3. Предмет господарського права зарубіжних країн.

Господарче право зарубіжних країн розглядається як система чи сукупність норм, які регулюють відносини суб'єктів господарської діяльності між собою, спо­живачами та державою при виробництві товарів, наданні пос­луг і виконанні інших суспільне необхідних господарських функцій.

У праві західних країн не спостерігається особливе пік­лування про чистоту критеріїв класифікації суб'єктів госпо­дарської діяльності. У комерційних чи торговельних кодексах їх називають комерсантами, у більш сучасних актах — під­приємцями. Ознаки, відповідно до яких ті чи ті учасники господарської діяльності відносяться до комерсантів та під­приємців, застосовуються різні.

Так, у США комерсантом вважається той, хто здійснює операції з товарами певного роду чи будь-яким іншим чином за родом своїх занять поводить себе так, немовби він володіє особливими знаннями чи досвідом стосовно операцій чи то­варів, тобто вказується на професійний характер підприєм­ницької діяльності комерсанта. Згідно з законодавством ФРН, до комерсантів відносять суб'єктів, які ведуть торго­вельний промисел, під яким розуміють будь-яку підприєм­ницьку діяльність, що охоплює весь кругообіг капіталу в сфері виробництва та обігу товарів. У Франції комерсантами є осо­би, які здійснюють торговельні операції в процесі здійснення своєї звичайної професії. В Іспанії під комерсантами розу­міють, по-перше, осіб, котрі, маючи дієздатність для прове­дення торговельної діяльності, здійснюють цю діяльність по­стійно, по-друге, торговельні та промислові компанії. У зако­нодавстві Португалії вказується, що комерсантами є: особи, котрі, маючи здатність здійснювати торговельні операції (уго­ди), роблять це у вигляді професії, а також торговельні то­вариства.

­2. Виходячи з наведених визначень, можна сформулювати такі юридичні ознаки господарської діяльності: 1) спеціальні суб'єкти (комерсанти); 2) виробництво товарів для обміну чи надання послуг економічного характеру; 3) наявність власно­го (позичкового) капіталу; 4) наявність робочої сили; 5) про­фесійний, постійний і систематичний характер здійснюваної господарської діяльності.

Юридичні ознаки господарської діяльності у зарубіжних країнах

1. Спеціальні суб'єкти, (комерсанти)	громадяни (індивідуально) або об'єднання громадян (това­риства)
2. Виробництво товару для об­міну, постійне надання послуг економічного характеру	у будь-якій галузі народного господарства
3. Наявність основного (позич­кового) капіталу у матеріальній (споруди, обладнання) або у грошовій формі	діяльність від свого імені
4. Наявність робочої сили	особиста, сімейна або наймана праця
5. Професійний, постійний та систематичний характер	високий рівень знань та май­стерності при здійсненні кон­кретної господарської діяль­ності

Згідно з зарубіжним законодавством, господарчою право-суб'єктністю наділяються громадяни чи об'єднання громадян (товариства), що на підставі будь-яких, легально закріплених у конкретній державі форм власності систематично виготов­ляють товари для обміну чи надають послуги економічного характеру та діють при цьому від свого імені на свій страх і ризик.