МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту
Кафедра зовнішньоекономічної та митної діяльності
Варіант № 51
КОНТРОЛЬНА РОБОТА (ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ)
з дисципліни „ Адміністративний менеджмент ”
на тему: «Прийняття управлінських рішень у системі адміністративного менеджменту»
Виконав:
студент гр. МЕ-31
Самборський В.В.
Перевірила:
Малиновська Ю.Б.
Львів-2017
ЗМІСТ
ВСТУП 3
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА 4
1. Сутність і характерні риси управлінських рішень 4
2. Класифікація управлінських рішень 5
3. Технологія прийняття управлінських рішень 8
4. Особливостей процесу прийняття управлінських рішень в кредитні спілці «Станіславська» 11
ВИСНОВОК 14
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 15
ВСТУП
Прийняття рішення як і обмін інформацією є складовою діяльності будь-якої людини незалежно від віку, статі чи сфери її діяльності. Всі ми кожного дня приймаємо рішення, бувають такі, які приймаємо досить часто та не приділяємо їм багато уваги, проте бувають такі, над якими потрібно роздумувати не один тиждень. Одне прийняте рішення може кардинально змінити життя кожного із нас. Так як і життя компанії, яке залежить від управлінських рішень прийнятих її адміністрацією. Саме тому процес прийняття рішення повинен бути добре налагоджений та бути відомим кожному менеджеру компанії. Одним із показників діяльності менеджера є його здатність приймати правильні рішення які стосуються усіх функцій управління.
В даній роботі буде розглянуто процес прийняття рішення в системі адміністративного управління компанією. Робота адміністрації компанії переповнена масою питань які потрібно якомога швидше вирішувати, тобто формує суцільний процес прийняття рішень. Прийняття рішень — це серія правильних рішень з кількох альтернативних можливостей, які обирає керівник для цієї організації в цей час, у цьому місці, тобто як планувати, організувати, мотивувати, контролювати та регулювати. Прийняття рішень становить основний зміст діяльності керівника. Рішення є результатом оцінки ситуації шляхом обробки інформації і виступає як продукт управлінської праці, а інформація в цьому випадку стає предметом праці. Всі рішенні повинні бути підпорядковані головній меті - виконанню поставлених завдань.
Об’єктом даної роботи є управлінські рішення.
Предметом даної роботи є процес прийняття управлінських рішень в системі адміністративного менеджменту.
Метою даної роботи є аналіз діяльності адміністрації компанії з огляду на процес прийняття рішень.
Завданням індивідуальної контрольної роботи є:
дослідити процес і технології прийняття управлінських рішень;
проаналізувати методи обґрунтування управлінських рішень;
визначити фактори впливу на процес прийняття управлінських рішень;
В процесі виконання індивідуальної контрольної роботи будуть використовувати такі методи дослідження як аналіз, синтез та узагальнення.
Дана тема для виконання роботи на мою думку була, є і буде актуальною, оскільки управлінське рішення - це початковий і основний момент в організації діяльності кожного керівника. Прийняття рішення є основою управління будь-якої організації. Від вміння правильно та своєчасно приймати управлінські рішення залежить ефективність роботи будь-якого підприємства. Тому дослідження процесу їх прийняття є надзвичайно важливим для кожного управлінця.
Теоретична частина
Сутність і характерні риси управлінських рішень
Найважливішим резервом підвищення ефективності виробництва є збільшення якості управлінських рішень, прийнятих керівниками.
Поняття «рішення» у сучасній життя дуже багатозначно. Воно розуміється і як процес, і як акт вибору. Основною причиною неоднозначного трактування поняття «рішення» у тому, що завжди до цього поняття вкладається сенс, відповідний конкретному напрямку досліджень.
Рішення як процес характеризується тим, що він, протікаючи у часі, ввозяться кілька етапів. У зв'язку з цим тут доречне говорити етапи підготовки, ухвалення і реалізації рішень. Етап прийняття рішень можна трактувати як акт вибору, здійснюваний індивідуальним чи груповим обличчям хто приймає рішення з допомогою певних правил.
Рішення як наслідок вибору зазвичай фіксується в письмовій чи усній форми і включає у собі план (програму) дій зі досягненню поставленої мети.
