- •1.Проблема определения статуса сравнительного правознавства.
- •2. Основні критерії науковості порівняльного правознавства.
- •3.. Основні способи обґрунтування науковості порівняльного правознавства.
- •4. . Основні підходи до визначення предмету порівняльного правознавства, та їх критична оцінка.
- •5. . Предмет порівняльного правознавства і порівняно-правових досліджень.
- •7. Основні актуальні напрями порівняно-правових досліджень.
- •8. Мета і завдання порівняльного правознавства.
- •9. Функції порівняльного правознавства
- •10. Концептуальна і практична необхідність порівняльного правознавства.
- •11. Основні етапи становлення і розвитку порівняльного правознавства: загальна характеристика.
- •12. Особливості основних шкіл порівняльного правознавства Західної Європи та сша у хіх-хх ст.
- •13. Міжнародні центри порівняльного правознавства.
- •14. Історія порівняльного правознавства в Україні: загальна характеристика основних етапів.
- •15. Становлення і розвиток порівняльного правознавства в Україні в хiх – початку хх ст.
- •16. Порівняльне правознавство в радянській Україні.
- •17. Порівняльне правознавство в сучасній Україні: проблеми і перспективи.
- •18. Система та структура порівняльного правознавства: основні доктринальні підходи.
- •19. Місце порівняльного правознавства в системі юридичних наук.
- •20. Співвідношення порівняльного правознавства з іншими компаративістськими соціально-гуманітарними дисциплінами.
- •21. Методологія порівняльного правознавства: загальна характеристика.
- •22. Методологічні принципи порівняно-правових досліджень.
- •23. Порівняно-правовий підхід, порівняльно-правовий метод, порівняння – характеристика та співвідношення понять.
- •24. Види порівняння.
- •25. Методологічні підходи, що використовуються в порівняноправових дослідженнях.
- •26. Методи, що використовуються в порівняно-правових дослідженнях.
- •27. Методика проведення порівняно-правових досліджень.
- •28. Понятійно-категоріальний апарат порівняльного правознавства.
- •29. Причини необхідності здійснення класифікації правових систем.
- •30. Поняття, компоненти і різновиди правової системи.
- •31. Критерії і фактори класифікації правових систем.
- •32. Огляд класифікації правових систем.
- •33. Основні етапи формування романо-германської правової сім'ї.
- •34. Рецепція римського права і його значення для романогерманського права.
- •35. Особливості романо-германської правової сім'ї.
- •36. Джерела та структура романо-германського права.
- •37. Романська і германська групи: спільні та відмінні риси.
- •38. Особливості англо-американської правової сім’ї.
- •39. Етапи формування англійського права.
- •40. Загальне право і право справедливості в Англії.
- •41. Особливості правової системи сша.
- •43. Прецедент, як джерело права в сім'ї англо-американського права.
- •44. Законодавство, як джерело права в сім'ї англо-американського права.
- •45. Загальна характеристика латиноамериканської правової сім'ї.
- •46. Інтеграційні процеси на території Латинської Америки.
- •47. Загальна характеристика скандинавської (північноєвропейської) правової сім'ї.
- •48. Релігійні правові системи: характерні риси, основні підтипи.
- •49. Відмінні риси і основні джерела індуського права.
- •50. Індуське право і право сучасної Індії.
- •51. Іудейське (єврейське) право (особливості, джерела).
- •52. Іудейське (єврейське) право і право сучасного Ізраїлю.
- •53. Становлення і розвиток ісламської правової системи.
- •54. Особливості і джерела ісламського права.
- •55. Класичне ісламське право і право сучасних мусульманських держав.
- •57. Далекосхідна правова сім'я: загальна характеристика.
- •58. Загальна характеристика китайського права.
- •59. Загальна характеристика правової системи Японії.
- •60. Загальна характеристика африканського звичаєвого права.
- •61. Особливості права суверенних африканських держав.
- •62. Соціалістична правова сім’я: специфічні риси, сучасний стан.
- •63. Правові системи на пострадянському просторі: тенденції розвитку.
- •64. Місце правової системи України на правовій карті світу.
- •65. Основні тенденції правового розвитку у світі, що глобалізується.
- •66. Публічне право і приватне право в порівняно-правовому ракурсі: співвідношення їх в різних правових системах.
- •67. Звичай і звичаєве право: використання в різних правових системах.
- •68. Відносність та множинність класифікації національних правових систем.
- •70. Конвергенція правових систем: прояви у сучасному світі.
