Симптоми психічних розладів, отримані воїнами безпосередньо на полі бою або при тривалій участі у бойових діях
Поведінка |
Психічний рівень |
Тілесний рівень |
ГІПЕРАКТИВНА ФОРМА: |
||
метушня у пошуках укриття, буйство, істеричний сміх або плач, крики у поєднанні з підвищеною активністю, дратівливість і злість, агресивність до оточення |
нездатність концентрувати увагу, часткова або повна втрата пам’яті, утруднення запам’ятовування інформації, підвищена чутливість до шуму, світла і запаху |
послаблення зору і слуху, часте сечовипускання, розлад шлунку (діарея), прискорене, переривчасте дихання, порушення циркуляції крові, що призводить до анемії ступень ніг і п’ястей рук |
Продовження табл.1.3.
Поведінка |
Психічний рівень |
Тілесний рівень |
ЗАГАЛЬМОВАНІСТЬ: |
||
стан ступору, апатія, загальмованість рухів, непритомні стани |
порушення логіки і швидкості мислення, порушення критичного сприйняття обстановки і своїх дій, послаблення волі, зорові і слухові галюцинації |
сильна напруга м’язів, прискорене серцебиття, болі, що давлять, в ділянці серця і в грудній клітці, болі в попереку, болі хірургічних шрамів, старих ран, неконтрольоване слиновиділення |
ЗАГАЛЬНІ СИМПТОМИ: |
||
лякливість, регрес віку (дитячі реакції), незв’язне мимрення, сильне тремтіння (тремор) тощо |
||
Цей список симптомів не вичерпує їх переліку. У кожному випадку конкретні прояви бойових психічних травм (БПТ) багато в чому залежать від умов бою, індивідуально-психологічних і групових особливостей особового складу, ситуацій, в яких вони перебувають, тощо (табл. 1.4).
Таблиця 1.4
Коротка характеристика ситуативних поточних станів військовослужбовців, що впливають на ефективність діяльності у небезпечних ситуаціях
Стани |
Основні поведінкові ознаки |
Знижена активність, тривожність страх, депресія |
Військовослужбовці стоять або сидять, без рухів, без розмов. Обличчя байдужі |
Підвищена активність або супермобілізованість |
У військовослужбовців спостерігається швидке мовлення, схильність до спорів і суперечок, виконання непотрібної, безглуздої роботи, метушливість, “перестрибування” з однієї діяльності на іншу, надання оточуючим багаточисленних порад |
Індивідуальна паніка |
Військовослужбовець схильний до немотивованої поведінки, ухилення від виконання посадових обов’язків, нескоординованих дій, уникнення, зникнення, втечі |
Гостра втома |
У військовослужбовців з’являються погіршення уваги, пам’яті, мислення, зниження працездатності, погіршення самоконтролю, витримки, скарги на втомленість і неможливість ефективно виконувати функціональні обов’язки |
Перевтома |
Поведінка військовослужбовців характеризується посиленням ознак гострої втоми, скутістю рухів, роздратуванням або відсутністю інтересу до діяльності і завдань, апатією, виникненням хворобливого відчуття, головного болю і запаморочення, розладами сну |
В окрему групу можна виділити так звані посттравматичні стресові реакції (ПТСР), що виникають через деякий час. До основних симптомів цих розладів відносяться:
а) сни, що повторюються, і нав’язливі спогади про психотравмуючі події, які іноді асоціюються з якими-небудь вчинками, подіями тощо;
б) прагнення уникати думок, переживань, дій, ситуацій, які можуть нагадати психотравмуючі обставини; нездатність відтворити в пам’яті події, супутні психотравмуючій ситуації; втрата інтересу до значимих раніше форм життєдіяльності (наприклад, до спорту); відчуття “укороченого майбутнього”, нездатність співчувати іншим людям, до сімейного життя;
в) труднощі засинання і порушення сну, спалахи гніву й агресії щодо інших людей або предметів, послаблення пам’яті і труднощі концентрації уваги, постійна підвищена настороженість.
Рис. 1.1. Поведінкові ознаки під впливом бойового стресу
При визначенні людей з психічною травмою і тих, які потребують психологічної реабілітації, командири підрозділів повинні бути спроможними розрізняти за індивідуальними зовнішніми ознаками наявність і ступінь психічних розладів.
Однією з найбільш характерних ознак психічного розладу, що свідчить про психічну травму, є збудження (мовленнєве, рухове, психічне). Розгубленість, тривога, страх, марення також дозволяють припустити наявність нервово-психічного зриву (рис. 1.1).
У таблиці 1.5 наведені ступені перевтоми особового складу та її симптоми.
Таблиця 1.5