхідність заповнення втрат, збереження боєздатності підрозділів і частин зобов’язує передбачати відновлення психічної рівноваги у легкотравмованих і легкопоранених військовослужбовців безпосередньо в умовах військової частини (підрозділу), а також правильно визначати доцільність і своєчасність евакуації особового складу для надання спеціалізованої психологічної допомоги у військових лікувальних установах.
По-третє, якісне та ефективне вирішення цих завдань значною мірою визначатиметься знанням командирами усіх рівнів індивідуально-психологічних особливостей підлеглих, усвідомленням механізму виникнення психічних травм, розумінням основ психологічної реабілітації, навичками її організації і здатністю управляти системою реабілітаційних заходів у бойовій обстановці.
Успішному вирішенню цих завдань служить психологічна підготовка, психологічна допомога та реабілітація, що є складовими частинами морально-психологічного забезпечення діяльності військ. Саме вони сприяють відновленню психічного здоров’я і боєздатності військовослужбовців.