Рішення одна із видів розумової роботи і проявом волі людини. Його характеризують такі ознаки:
можливість вибрати з безлічі альтернативних варіантів: якщо ні альтернатив, то немає вибору і, отже, немає і рішення;
наявність мети: безцільний вибір не розглядають як вирішення;
необхідність вольового акта керівник під час виборів рішення, оскільки керівник формує рішення через боротьбу мотивів і думок.
Відповідно під управлінським рішенням розуміється:
1) пошук і освоєння перебування найефективнішого, найбільш раціонального чи оптимального варіанта дій керівника;
2) кінцевий результат, прийняття управлінського рішення.
Найцікавіше представляє процес ухвалення і реалізації рішень як послідовна зміна взаємопов'язаних стадій, етапів різних дій керівника, відкриваюча технологію розумових дій, пошуків істини та аналізу помилок, шляхів руху до цілі й ціни її досягнення. Лише такий підхід дає змогу зрозуміти процес управлінського рішення[2 ].
До управлінського рішення висувається низка вимог, до яких можна віднести:
1) всебічну обгрунтованість рішення;
2) своєчасність;
3) необхідну повноту змісту;
4) владність;
5) узгодженість з прийнятими раніше рішеннями.
Всебічна обгрунтованість рішення означає, передусім, необхідність ухвалення її з урахуванням максимально повною і достовірною інформації. Але тільки цього не достатньо. Вона повинна охоплювати весь спектра питань, всю повноту потреб керованої системи. І тому необхідні знання особливостей, шляхів розвитку керованої, керуючої систем і навколишньому середовищу. Потрібний ретельний аналіз ресурсного забезпечення, науково-технічних можливостей, цільових функцій розвитку, економічних та соціальних перспектив підприємства, регіону, галузі, національної та світової економіки. Всебічна обгрунтованість рішень підштовхує до пошуку нових форм і шляхів обробки науково-технічної й соціально-економічної інформації, тобто формуванні передового професійного мислення, розвитку її аналітичних функцій[2 ].
Своєчасність управлінського рішення означає, що воно не повинно ні відставати, ні випереджати потреби і завдання соціально-економічної системи. Передчасне рішення не знаходить підготовленого грунту щодо його реалізації та розвитку може дати імпульси у розвиток негативних тенденцій. Запізнілі рішення не сприяють рішенню вже «перезрілих у часі» завдань і ще більше погіршують і так хворобливі процеси.
Необхідна повнота змісту рішень означає, що розв'язання проблеми має охоплювати весь керований об'єкт, всі сфери діяльності, всі напрямки розвитку. У найбільш загальної формі управлінське рішення має охоплювати:
мету (сукупність цілей) функціонування та розвиток системи;
кошти і ресурси, використовувані задля досягнення цього;
основні шляхи і засоби досягнення мети;
терміни досягнення мети;
порядок взаємодії між підрозділами і виконавцями;
організацію виконання всіх етапах реалізації рішення.
Важливим вимогою управлінського рішення є владність рішення – суворе дотримання суб'єктом управління тих прав і повноважень, що йому надані вищим рівнем управління. Збалансованість прав і відповідальності кожного органу, кожної ланки і кожного управління забезпечує ефективну діяльність підприємства[3].
Узгодженість з прийнятими раніше рішеннями означає також необхідність дотримання чіткого причинно-наслідкового зв'язку у розвитку підприємства. Вона необхідна для дотримання традицій шанування закону, постановам, розпорядженням. На рівні окремої фірми необхідна реалізації послідовної науково-технічної, ринкової і соціальної політики, чіткого функціонування апарату управління.
Прийняття управлінських рішень вимагає високого рівня професіоналізму й наявності певних соціально-психологічних якостей особистості, які відіграють основну роль в діяльності керівника.
Основними чинниками, що впливають на якість управлінського рішення, є: застосування до системи менеджменту наукових підходів і принципів, методів моделювання, автоматизація управління, мотивація якісного рішення та інше[4 ].
Прийняття управлінського рішення вимагає високого професіоналізму та залежить від конкретної особистості. Воно може бути:
інтуїтивним;
заснованим на судженнях;
раціональне.
Інтуїтивне рішення - це вибір, зроблений тільки на підставі впевненості керівника в тому, що він правильний.
Рішення, засноване на судженнях, - це вибір, обумовлений знаннями і накопиченим досвідом керівника.
Раціональне рішення не залежить від минулого досвіду, обґрунтовується за допомогою об'єктивного аналітичного процесу, ґрунтується на розрахунках і результатах всебічного аналізу[5].