2. Соціальні детермінанти розвитку дитини молодшого шкільного віку.

Як і дошкільний вік, це сенситивний період соціального розвитку дитини.

Основною особливістю цього віку є зміна соціальної позиції особистості: вчорашній дошкільник стає учнем, членом шкільного і класного колективів, де слід дотримуватися нових норм поведінки, вміти підпорядковувати свої бажання новому розпорядку тощо.

Соціальна ситуація психічного розвитку молодшого школяра відзначається системою вимог і очікувань дорослих щодо інтеграції дитини в шкільне середовище. Змінюється позиція як дитини, так і дорослих, насамперед, батьків. Дорослі очікують від дитини більшої самостійності, відповідальності, витривалості. Значно зростає обсяг обов’язків дитини. З іншого боку, молодший школяр, усвідомлює соціальну значущість свого навчання в школі, вважаючи його необхідним етапом підготовки до дорослого життя. Найавторитетнішою особою серед оточуючих стає вчитель

ССР – «дитина - вчитель». Пригадуєте, як для вас думка вчителя була важливішої, ніж батьків? Що ви скажете мамі на консультації, яка скаржиться, що її думка знецінена, а дитина повністю орієнтується на учителя?

Характерна риса спілкування з педагогом - визнання дітьми беззаперечного авторитету педагога, яка ґрунтується на комплексі факторів: розповсюдження авторитетності всіх дорослих для дитини, визнання вчителя як носія численних знань, організатора діяльності школярів,сприймання педагога як суб’єкта оцінювання та виховного впливу на дитину.

Спілкування з однолітками в молодшому шкільному віці стає в абсолютно новою та цілком особливою діяльністю, предметом якої є інша людина, пізнання цієї людини, а також пізнання самого себе шляхом порівняння з нею. І.В. Дубровіна вважає, що центральне психологічне новоутворення молодшого шкільного віку – орієнтація на групу однолітків, яка з’являється приблизно у 3 класі. У цьому віці переплетені стосунки вікової приязні до однолітка і стосунки суперництва: з одного боку, дитина хоче "бути, як усі", з іншого – "бути краще, ніж усі".

У кожному колективі для кожної дитини існує три кола спілкування. У першому колі спілкування знаходяться ті діти, які є для конкретної дитини об'єктом постійних стійких виборів. Це діти, до яких вона відчуває стійку симпатію, емоційне тяжіння. Серед них є ті, хто, у свою чергу, симпатизує цій дитині. Тоді їх об'єднує взаємний зв'язок. У деяких дітей взагалі може не бути жодного товариша, до якого він відчував би стійку симпатію, тобто, у цієї дитини немає в колективі першого кола бажаного спілкування. Усі діти, до яких дитина відчуває більшу чи меншу симпатію, належать до другого кола її спілкування в колективі. Проаналізуйте вашу групу, як у вас?

Для класного колективу характерна статусність (соціометрія Дж. Морено). Статуси можуть бути сприятливі («зірка», «обраний», «прийнятий») і несприятливий («неприйнятий», «ізгой»). Як ви думаєте, як позначається негативний статус на навчальних успіхах дитини? – Характерні крайні позиції – або компенсаторні зусилля, або неприйняття школи у цілому.

Зазвичай, діти починають спілкуватися, відчуваючи симпатію, спільність яких-небудь інтересів. Чи були у вас друзі у молодшій школі, з якими ви втратили зв’язки? Характерна ознака взаємин дітей молодшого шкільного віку полягає в тому, що їхня дружба заснована, як правило, на спільності зовнішніх життєвих обставин і випадкових інтересів; наприклад, вони ходять в одну школу чи навіть клас, поруч живуть, відвідують разом гуртки. Діти 9–10 років уже глибше усвідомлюють певні якості особистості, характеру.

Новоутворення молодшого шкільного віку - соціально-психологічний феномен дружби як індивідуально-виборчих глибоких міжособистісних стосунків дітей, що характеризуються взаємною прихильністю, що базується на відчутті симпатії та безумовного прийняття іншого.

У молодшому шкільному віці характерно розширення джерел соціалізації, показником якої називають не те, чи пам’ятає постійно людина про свою референтну групу, а та реакція цієї групи, на яку індивід орієнтується. Якщо важливим є те, чи буде покарання за дії, які не схвалять, тоді індивід не досяг справжньої соціалізації; якщо ж людина переживає за оцінку інших щодо етичності її поведінки, то соціалізації досягнуто.

Гендерна соціалізація молодших школярів характеризується специфікою стосунків на різних типах взаємин. Чи дружили дівчата з хлопчиками і навпаки у дитячому садку? У першому класі? А у 5-7 класах? Протягом цього віку відбувається гендерна сегрегація.