Психотерапевтичний метод

“Десенсибілізація і переробка руху очей”

(ДПРО)

Оригінальний психотерапевтичний метод ДПРО був розроблений Ф. Шапіро (США) в 1987 році і з цього часу з успіхом застосовується для лікування посттравматичних стресових розладів в учасників бойових дій, жертв насильства, катастроф і стихійних лих, а також осіб, які страждають фобіями, панічними і дисасоціативними розладами. З перших років свого використання ДПРО виявив високу ефективність у ветеранів військових конфліктів, які в ході терапії змогли звільнитися від обтяжливих нав’язливих думок і спогадів, кошмарних сновидінь та інших проявів ПТСР.

В основі методу лежить уявлення про існування у всіх людей особли­вого психофізіологічного механізму – адаптивної інформаційно-переробної системи. При її активації відбувається спонтанна переробка і нейтралізація будь-якої травматичної інформації, причому її супроводжують позитивні зміни в когнітивній сфері, емоціях і поведінці. Важкі психічні травми і стреси можуть блокувати діяльність нервової системи. У цих випадках травматичні спогади і пов’язані з ними уявлення, афективні, сомато-вегетативні і поведінкові реакції не отримують своєї адаптивної реакції, продовжуючи зберігатися в ЦНС у формі, обумовленої пережитими станами. Негативна інформація як би “заморожується” і тривалий час зберігається у своєму первісному, незмінному вигляді за рахунок ізоляції нейронних мереж мозку, що забезпечують доступ до цих спогадів, від інших асоціативних мереж пам’яті. При цьому не відбувається нового навчання, оскільки відповідна психотерапевтична інформація не може асоціативно зв’язуватися з ізольованою інформацією про травматичну подію (Shapiro, 1994). В результаті негативні емоції, образи, відчуття та уявлення з минулого проникають в теперішнє людини, викликаючи сильний душевний і фізичний дискомфорт.

Передбачається, що рухи очей (або інші альтернативні подразники), що використовуються при ДПРО, запускають процеси, що активізують прискорену переробку травматичного досвіду за аналогією з тією, що в нормі відбувається на стадії сну зі швидкими рухами очних яблук (ШРО-сну) Shapiro, 1989; Neilsen, 1991). Ряд дослідників вважає, що фаза ШРО-сну є тим періодом, коли несвідомий матеріал, в тому числі пов’язаний із стресами, спливає для адаптивної переробки (Pearlman, 1992; Winson, 1993). Повторні нічні кошмари з пробудженнями вельми характерні для хворих, що страждають ПTCP, переривають і спотворюють ШРО-сон, а що викликає сильне занепокоєння – дисфункціональний матеріал – залишається непереробленим (Ross et all, 1990).

Використання в ході проведення процедури ДПРО повторюваних серій рухів очей, ймовірно, призводить до розблокування ізольованої нейронної мережі мозку, де зберігається травматичний досвід, який, у свою чергу, піддається десенсибілізації і прискореній когнітивній переробці. Спогади, що мають високий негативний емоційний заряд, переходять у більш нейтральну форму, а відповідні їм уявлення і переконання травмованих набувають конструктивний характер.

ДПРО може застосовуватися як самостійний метод психотерапії при ПТСР, або як один з етапів лікувального впливу, спрямований на швидке усунення в уражених найбільш тяжких переживань і симптомів, пов’язаних з перенесеними в минулому психічними травмами. Залежно від поставлених цілей і завдань кількість сеансів ДПРО може варіювати від 1-2 до 6-16, а тривалість кожного з них становить від 60 до 90 хвилин. Середня частота сеансів – 1-2 рази на тиждень.