Спалахи люті та управління ними

Між люттю і рівновагою – дистанція величезного розміру. Як ви переконалися у грі “штовхни мене”, в гніві людина не розраховує свої сили і легко виводиться з рівноваги. Втім, у момент люті про збереження рівноваги людина не піклується, оскільки не схильна міркувати розумно. Внутрішній тиск досягає критичної маси і вимагає негайного виходу. Чи можливо застосувати стратегію формування рівноваги безпосередньо під час спалаху гніву?

Існує кілька попереджувальних заходів, що зводять до мінімуму шкоду, що завдається в гніві, подібно до того, як вогнегасник зводить до мінімуму руйнівну силу пожежі. Крім цих тимчасових, негайних заходів, існують методи тривалого і глибокого самовивчення, самоаналізу, що приводить до витоків, причин вашого гніву.

Щоб знизити деструктивну силу вашого гніву, спрямовану проти ото­чуючих людей, речей і проти самого себе, можна вжити наступне:

а) якщо у вас є вогнепальна зброя, краще нехай вона зберігається у когось з ваших друзів або в якому-небудь важкодоступному місці. Принаймні, хоча б тримайте зброю і боєприпаси в різних місцях. Це дасть вам життєво важливий виграш у часі: перш ніж діяти в пориві гніву, ви встигнете подумати про те, що збираєтеся зробити. В момент люті людина вчиняє імпульсивні вчинки, не думаючи про наслідки. Навіть хвилинне зволікання може врятувати вас від вчинення того, про що згодом ви гірко пошкодуєте;

б) відступіться на безпечну відстань від того, на кого спрямований ваш гнів. Коли ваше внутрішню рівновагу повністю втрачено, не варто займатися вирішенням міжособистісних конфліктів – для цього буде інший, більш прийнятний час. Навіть якщо ваш гнів справедливий, і дійсно з вами поступили погано, ви все одно не зумієте ясно висловити свою точку зору і знайти вихід з положення, поки не заспокоїтеся. В урівноваженому стані залагодити конфлікт буде простіше. Це не означає, що потрібно бути покірливою вівцею, просто слід тримати свою силу під контролем, щоб ефективно застосовувати її;

в) знайдіть або обладнайте для себе безпечне місце, де можна дати вихід своєму гніву, ні перед ким не звітуючи. Це може бути ліс або парк, ваш автомобіль, кімната або щось ще. Через відсутність такого притулку ви ризикуєте вилити свій гнів на ні в чому не винних перехожих або на близьких вам людей. І кращі друзі, і зовсім чужі вам люди можуть стати жертвами вашої люті. Цього можна уникнути, якщо на певний час відійти в безпечне місце;

г) знайдіть для себе яку-небудь нешкідливу діяльність, що не завдає руйнувань, яка допомогла б дещо “розрядити” ваш гнів. Декому допомагає енергійна фізична робота (наприклад, рубати дрова), іншим біг або важкі (до поту) фізичні вправи. Інші відчувають полегшення, якщо розкажуть про свої почуття терплячому й уважному слухачу; третім достатньо відвертої “бесіди із самим собою”, тобто записування своїх вражень (давати їх потім комусь читати необов’язково). Якщо у вас теж є такий метод, який допомагає “розрядитися”, скористайтеся ним.

Якщо ви не знаєте способів зменшити свій гнів, залишається тільки відійти в безпечне місце і чекати. Час, а також виключення всього того, що могло б викликати напруженість, будуть вашими союзниками. У такі періоди утримуйтеся від алкоголю: це все одно, що лити бензин у вогнище.

Щоб надалі такі напади люті виникали якомога рідше, постарайтеся простежити, що відбувається всередині і навколо вас в момент, коли починає накопичуватися роздратування. Причиною вашого гніву може бути навколишня обстановка, колишні бойові рефлекси або поєднання різних факторів. Дослідження тих сторін свого життя, де гнів проявляється найчастіше, допоможе вам краще зрозуміти його механізм.

Можливо, вашому гніву передувало відчуття страху. В такому випадку докопатися до справжньої причини вам допоможе своєчасно задане самому собі запитання: “Що мені загрожує?”. Навчившись розпізнавати риси подій і ситуацій, які сприймаються вами як потенційна небезпека, ви тим самим візьмете під контроль свою реакцію “бий або біжи”, тобто готовність відповісти на загрозу нападом.

Не думайте, нібито напади люті “приходять нізвідки”. Насправді вони є одним із засвоєних вами способів знизити внутрішню напругу. Під час самоаналізу ви зрозумієте, що існують й інші, більш ефективні методи подолання стресу.

Додаток В