- •71. Уніфікація та гармонізація, як форми взаємодії сучасних правових систем.
- •72. Запозичення досягнень інших правових систем і його межі.
- •73. Універсальне (світове) право: наскільки воно можливе?
- •74. Правова інтеграція: можливості і межі.
- •75. Європейське право і право Європейського Союзу. Поняття загальноєвропейського правового простору.
- •76. Структура права в різних правових сім'ях.
- •77. Характер праворозуміння в різних правових сім'ях.
- •78. Особливості правової культури в різних правових сім'ях.
- •79. Основні концепції прав людини: універсалізація і регіоналізм.
- •80. Значення доктрини в різних правових сім'ях
- •81. Специфічні інститути в різних правових сім'ях.
- •82. Суд в різних правових системах.
- •83. Міжнародне право і національні правові системи: питання співвідношення і взаємодії.
- •84. Міжнародне публічне право, міжнародне приватне право та порівняльне правознавство: особливості взаємодії.
- •85. Західне право і його традиції.
- •86. Право єс і західноєвропейські правові сім'ї.
- •87. Право єс і національні правові системи держав-членів.
- •88. Поняття змішаних (гібридних) правових систем, їх особливості.
- •89. Постколоніальні правові системи: особливості визначення їх місця на правовій карті світу.
- •90. Інтеграційні процеси в сучасному світі.
- •91. Проблема класифікації правових систем на пострадянському просторі.
- •92. Зміни в романо-германському та англійському праві, обумовленні процесами європейської інтеграції.
- •93. Співвідношення порівняльного правознавства і порівняльного державознавства.
- •94. Роль вестернізації права у формуванні сучасної правової карти світу.
- •95. Особливості систематизації законодавства в різних правових системах.
- •96. Проблема розширення методологічного арсеналу порівняльного правознавства
59. Загальна характеристика правової системи Японії.
Японское право сформировалось под влиянием концепции китайского правопонимания. Со второй половины XIX в. наступил период «вестернизации» японского права. Под влиянием романо-германского права была принята конституция, гражданский кодекс, уголовный кодекс, а также ряд других важных нормативно-правовых актов. После Второй мировой войны японское право испытывает на себе значительные влияние американского права, вследствие чего оно начинает перестраиваться, во многом по его образцу. Современная правовая система Японии смешанный характер, поскольку она базируется, с одной стороны, на этических, религиозных и правовых нормах, сложившихся на основе обычаев и традиций японского общества и древнекитайских религиозно-философских концепций, а с другой - на заимствованных правовых положениях в других правовых систем. Главным источником современного японского права является закон, представляет собой нормативно-правовой акт, принятый высшим законодательным органом государственной власти.
Систему законодательства в Японии возглавляет конституция - основной закон государства, которому должны соответствовать все нормативно-правовые акты. Согласно Конституции, формой правления в Японии является конституционная монархия.
60. Загальна характеристика африканського звичаєвого права.
Семья африканского обычного права представляет собой формы регламентации общественных отношений, которые существуют в странах Африки и на Мадагаскаре, основанные на государственном признании социальных норм, сложившихся естественным образом, и обычаев, превратились в привычку населения.
Поскольку в течение длительного времени нормы обычного права имели устный характер в форме поговорок, пословиц, мифов, то запись этих обычаев является первым шагом к его унификации и систематизации. Африканское обычное право претерпело сильное влияние в колониальный период. Выбор африканскими государствами той или иной модели правового развития был продиктован правовыми системами прежних государств метрополии.
Классическое обычное право входит в структуру современных правовых систем африканских государств, которые включают также элементы, заимствованные в различных правовых систем.
61. Особливості права суверенних африканських держав.
Правовые системы большинства государств Африки характеризуются как смешанные и плюралистические, в которых отражаются как особенности процесса формирования национального права, так и этнокультурные различия регионов страны, а также заимствованные правовые институты романо-германского и общего права. Таким образом, смешанный и плюралистический характер правовых' систем африканских государств объясняется многообразием содержащихся в них норм — норм обычносо права, норм исламского права, норм стран метрополий, норм, содержащихся в новом законодательстве, а также норм, вытекающих из африканского регионального и международного права.
Важнейшим фактором, повлиявшим на процесс становления национальных правовых систем африканских государств, является действие норм религиозного, прежде всего, исламского права, сохранившего в ряде африканских государств позиции, особенно в регулировании отношений личного статуса, т.е. отношений, связанных с семейными и наследственными отношениями, и др.
