Тема 17. Провадження у цивільній справі до судового розгляду в Україні, Франції, Англії, сша План

1. Процесуальний порядок провадження у справі до судового розгляду у цивільному процесі України.

2. Процесуальний порядок провадження у справі до судового розгляду у цивільному процесі Франції.

3. Процесуальний порядок провадження у справі до судового розгляду у цивільному процесі Англії.

4. Процесуальний порядок провадження у справі до судового розгляду у цивільному процесі США.

1. Процесуальний порядок провадження у справі до судового розгляду у цивільному процесі України

Судове провадження у цивільних справах для досягнення його мети повинно здійснюватися таким чином, щоб забезпечити правильний та своєчасний розгляд і вирішення.

Вимога правильного та своєчасного розгляду справи відноситься до судів усіх інстанцій, але особливого значення вона набуває для провадження в суді першої інстанції. Вирішення суперечки цим судом у встановлені цивільним процесуальним законодавством строки та винесення законного і обґрунтованого рішення повністю забезпечує досягнення кінцевої мети цивільного судочинства. При цьому захист порушеного права або права, що оспорюється, і інтересу, що охороняється законом, здійснюється найбільш економічно для осіб, що беруть участь у справі, самого суду і держави в цілому.

Правильний і своєчасний розгляд справи багато в чому залежить від проведення належної підготовки її до судового розгляду, яка необхідна і при перегляді справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій. Однак, з урахуванням особливої важливості правильного та швидкого розгляду і вирішення справи саме в суді першої інстанції, цивільне процесуальне законодавство лише для цього провадження виділяє досудовий розгляд у спеціальний інститут, докладно регламентуючи завдання, цілі і процесуальні дії.

Отже, провадження у справі до судового розгляду - це сукупність дій судді і зацікавлених у результатах справи осіб з метою врегулювання спору або забезпечення своєчасного і правильного вирішення справи в судовому засіданні.

Характерні риси провадження у справі до судового розгляду:

- наявність специфічної процесуальної мети та завдань, які стоять перед судом під час його здійснення;

- особливість правового статусу учасників процесу;

- спеціальне процесуальне оформлення проміжних результатів відповідними процесуальними актами - документами;

- особливість закріплення кінцевих матеріально-правових результатів (прийнятих рішень);

- специфіка прояви процесуальних принципів у даній стадії.

Провадження у справі до судового розгляду безпосередньо здійснюється після прийняття заяви, тобто після відкриття провадження у справі, і обов'язкове у кожній справі. Відповідно до ст. 130 ЦПК попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи. Засобом досягнення зазначених цілей є виконання закріплених у законі специфічних завдань цієї стадії процесу завдяки вчиненню процесуальних дій, конкретний вибір яких залежить від особливостей тієї чи іншої цивільної справи.

Таким чином, підготовчі дії поділяються на:

1) обов'язкові у всіх без винятку справах. Їх виконання є безумовним процесуальним обов'язком судді, а сама підготовка справи стає невід'ємною процесуальною стадією цивільного судочинства;

2) обов'язкові лише у окремих справах. Необхідність їх вчинення обумовлена конкретними обставинами спору про право, що розглядається. Їх можна називати факультативними, оскільки в кожному випадку суддя вирішує окремо, потрібні певні дії або не потрібні;

3) дії щодо завершення судочинства без вирішення справи по суті. Мета цих дій полягає не в забезпеченні своєчасного і правильного розгляду та вирішення справи, а навпаки, - у припиненні процесуальної діяльності, що виникла без дотримання належних умов.

Завданнями провадження у справі до судового розгляду є:

- створення можливостей для врегулювання спору до судового розгляду, в тому числі примирення сторін;

- визначення характеру правовідносин сторін і, відповідно, потенційного кола нормативних актів, які повинні будуть застосовуватися під час вирішення спору;

- визначення можливого кола осіб, що беруть участь у справі;

- визначення кола доказів, необхідних для вирішення спору по суті, і забезпечення їх подання до моменту початку розгляду;

- повідомлення зацікавлених осіб про час і місце розгляду.

Провадження у справі до судового розгляду має винятково важливе значення для успішного проведення судового розгляду і, відповідно, досягнення кінцевого результату судочинства - прийняття обґрунтованого, законного і правильного рішення.

Одним із ключових елементів провадження у справі до судового розгляду є попереднє судове засідання, яке можна визначити як різновид судового засідання, якому притаманні як загальні ознаки, що співпадають із судовим засіданням, так і специфічні.

Попереднє судове засідання характеризується наступними особливостями:

1) попереднє судове засідання є додатковим (поряд з процесуальними підготовчими діями) засобом виконання завдань підготовки справи до судового розгляду;

2) у попередньому судовому засіданні знаходить вираз додаткова можливість для сторін з'ясувати найбільш значущі питання процесу у справі;

3) попереднє судове засідання являє собою засіб оптимізації правосуддя, оскільки дозволяє досягати мети цивільного судочинства, витрачаючи менше сил, коштів і часу;

4) попереднє судове засідання є проявом ідеї диференціації судових процедур (визнаючи необхідність використання судового засідання для вирішення ряду питань у стадії підготовки, законодавець встановлює таку процедуру його проведення, яка максимально відповідає як інтересам сторін, так і інтересам правосуддя).

Попереднє судове засідання не є обов'язковим. Питання про необхідність його проведення вирішується суддею під час відкриття провадження у справі (ч. 7 ст. 130 ЦПК).

Попереднє судове засідання не проводиться у наказному та в особливому провадженні, а також під час розгляду скарг на дії державного виконавця, клопотань про визнання та виконання рішень іноземних судів.

Попереднє судове засідання має бути призначено і проведено протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 129 ЦПК).

Попереднє судове засідання проводиться суддею за участю сторін та інших осіб, що беруть участь у справі.

Для врегулювання спору до судового розгляду суд з'ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду (ч. 3 ст. 130 ЦПК).

Якщо спір не врегульовано до судового розгляду то, згідно з ч. 6 ст. 130 ЦПК, суддя здійснює підготовку справи до судового розгляду, метою якої є забезпечення своєчасного і правильного її вирішення.

При цьому суддя виконує такі дії:

1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову.

2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню.

4) з'ясовує, які докази подані або подаються під час попереднього судового засідання кожною із сторін для обґрунтування своїх доводів чи заперечень з приводу невизнаних обставин.

5) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів.

Способами забезпечення судом доказів є:

- допит свідків;

- призначення експертизи;

- витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.

У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів (ч. 2 ст. 133 ЦПК).

У випадках, коли надання необхідних доказів сторонами та іншими зацікавленими в результатах справи особами неможливе, суддя за їх клопотанням сприяє у витребуванні необхідних для вирішення справи доказів.

6) у невідкладних випадках проводить огляд на місці, огляд письмових і речових доказів.

7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову.

8) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.

9) визначає час і місце судового розгляду.

Після закінчення підготовки справи до судового розгляду суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає, які підготовчі дії ним проведені, і встановлює дату розгляду справи.

Справа має бути призначена до розгляду не пізніше семи днів після закінчення дій з підготовки справи до судового розгляду (ст. 156 ЦПК).

Суд зобов'язаний своєчасно повідомити учасників процесу про день розгляду справи.